Пенсії зростуть удвічі. Міністерка Марина Лазебна — про перспективи пенсійної реформи

Марина Лазебна прийшла на держслужбу у 2000 році, і перші її три роки роботи в Міністерстві економіки, в Управлінні соціальних прогнозів та економічної експертизи соціальних реформ, співпали з підготовкою масштабної пенсійної реформи в Україні.

Результат цієї роботи — закон 2004 року, який передбачає три рівні пенсійної системи: солідарну, обовʼязкову і добровільну накопичувальну.

Однак всупереч очікуванням і з ухваленим законом, другий загальнообовʼязковий накопичувальний рівень пенсійної системи в Україні так і не запрацював.

Фокусу Марина Лазебна розповіла про пенсійну реформу і перспективи запуску загальнообовʼязкового накопичувального рівня пенсій вже у 2021 році.

Експерти у сфері фінансів часто стверджують, що солідарна пенсійна система виснажилася. Ви згодні з таким баченням?

— Незгодна. В Україні повинен бути солідарний рівень пенсійної системи. Інше питання, що забезпечити гідний рівень життя на пенсії тільки за рахунок однієї солідарної системи неможливо, оскільки вона залежить від демографії, а в Україні тривалість життя зростає — народжуваність падає. У 2019 у нас народилося рекордно низька кількість дітей — 7,4 новонароджених на 1 тис. населення. Тобто дітей молодше одного року зараз менше, ніж представників будь-якої іншої вікової групи до 72 років. Щоб забезпечити гідний рівень життя у старості, пенсійну систему потрібно збалансувати, солідарний рівень доповнити накопичувальним.

Що вас не влаштовує в нинішній системі?

— Зараз ми бачимо ковдра з клаптиків. Кожна нова влада додавала свій "клаптик", зміни не відбувалися системно. Відносно до більшої частини пенсіонерів система несправедлива, а, наприклад, судді і прокурори цілком нею задоволені. Крім того, між максимальною і мінімальною пенсіями — десятикратний розрив (максимальна — 17 тис. грн, мінімальна — 1 712 грн). Людина, яка пропрацювала 40 років і вийшла на пенсію до 2000 року, коли були низькі зарплати, сьогодні не підпадає під нормальні механізми перерахунку та індексації — це несправедливо. Ми хочемо впорядкувати солідарну систему, зробити її більш справедливою, запровадити єдині прозорі правила індексації пенсій, зменшити розрив між мінімальною та максимальною пенсіями, збільшити розміри пенсій. У нас співвідношення працівників (за яких сплачується ЄСВ) і пенсіонерів становить майже 1: 1, а для забезпечення пенсій на рівні 40% від зарплати (мінімальні стандарти відповідно до конвенції МОП) потрібно 2-2,5: 1. Через таку демографію солідарна система дотується за рахунок бюджетних коштів.

Як виправити цей дисбаланс?

— За рахунок детінізації і зростання економіки, зростання зарплат і повернення робочих рук в Україну.

Але зараз відбувається зворотне. Через карантин у звʼязку з епідемією коронавіруса багато бізнесів зупинені, а громадяни залишилися без роботи. Як це впливає на наповнення ПФУ?

— Минулі три місяці були шоковими для всіх. Через карантин зупинялися цілі галузі, економіка не працювала. У цей період були недонадходження до Пенсійного фонду. Але в червні ситуація покращилася, якщо так триватиме, то ми майже вийдемо на планові показники на поточний рік. Якщо у травні недонадходження склали 3,4 млрд грн, то за червень — близько 2,5 млрд грн.

Криза не закінчилася. Якими будуть дії в разі різкого зростання дефіциту Пенсійного фонду?

— Упевнена, що пенсії будуть виплачуватися без затримок і своєчасно. Державний бюджет у разі виникнення істотного дефіциту обовʼязково буде дотувати Пенсійний фонд. Також у держбюджеті передбачено фонд з боротьбі з наслідками COVID-19, з якого також можна фінансувати ПФУ.

Чи чекати в Україні підвищення пенсійного віку у найближче десятиліття?

— У рамках реформи 2017 року Україна до 2028 року триває поступове щорічне підвищення вимог до страхового стажу. Унаслідок до 2028 року для виходу на пенсію у 60 років у людини повинно бути 35 років стажу. Якщо страховий стаж складе від 25 до 35 років, то на пенсію можна буде вийти в 63 роки, за умови стажу від 15 до 25 років — у 65. Для частини співгромадян підвищення пенсійного віку вже відбулося. На мою думку, підвищувати пенсійний вік більше нікуди.

З 2004 року законодавство України передбачає створення другого загальнообовʼязкового накопичувального рівня пенсійної системи. Коли це трапиться?

