Обжерливістю грішать не тільки люди: вчені назвали ще один вид, схильний до ожиріння
Учені з'ясували, що примати в певних умовах, як і ми, схильні неконтрольовано набирати вагу, спростувавши теорію про наші унікальні гени.
Усі ми знаємо, що люди — виняткові істоти, коли йдеться про набір ваги. Ми часто вважаємо, що схильність до ожиріння — це або результат нашої генетичної схильності, або любові до солодкої та жирної їжі. Однак останні дослідження говорять зовсім про інше, розкриваючи, що феномен ожиріння може бути застосований не тільки до нас, пише Science.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!
Якщо ви прогуляєтеся по одному з міст США, то з великою ймовірністю помітите безліч людей, які страждають від ожиріння. Деякий час учені вважали, що це може бути пов'язано з наявністю в нас унікальних генів, які змушують нас відкладати жир ефективніше, ніж близьких за спорідненістю нам приматів. Але, як виявилося, варто дати мавпі або мартишці побільше їжі, і вони, як і ми, набиратимуть кілограми з легкістю.
Герман Понцер із Університету Дьюка, який очолив дослідження, вивчив вагу 40 видів приматів, що склали близько 3500 особин. Ці примати жили в різних умовах — від дикої природи до зоопарків і дослідницьких центрів. Результати дослідження виявилися вельми цікавими: багато приматів, які живуть у неволі, мали надмірну вагу. В деяких випадках вони важили на 50% більше за своїх диких родичів.
Щоб уявити це в перспективі, Понтцер порівняв вагу дорослих мешканців США, які харчуються переважно за західною дієтою, з дорослими мешканцями, які живуть натуральним господарством, які досі полюють, збирають і вирощують свою їжу. В середньому люди у США на 50% важчі, що відображає ідентичну різницю у вазі, яка спостерігається в приматів у неволі.
Автори дійшли певних висновків по завершенню своєї роботи. Немає жодних особливих генетичних ознак, які б робили людину схильнішою до набору ваги, ніж інших приматів. Це також означає, що ми не можемо посилатися виключно на вуглеводи або будь-яку конкретну дієту як на головного винуватця. Дійсно, дикі примати споживають велику кількість вуглеводів у вигляді фруктів, листя й інших рослин. Однак їхні родичі, які живуть у неволі та харчуються більш білковою та висококалорійною їжею, не спалюють більше калорій, попри те, що їхній раціон відрізняється.
Едрієнн Зіхлман, фахівчиня з Каліфорнійського університету в Санта-Крузі, коментуючи це, зазначає: "Орангутани спокійно товстіють на фруктах і листі. Справа не у вуглеводах, а в додаткових калоріях".
Нове розуміння того, що примати в неволі також легко набирають вагу, дає змогу припустити, що вони можуть стати цінною моделлю для досліджень ожиріння в людини. Це може відкрити шлях до глибшого розуміння стратегій і методів лікування недуги, що уразила більшу частину світу. Зрештою, якщо ми зможемо зрозуміти основні причини ожиріння в приматів, це може пролити світло на наші власні проблеми з вагою.
Але під самий кінець дослідження вчені зробили ще один цікавий висновок: самки приматів набирають більшу вагу, ніж самці, особливо в період овуляції та лактації. Цю гендерну різницю у вазі дослідники мають намір вивчати й надалі.
Раніше Фокус писав про виявлення білка, здатного боротися з ожирінням і остеопорозом. Учені виявили важливі молекули, які постійно надають мозку інформацію.
Також Фокус писав про новий спосіб доставки ліків проти ожиріння без побічних ефектів. У боротьбі з ожирінням, можливо, щойно стався переломний момент завдяки крихітним гелеподібним носіям і великій науці, що стоїть за ними.
Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.