Мільйони років ховаються під водою. Чому деякі континенти "губляться" і як їх відшукати знову

Останніми роками масив суходолу в Південній півкулі став, нині відомий як Зеландія, стає дедалі популярнішим місцем для наукових досліджень. Попри те, що на поверхні океану видніється лише тім'ячко Зеландії, вона стала першим у світі континентом, який був повністю нанесений на карту. І це при тому, що 95% континенту знаходиться під товщею води, пише IFLScience.

Однак Зеландія — не єдиний затоплений континент на Землі, і тепер дослідники розуміють їх краще, ніж будь-коли в історії. То чому ж деякі континенти "пропадають" тільки для того, щоб через мільйони років учені відкрили їх заново?

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Затонулі світи

Частково розгадка криється в тому, як ми думаємо про "континенти". Наприклад, у більшості освітніх систем ці території визначають за своїм геологічним положенням, однак насправді, як стверджують учені, це лише частина картини.

Дослідники ж вважають, що геологія відіграє важливу роль у нашому розумінні того, що робить континент. Зокрема йдеться про його товщину, породи, з яких він складається, як глибоко він розташовується нижче рівня моря. Наприклад, континентальна кора відрізняється від океанічної тим, що вона зазвичай старіша, товстіша, менш щільна і має більш різноманітний склад.

Водночас континентальна кора, як правило, плаває вище за мантію, що становить більшу частину надр нашої планети. Унаслідок тектонічних рухів із плином часу деякі масиви суходолу можуть опуститися нижче за поверхню води, а відтак зникають із карти.

Однак технології розвиваються, а досягнення в галузі програмного забезпечення для візуалізації, сейсмографії та картографії дають людям нове уявлення про континенти, які давно загубилися в глибинах океанів.

Велика Адрія

Як відомо, Зеландія не єдиний континент, який занурився під товщу води, є й інший, який не тільки зник у морській безодні, а й загубився в мантії Землі. Учені зазначають, що єдиними видимими залишками стародавнього континенту, відомого як Велика Адрія, є вапняки та інші породи, які раніше були знайдені в хребтах південної Європи.

Припускають, що стародавній континент утворився близько 240 мільйонів років тому, коли відокремився від Північної Африки — розмір суші приблизно відповідав розміру Гренландії. Однак поступово Велика Адрія занурилася під воду, де стала домівкою для коралових рифів. Близько 100 мільйонів років тому континент почав сповзати під Європу і занурюватися в земну мантію.

Під час ковзання в земну мантію над поверхнею залишилися частини стародавнього континенту, які сьогодні розкидані по 30 різних країнах. До речі, ще одна частина загубленого стародавнього континенту простягається від півночі Італії до її "чобота" — цей регіон також відомий як Адрія.

Арголанд

Сотні мільйонів років тому від Західної Австралії відкололася велика ділянка суходолу, розміром із Північну Америку, яка потім вирушила дрейфувати в Індійський океан. Цей ще один стародавній загублений континент дістав назву Арголанд і з часом розпався та повністю зник з карти світу.

На відміну від Зеландії, яка оселилася під водою, або Великої Адрії, що врізалася в мантію, Арголанд здебільшого вирізнявся порожнечею, яку він залишив після себе — так званою Абісальною рівниною Арго. Утім, тепер учені вважають, що Арголанд також не повністю зник з лиця Землі — припускають, що деякі його частини було нещодавно виявлено в джунглях Південно-Східної Азії.

Передбачається, що Арголанд розпався на дрібніші острови раніше, ніж вважалося раніше. Пізніше всі його частини зрушили на північ — у Південно-Східну Азію, де з часом частково були поглинені зоною субдукції Зондського жолоба, інша частина стала частиною морського дна.

Раніше Фокус писав про найсильніше виверження в Європі: 540 000 років тому на землю обрушилося 150 метрів попелу.