Плацебо Наполеона: вчені з'ясували, що популярний метод вироблення імунітету неефективний

Протягом багатьох років ми чуємо про "гігієнічну гіпотезу". Її логіка проста: якщо з ранніх років піддавати організм впливу мікробів, то можна отримати сильнішу імунну систему, яка не буде надто гостро реагувати на алергени, як-от пилок рослин або деякі продукти харчування. Однак нове дослідження, проведене у шведському Каролінському інституті, поставило це твердження під сумнів, пише Newswise.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідники вирішили порівняти дві групи мишей: диких, що регулярно піддаються впливу мікробів, і звичайних лабораторних, вирощених у набагато стерильніших умовах. Результати показали, що миші, які від народження піддавалися впливу великої кількості інфекційних джерел, як дикі миші, не обов'язково мають нижчий ризик розвитку алергії. Ба більше, вони можуть бути схильні до алергічних реакцій тією ж, якщо не більшою мірою, що й "чисті" миші, вирощені в лабораторіях.

Коли обидві групи піддавалися впливу алергенів, у диких мишей спостерігалися явні ознаки алергічної реакції. При цьому не було виявлено жодних переконливих доказів того, що у них алергічна реакція була менш виражена або що поведінка їхніх імунних клітин змінилася.

Джонатан Кокет, один з основних авторів дослідження, сказав: "Цей результат був несподіваним. Він нагадує нам про те, що зв'язок між впливом мікробів і алергією не такий простий, як ми могли припускати".

Дикі миші, будучи генетично такими самими, як і лабораторні, живуть у більш природних умовах, що піддає їх впливу ширшого спектра мікробів. Кокет вважає, що імунна система цих диких мишей може бути більш схожа на імунну систему людини, і їхнє вивчення може допомогти нам краще зрозуміти, як наш організм реагує на вторгнення зовнішніх мікробів.

Деякі методи лікування запальних захворювань, наприклад алергії, передбачають навмисне зараження пацієнтів інфекціями. Наприклад, у науковому світі часто говорять про застосування черв'яків або трансплантацію фекалій як метод боротьби з певними хворобами. Навіть новонародженим, народженим унаслідок кесаревого розтину, іноді давали бактеріальні добавки в надії зміцнити їхнє здоров'я.

Однак дане дослідження показує, що широкий вплив різних мікроорганізмів, можливо, не є тією чарівною пігулкою, на яку ми розраховували в боротьбі з алергією і запаленнями. Сюзанна Найлен, інша авторка дослідження, наголосила, що вивчення взаємозв'язку між інфекціями, мікробами та здоров'ям є життєво важливим, але все ще перебуває на ранній стадії. "Це нагадування про те, що ми не повинні робити поспішних висновків про користь впливу мікроорганізмів, не вивчаючи їхню взаємодію з нами в довгостроковій і ширшій перспективі", — каже вона.

Хоча очевидно, що мікроби, як помічники, так і шкідники, відіграють найважливішу роль у нашому житті, те, як вони взаємодіють з нашою імунною системою та алергічною реакцією, є важливим фактором визначення їхньої потенційної користі у зміцненні нашого імунітету. Це дослідження є кроком вперед у розумінні цього взаємозв'язку, що відкриває шлях до більш досконалих і ефективних методів лікування в майбутньому, без довгострокових прихованих ризиків для нашого організму.

Раніше Фокус писав про те, що імунітет від Covid-19 з'явився в людях ще задовго до початку пандемії. Можливо, вчені виявили в людях вбудований генетичний захист від симптомів Covid-19, що дає нову надію на контроль над вірусом у постпандемічний період.

Також Фокус писав про імунітет від стресу, який може виробити кожен. Природа дає людині безліч способів впоратися з різними викликами здоров'ю, і наука зібрала велику кількість доказів того, що стрес не є виключенням із правил.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.