Перша чутка в житті: у якому віці люди починають пліткувати й на що це нас штовхає

Нове дослідження показало, що діти в певному віці люблять пліткувати, до того ж, на їхню думку, може вплинути лише одна чутка.

Чутки можуть мати як негативне, так і позитивне забарвлення, проте в більшості випадків ідеться все ж таки про негативний контекст. У новому дослідженні вчені виявили, що діти насправді ще ті пліткарі — у певному віці їм починають подобатися чутки, пише Daily Mail.

Ба більше, дослідники виявили, що лише одної чутки достатньо, щоб сформувати думку дітей. Команда з Лабораторії комунікаційних наук NTT в Кіото (Японія) відібрала групу зі 108 семирічних дітей, яким показали відеоролики з ляльками, що розповідають позитивні, нейтральні або негативні плітки.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Негативними чутками вважалися повідомлення про те, що людина зламала або вкрала іграшку однолітка, вдарила когось або виключила когось. До позитивних належали ті, де йшлося про те, що людина ділилася іграшками, допомогла однолітку, який потрапив у біду, або допомогла однолітку прибрати в кімнаті. Після цього дітей попросили роздати стикери "нагороди" групі людей, про яких пліткували ляльки в роликах.

Результати дослідження свідчать про те, що позитивних пліток із одного джерела недостатньо, щоб вплинути на думку дитини, проте позитивні плітки з кількох джерел усе ж змусили дітей дати нагороду людині.

Водночас було достатньо лише однієї негативної плітки про людину з одного джерела, щоб дитина відмовилася давати наклейки людині. Результати дослідження були опубліковані в журналі Royal Society Open Science.

За словами авторів дослідження, завдяки пліткам люди можуть ефективно отримувати інформацію про те, хто добрий, а хто поганий у їхній соціальній групі. Водночас важливо усвідомлювати, що плітки можуть впливати на дітей, оскільки цими фактами можна маніпулювати.

Учені також виявили, що деякі люди прагнуть поділитися неправдивою або перебільшеною інформацією. Наприклад, люди схильні ділитися позитивними плітками про друга, щоб поліпшити свій статус. Водночас люди поширюють негативні плітки про ворога, щоб нашкодити їхній репутації.

До слова, в іншому дослідженні команда Пекінського педагогічного університету виявила, що молоді жінки пліткують про інших через ревнощі та низьку самооцінку. Ба більше, вони роблять це для того, щоб отримати кращі можливості, коли стикаються з привабливим романтичним партнером.

Раніше Фокус писав про те, що у важкі часи люди схильні довіряти чуткам, а не фактам.