Найвпертіший орган. Учені розповіли, скільки працює мозок після зупинки серця

Усі ми знаємо, що під час зупинки серця у великій небезпеці опиняються всі наші органи, для яких його робота життєво необхідна. Але процеси, що відбуваються в мозку в цей момент, залишалися здебільшого загадкою для світу науки. Дослідники з Медичної школи Гроссмана при Нью-Йоркському університеті нещодавно вивчили це питання, і їхні результати ламають рамки витривалості, в які ми заганяли його десятиліттями, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Лікарі довгий час вважали, що мозок починає зазнавати незворотних ушкоджень приблизно за 10 хвилин після того, як серце перестає постачати йому кисень. Однак нове дослідження дає змогу глибше зрозуміти, що ж насправді відбувається в ці критичні моменти.

Дослідницька група вивчила досвід пацієнтів зі США та Великої Британії, яким було проведено серцево-легеневу реанімацію (СЛР). Це люди, у яких з тих чи інших причин зупинилося серце і яким потрібна була негайна медична допомога для його відновлення.

Дослідники використовували електроенцефалограму (ЕЕГ) — прилад для вимірювання активності мозку, і перевіряли рівень кисню в мозку під час проведення серцево-легеневої реанімації. Це дало змогу отримати уявлення про те, що відбувається в мозку людини, яка перебуває на межі життя і смерті.

З 567 пацієнтів, які брали участь у дослідженні, у 213 серце почало битися знову. Тільки 53 з них вижили досить довго, щоб покинути лікарню, і тільки 28 були досить здорові для подальших інтерв'ю.

Хоча ніхто не зміг пригадати конкретні образи або звуки, деякі пацієнти пригадали реальні події, що відбувалися під час реанімації, наприклад, відчуття стиснення грудної клітини або голосу медичного персоналу, який перебував поруч.

По-справжньому революційними є дані ЕЕГ. Незважаючи на те, що їхні серця не функціонували належно, 40% пацієнтів, які вижили, демонстрували нормальну або близьку до нормальної активність мозку навіть через годину після проведення серцево-легеневої реанімації. Це дає змогу припустити, що після зупинки серця мозок може продовжувати працювати в певному режимі набагато довше, ніж вважалося раніше.

Сем Парніа, провідний автор дослідження, сказав: "Хоча лікарі тривалий час вважали, що мозок зазнає незворотних ушкоджень приблизно за 10 хвилин після того, як серце перестає постачати його киснем, наша робота показала, що мозок може демонструвати ознаки відновлення активності ще тривалий час після проведення серцево-легеневу реанімацію".

Отримані результати ставлять під сумнів наші сучасні уявлення про те, як функціонує мозок за нестачі кисню. Вони натякають на стійкість мозку і його здатність продовжувати роботу в екстремальних умовах. Крім того, розуміння того, що мозок може продовжувати обробляти інформацію під час серцево-легеневої реанімації, може пролити світло на те, як працює нервова система, особливо в умовах її можливого відключення.

Незважаючи на те, що нам ще належить зібрати воєдино мозаїку того, що саме відбувається в нашому мозку в різних ситуаціях, близьких до смерті, дане дослідження дає цінні відомості, детально вивчивши одну з них. Воно не тільки поглиблює наше розуміння стійкості мозку до зовнішніх впливів, а й має потенційні наслідки для медичних процедур і догляду за пацієнтами в критичні моменти.

Як і у всіх інших наукових дослідженнях, для підтвердження і розширення отриманих результатів будуть потрібні додаткові дослідження. Але вже зараз можна з упевненістю сказати, що наш мозок може бути міцнішим, стійкішим і підготовленим до критичних ситуацій, ніж ми думали раніше.

Раніше Фокус писав про загадкову роль черепа у здоров'ї нашого мозку. Дослідники зазначають, що раніше ми не знали про цю складну і дивовижну здатність клітин кісткового мозку в черепі.

Також Фокус писав про сім простих звичок, що поліпшують роботу мозку. Від щоденної навігації вулицями до спілкування з підлітками — мільйони щоденних активностей непомітно покращують його продуктивність.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.