Доступна сироватка правди. Учені розповіли, чи справді алкоголь робить людей чеснішими

Стара латинська приказка "In vino veritas" перекладається як "У вині є істина", але це лише одне з безлічі висловлювань, які натякають на те, що алкоголь є свого роду сироваткою правди. Але чи дійсно це так? На думку дослідників, відповідь неоднозначна, пише Live Science.

За словами керівника відділення епідеміології та біометрії Національного інституту зі зловживання алкоголем та алкоголізму Аарона Вайта, алкоголь справді змушує наш язик розв'язатися, внаслідок чого ми, ймовірно, справді скажемо те, що у нас на думці. У деяких випадках це може виявитися правдою, але в інших — це може бути тим, що людина вважає правдою в стані алкогольного сп'яніння.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Отже, вчені сходяться на думці, що під дією алкоголю людина з більшою ймовірністю висловить свою думку, однак є ймовірність того, що це буде лише тим, що здається їй правдою в дану конкретну хвилину. Водночас у тверезому вигляді вона навряд чи погодиться з цим. Наприклад, п'яні люди можуть давати сміливі обіцянки, що переїдуть в інше місто або звільняться з роботи, але на ранок з більшою ймовірністю заберуть ці слова назад.

Зазначимо, що вчені, схоже, не вивчали конкретно те, як алкоголь впливає на чесність людини. Однак вони аналізували те, як алкоголь впливає на особистість, емоції та пізнання. Результати цих досліджень вказують на правдивість слів Аарона Вайта.

Наприклад, у дослідженні 2017 року, опублікованому в журналі Clinical Psychological Science, вчені вивчали, як змінилися особистості учасників після того, як вони випили достатньо горілки з лимонадом, щоб концентрація алкоголю в їхній крові сягнула 0,09% — трохи вище за допустиму межу для водіння в США та Англії.

Результати показали, що більшість реципієнтів після вживання алкоголю стали більш екстравертованими. Хоча дослідження не вивчало, чи є алкоголь сироваткою правди, цілком логічно, що той, хто почувається більш невимушено в соціальних обставинах, також більш схильний бути відвертим.

За словами Вайта, алкоголь, схоже, справді може допомогти людям почуватися комфортніше та говорити те, що у них на думці. Однак його вплив на емоції може зробити ці думки більш мінливими.

За словами професора психології в Університеті Піттсбурга Майкла Сайєтта, як правило, вживання алкоголю посилює емоції людей. Наприклад, дехто може помітити, що вони більше посміхаються або говорять голосніше, а можливо не соромляться сліз. Ці підвищені емоції можуть змусити людей говорити те, що у них на думці. Але вони також можуть привести людину в нестабільний стан, коли вона говорить те, що насправді не має на увазі, і глибоко шкодує про це пізніше.

Науковці вважають, що такі ефекти зумовлені здатністю алкоголю викликати розгальмування — тобто людина з більшою ймовірністю діятиме під впливом своїх імпульсів. За словами Вайта, це відбувається тому, що алкоголь пригнічує сигнали в префронтальній корі, ділянці мозку, яка регулює поведінку і контролює імпульси.

Алкоголь також пригнічує мигдалеподібне тіло, структуру в глибині мозку, відому тим, що вона спричиняє почуття страху та тривоги. Коли людина твереза, мигдалеподібне тіло зазвичай надсилає попереджувальні сигнали, які можуть завадити людині говорити або робити речі, здатні призвести до соціальної хибної паузи, але ці сигнали затихають після кількох порцій алкоголю.

Раніше Фокус писав про те, що коли партнери вживають алкоголь разом, відбувається щось дивне.