Збудили по клацанню пальців. Учені змогли керувати бажанням розмножуватися у мишей

Наука часто звертається до тваринного світу, щоб зрозуміти поведінку людини. Сьогоднішні герої не є винятком, адже це звичайні миші. І саме завдяки їм група вчених зі Стенфордського університету зробила стрибок у розумінні мозкової механіки сексуального потягу, пише New Atlas.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Суть дослідження, що проходило під керівництвом професора Нірао Шаха, полягала в тому, щоб зрозуміти, які ділянки мозку відіграють роль у розпізнаванні потенційного партнера, виникненні бажання злучитися і подальшому відчутті задоволення. Простіше кажучи, коли самець миші зустрічає нову самку, в його мозку загоряється певна ділянка. Це запускає складну ланцюгову реакцію, активуючи певні клітини мозку — нейрони, які потім дають сигнал миші почати процес спарювання і отримати задоволення від цього процесу.

Щоб визначити, які саме нейрони віддають ці команди і обробляють пов'язану інформацію, група дослідників зробила більш глибоке дослідження, ніж зазвичай. Вони звернули увагу на особливий набір нейронів, які виробляють хімічну речовину, звану субстанцією Р. Граючи з цією системою, дослідники змогли ефективно вмикати або вимикати у мишей-самців бажання спаровуватися.

Ось тут-то і виникає основна інтрига дослідження. Зазвичай після спарювання більшості ссавців, зокрема й людині, потрібна перерва, щоб знову відчути бажання. Але коли вчені увімкнули нейрони субстанції P, самці мишей захотіли спаровуватися практично миттєво, минаючи звичайну фазу відпочинку. А коли вони вимикали ці нейрони, самці мишей взагалі не виявляли інтересу до спарювання.

Було зроблено ще одне несподіване відкриття. При маніпулюванні цими нейронами деякі самці мишей навіть намагалися спаровуватися з предметами, що показує, наскільки потужним може бути цей таємний двигун інстинктів.

Хоча дане дослідження проводилося на мишах, професор Шах вважає, що і у людини в мозку може бути аналогічна схема. Якщо це дійсно так, то розуміння цього факту може відкрити шлях до створення нових ліків, які будуть більш точно впливати на сексуальну поведінку. Уявіть собі ліки, які діють не завдяки збільшенню припливу крові, як багато сучасних препаратів, а безпосередньо впливають на ділянку мозку, що відповідає за бажання.

Крім того, є ще одна хороша новина. Підвищення активності цієї ділянки мозку у мишей не зробило їх більш агресивними. Це дає змогу припустити, що будь-які потенційні ліки, розроблені на основі цього дослідження, не матимуть небажаних побічних ефектів, пов'язаних з агресією, що є дуже важливою особливістю.

Зробивши революційне відкриття щодо мишей-самців, дослідники тепер мають намір вивчити і жіночий бік цього спектра. Вони хочуть з'ясувати, чи існує аналогічний нейронний шлях, що впливає на жіноче бажання.

Це дослідження пролило світло на дивовижну мозкову механіку вироблення бажання до спарювання у мишей-самців, і є потенціал для отримання аналогічних результатів у людей. У міру розвитку науки з'являється надія на створення більш ефективних і цілеспрямованих методів лікування проблем сексуального характеру, які в майбутньому принесуть користь багатьом людям.

Раніше Фокус писав про те, як вчені за допомогою лоскоту гризунів вивчали інстинкти грайливості. Дослідники вважають, що в цей момент вони, ймовірно, піддаються заразливому сміху.

Також Фокус писав про неймовірну тягу гризунів до вивчення чогось нового. Дослідники вважають, що щури здатні відмовлятися від миттєвих ласощів, щоб освоїти гру і збільшити прибуток надалі.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.