Готовий до будь-яких поворотів: виявлено унікальний спосіб нашого організму захищатися від грибка

У нашого організму є своя армія для захисту від загарбників і, схоже, наші білі кров'яні тільця мають особливо розумний спосіб боротьби з деякими грибками. Нещодавнє дослідження, проведене в Університеті Умео, дало змогу краще зрозуміти цей дивовижний захисний механізм, пише Tech Explorist.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Найпоширенішим грибковим патогеном є грибок, відомий як C. albicans. Коли він стає занадто переважаючим, це може призвести до неприємних інфекцій, які у важких випадках можуть перерости в сепсис. Лейкоцити, зокрема, нейтрофіли, є нашою лінією захисту від цього грибка. Але іноді простого знищення грибків недостатньо. Тоді в справу вступає особлива хитрість наших білих кров'яних тілець.

Нейтрофіли можуть виділяти так звані нейтрофільні позаклітинні пастки (НВП). Уявіть собі павутину, створену для того, щоб зловити й утримати ці грибки. По суті, це і є НВЛ, але з додатковим ефектом. У них містяться липкі білки, що борються з бактеріями, які не тільки затримують грибки, а й активно борються з ними.

Дослідження показало, що під час контакту лейкоцитів із певним токсином, що виділяється C. albicans, званим кандидалізином, вони починають виробляти ці НВЛ. Але не тільки сам токсин викликає таку реакцію. Клітини повинні розпізнати грибок, потім піддатися впливу токсину — тільки після цього вони починають випускати свої сітки на повну силу. Костянтин Урбан, один із дослідників, висловив здивування тим, наскільки ефективними виявилися ці білі кров'яні тільця навіть після зустрічі з токсином.

Але вчені пішли ще далі у своєму дослідженні цього унікального механізму. Вони змінили форму грибка C. albicans і створили версію, яка не виділяє токсин кандидалізин. У результаті цієї маніпуляції лейкоцити не стали виділяти свої спеціальні НВЛ. Це говорить про те, наскільки добре налаштована захисна система нашого організму — вона пускає в хід зброю тільки тоді, коли достовірно розпізнає серйозну загрозу.

Отже, як же працює цей складний механізм захисту? Коли кандидалізин взаємодіє з лейкоцитами, він викликає реакцію, в якій бере участь кальцій. Ця реакція запускає ланцюг подій всередині клітини. Зрештою цей ланцюжок призводить до вивільнення цих НВЛ, готових до захоплення і боротьби з грибком, що вторгся.

Це дослідження є кульмінацією роботи груп фахівців зі Швеції, Великої Британії та Німеччини. Воно пропонує цінні відомості про захисні механізми нашого організму, що в майбутньому може призвести до кращого розуміння і лікування грибкових інфекцій.

Раніше Фокус писав про те, що за твердженням учених, популярний метод вироблення імунітету неефективний. Нове дослідження ставить під сумнів укорінену теорію про те, що наш організм здатний виробляти імунітет, піддаючись частому впливу малої кількості мікробів.

Також Фокус писав про те, що депресію може викликати несправна імунна система. Новаторське дослідження припускає, що депресія може бути пов'язана не із запаленням, а з ослабленням імунної відповіді в мозку.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.