Віком понад 100 тисяч років: учені виявили в ОАЕ загадкові відбитки ніг

У результаті недавнього відкриття на півночі Саудівської Аравії вченими було виявлено сім стародавніх людських слідів, можливо, найстаріших з відомих на Аравійському півострові. Ці сліди, вік яких оцінюють приблизно в 115 000 років, були знайдені в доісторичній грязьовій ямі, яка колись слугувала вируючим озером, що приваблювало як людей, так і тварин. Таке незвичайне місце їхнього розташування поставило вчених у глухий кут, адже там не повинно було їх бути, пише Popular Mechanics.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дивна археологічна знахідка знаходиться в місці, яке арабською називається іронічно "слід", в посушливій пустелі Нефуд. Унікальні умови зберегли ці сліди поряд із безліччю слідів тварин, даючи змогу отримати рідкісне уявлення про пересування ранніх Homo sapiens, йшлося в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances.

Збереження цих слідів суперечить типовому швидкому руйнуванню, що спостерігається на мулистих ділянках, де дрібні деталі губляться протягом декількох днів. Ці сліди, а також геологічний та екологічний контекст дали змогу вченим з точністю визначити часовий період їхньої появи там. Дослідники віднесли сліди до Homo sapiens, виключивши Homo neanderthalensis на підставі розміру та археологічних даних про міграційні процеси.

Результати їхнього дослідження свідчили про короткочасне перебування людини на озері Алатар, імовірно, в якості зупинки для отримання води під час посушливої фази останнього міжльодовикового періоду. Подібні збережені в багнюці реліквії повторюють інші незвичайні знахідки в історії. Схожі природні явища зберегли організми в таких місцях, як сланці Берджеса, де грязьові зсуви уклали в собі деякі з найбільш ранніх форм життя на Землі.

Інший приклад — майже ідеальне збереження нодозавра, виду динозаврів, який потрапив до рук учених завдяки холодному океанічному бруду. Ці випадки підкреслюють загальну критичну роль бруду в збереженні давньої історії та слідів організмів.

Роль же самого озера Алатар як доісторичного міграційного вузла важлива не тільки для людських слідів у цьому регіоні. Екосистема цього району підтримувала безліч великих тварин, створюючи природний коридор для різних їхніх видів. На відміну від інших археологічних пам'яток, у цьому місці відсутні сліди знарядь праці або полювання, що дає змогу припустити, що воно слугувало переважно для зупинки на відпочинок, а не для поселення.

Ще цікавішою цю знахідку робить вивчення міграційних процесів вченими, яке показує, що подібні сліди можуть представляти ранніх Homo sapiens, які орієнтуються в умовах мінливого клімату. Коли умови на Землі змінилися в бік льодовикового періоду, що насувається, ці перехідні спільноти адаптували свої пересування, залишивши після себе ці рідкісні відбитки, перш ніж природні опади поховали їх на тисячоліття.

Раніше Фокус писав про винуватців чорної чуми. Вчені припускають, що зовсім не щури були джерелом поширення хвороби в середньовіччі.

Також Фокус писав про те, що чума бродила Європою за тисячоліття до епідемії. У тисячолітніх зубах древніх британців приховано одкровення: предки страшної Чорної Смерті з'явилися на британській землі набагато раніше, ніж припускали вчені