Шукали інопланетян зовсім не там: учені розкритикували популярний метод пошуку життя у Всесвіті

У 2020 році вчені викликали захоплення суспільства, виявивши в атмосфері Венери фосфін — газ, потенційно пов'язаний із біологічною активністю. Це відкриття навело їх на думку про можливість існування життя, оскільки не було відомо жодного небіологічного процесу, здатного виробляти фосфін. Однак подальші дослідження поставили цей висновок під сумнів. Тепер дослідники сперечаються про те, чи присутній фосфін узагалі, і якщо так, то чи є його джерело біологічним або абіотичним, що відображає ширші проблеми ідентифікації життя на екзопланетах, пише Nautilus.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Суперечки вчених лише підкреслюють основну перешкоду в астробіології та пошуках життя у Всесвіті: "проблему несприйнятих альтернатив". Як підкреслює філософ Даремського університету Пітер Вікерс, труднощі полягають у тому, щоб виключити невідомі небіологічні пояснення спостережуваних явищ. Ця проблема зберігається і в дослідженнях біосигнатур, прикладом чого може слугувати переоцінка кисню і фосфіну. Початкові теорії розглядали ці гази як індикатори життя, поки вчені не виявили правдоподібні абіотичні джерела, такі як вулканічна активність або хімічні реакції в конкретних середовищах.

Пошук позаземного життя активізувався завдяки космічному телескопу НАСА імені Джеймса Вебба (JWST). Дані, отримані JWST під час вивчення планети K2-18 b, що розташована на відстані 120 світлових років від нас, вказують на можливу присутність диметилсульфіду (DMS) — сполуки, що асоціюється з життям на Землі. Одні інтерпретували це як свідчення наявності "водного світу" з умовами, придатними для життя, інші стверджували, що ці дані можуть вказувати на негостинну речовину, подібну до нептунової, що ілюструє неоднозначність інтерпретації даних про атмосферу далекої планети. Зараз дослідники зосереджені на "ансамблях" газів, таких як кисень і метан, які навряд чи можуть співіснувати без біологічних процесів.

Хоча жоден абіотичний механізм поки що не пояснив ці поєднання, скептицизм залишається. Такі астробіологи, як Сара Ругхаймер, підкреслюють важливість вивчення альтернативних абіотичних сценаріїв для забезпечення надійності інтерпретацій. Ругхаймер оптимістично оцінює знахідку переконливого ансамблю біосигнатур як привід для радості, але також визнає необхідність обережності в публічному спілкуванні для підтримки наукової довіри. Епізод із фосфіном на Венері надав нового імпульсу дослідженню планет. Він надихнув заплановані місії на Венеру, щоб краще зрозуміти хімію її атмосфери і геологічну активність, що може уточнити критерії біосигнатур для екзопланет.

Клара Соуза-Сільва, провідний експерт з фосфіну, розглядає цей відроджений інтерес як цінний крок уперед, стверджуючи, що розв'язання загадок Венери може дати розуміння, яке може бути застосоване до інших світів. Астробіологія процвітає завдяки ітераціям, коли сміливі твердження запалюють дослідження, щоб спростувати або уточнити їх. Невизначеність, притаманна цій галузі, є сильною стороною, що стимулює процес відкриттів. Як стверджують Вікерс та інші, процес оновлення гіпотез відображає динамічну природу науки. Прогрес у розумінні "планети-близнюка" Землі та інших небесних тіл продовжує вселяти надію на майбутні прориви в науковому співтоваристві, кажуть вони.

Раніше Фокус писав про те, чи існує звук у космосі. У деяких фантастичних фільмах звучить фраза, що ніхто не почує ваш крик у космосі. Але чи правда це?

Також Фокус писав про експерименти вчених з вогнем у космосі і про те, навіщо для цього їм потрібен Місяць. Вчений з NASA наполягає на проведенні експериментів з вогнем на поверхні супутника Землі і для цього є важлива причина.