Моторошні монстри виявилися нашими родичами: мозок міноги і людини має багато спільного

риба
Фото: Wikipedia | Схема побудови найважливішої ділянки мозку зберігалася протягом півмільярда років еволюції як у людини, так і в міноги

Моторошні підводні мешканці, які ніби спливли з найжахливіших глибин і нагадують скоріше дивних інопланетян, виявилися ближчими людині, ніж ми коли-небудь могли б подумати.

У багатьох із нас є далекі родичі, з якими просто не хочеться бачитися і спілкуватися, а коли мова заходить про наших предків і генетично близькі нам види, це бажання уникати таких зустрічей може зрости в рази. Саме такими родичем, нещодавно внесеним до списку близьких нашому видів, стала мінога — безщелепна риба, яка більше схожа на кошмарний сон, ніж на щось близьке нам. Однак останнє дослідження показує, що спільного у нас набагато більше, ніж можна подумати, пише ScienceDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Автори дослідження, очолюваного Роббом Крумлауфом і його командою, занурилися в стародавній світ хребетних, щоб зрозуміти, як розвивався наш мозок. Попри те, що морські міноги мають просто жахливий вигляд, вони ідеально підходять для подібних досліджень, оскільки є гілкою родинного древа хребетних, яка пішла іншим шляхом еволюції близько 500 мільйонів років тому.

Те, що виявили дослідники, одночасно дивує і лякає. Вони з'ясували, що задній мозок, який відповідає за контроль таких важливих функцій, як кров'яний тиск і частота серцевих скорочень, побудований з використанням дуже схожого набору молекулярних і генетичних інструментів як у морських міног, так і в людини. Це відкриття дає змогу припустити, що схема побудови цієї найважливішої ділянки мозку зберігалася протягом пів мільярда років еволюції.

Ключовим елементом у цьому стародавньому кресленні природи є молекула під назвою ретиноєва кислота, більш відома більшості з нас як вітамін А. Виявляється, ця молекула — майстер-диригент, що дає команду цілому генному оркестру грати потрібні ноти для формування заднього мозку не тільки в людини та інших щелепних хребетних, а й у безщелепних морських міног. Це ставить під сумнів колишнє припущення про те, що у морських міног з їхньою унікальною анатомією може бути зовсім інша система розвитку заднього мозку, наближаючи нас до того, що вона дуже схожа з нашою, ніж вважали раніше, йдеться в дослідженні.

Якщо формування заднього мозку є спільною рисою для всіх хребетних, то тепер перед вченими стоїть завдання розгадати загадку того, як із цієї спільної основи виник такий широкий спектр складнощів і функцій мозку в різних видів.

Судячи з усього, морські міноги — це посланці нашого спільного еволюційного шляху, які нагадують нам, що навіть найдивніші та найстрашніші, здавалося б, чужі істоти можуть містити ключі до розуміння нашої власної біології та мати спільну з нами історію, що сягає вглиб на молекулярному рівні.

Раніше Фокус писав про причини нападу акул на людей. Гевін Нейлор, дослідник акул з Університету Флориди, пояснив, що іноді галасливі люди видають сигнали, схожі на ті, які виходять від риб'ячих косяків.

Також Фокус писав про те, що біля берегів Канади акули масово викидаються на берег, але на думку вчених, це добре. Тільки за останній рік кількість найгрізніших хижаків в океані, викинутих на берег Канади, істотно зросла. Але дослідники не вважають це проблемою.