— Для запуску реформи Верховна Рада повинна розглянути проєкт закону про загальнообовʼязкове накопичувальноме пенсійноме забезпечення №2683, поданий до парламенту наприкінці 2019-го. Цей законопроєкт впроваджує накопичувальну систему з 2021 року, але перші два роки пропонується виділити на будівництво інститутів — нової держструктури "Пенсійного казначейства", центрального адміністратора пенсійної системи другого рівня. Але я вважаю, що нові інститути створювати не потрібно. У нас уже є Пенсійний фонд, Державна податкова служба, компанії з управління активами (КУА), адміністратори пенсійних фондів, банки. Реформу можна почати, спираючись на них.

БУЛА Б ВОЛЯ. Міністерка Марина Лазебная виступає за повноцінну реформу, а не "ковдра з клаптиків"

Будівництво протягом двох років нової держструктури за рахунок бюджетних коштів буде безвідповідальним кроком. Таке рішення веде до державної монополізації цього сектору, тоді як вільна конкуренція забезпечує кращу якість і ефективність. Якщо позиція міністерства знайде підтримку, у 2021 році виділимо півроку на підготовку, а з 1 липня 2021-го запустимо другий рівень накопичувальної системи.

Коли ухвалять цей закон?

— Після парламентських літніх канікул.

За рахунок чого плануєте наповнювати загальнообовʼязковий накопичувальний фонд?

— Обговорюється варіант, коли за рахунок податку на доходи фізосіб (ПДФО) до накопичувальної системи будуть відраховуватися 2% самим працівником, і ще 2% за рахунок ЄСВ буде відраховувати роботодавець. Міністерство фінансів повинно дати відповідь на питання, чи є компенсатори, які покриють недонадходження до солідарної пенсійної системи за такої схеми. Якщо відповідь Мінфіну буде ствердною, такий варіант отримає право на існування. Але я також хочу нагадати, що у 2016 році ставку ЄСВ знизили майже удвічі, до 22%. Мало того, що тоді в солідарній системі утворилася велика дірка без будь-яких компенсаторів для людей, так ще й очікувана детінізація зарплат, яку обіцяли працедавці, не відбулася. Тому питання про джерело внесків до другого рівня все ще обговорюється.

Куди інвестуватимуть кошти, накопичені в фондах?

— Основну частину коштів потрібно вкладати в українські підприємства, тому що це довгий інвестиційний ресурс, необхідний для росту нашої економіки. Накопичувальні пенсійні фонди в усьому світі — це інвестор з прогнозованою, зрозумілою поведінкою на десятиліття. Інвестиції за кордон також будуть можливі, так само як і в валютні депозити в Україні, ОВДП та інші інструменти.

Чи передбачається, що кошти загальнообовʼязкової накопичувальної системи будуть реінвестовані в держбюджет за рахунок викупу пенсійними фондами ОВДП?

— ОВДП — один з напрямків інвестування коштів майбутніх українських пенсіонерів. Але нам би дуже хотілося, щоб зʼявлялися і нові фінансові інструменти, нові муніципальні цінні папери.

Критики пенсійної реформи висловлюють побоювання, що в українських реаліях кошти загальнообовʼязкової накопичувальної системи дістануться шахраям. Як оцінюєте такий ризик?

— У законодавстві має бути чітко вказано, куди вкладаються кошти, які регуляторні механізми для їх захисту, знецінення та втрат. У чинному законодавстві вже є запобіжники, треба контролювати їх дотримання. Йдеться, наприклад, про щоденне оприлюднення показників накопичувальних пенсійних фондів. Кожен учасник системи може щодня стежити за своїм рахунком, і, якщо йому щось не подобається, він скористається правом перейти в інший фонд.

Також передбачається підвищити вимоги до учасників системи. Важливо, що вже зараз накопичувальні пенсійні фонди проходять щорічний обовʼязковий аудит і оприлюднять його результати, ведуть облік за міжнародними стандартами фінансової звітності. Ми і Пенсійний фонд хочемо перевести на такі стандарти.

Які перспективи перед українцями відкриває другий рівень пенсійної системи, якщо він запрацює у 2021 році?

— Одночасна робота солідарної та накопичувальної пенсійних систем виступить гарантом того, що люди будуть отримувати пенсії на рівні не нижче 40% своєї заробітної плати [офіційної]. Згідно з дослідженням Світового банку, без впровадження накопичувальних компонентів солідарна пенсійна система забезпечить лише 18% зарплати. Тобто середня пенсія може зрости більш ніж удвічі.

Очевидно, що ми говоримо про віддалену перспективу. Яке покоління українців у разі успіху реформи відчує зміни?

— Ми порахували, що найбільше отримають ті, хто з першого дня своєї карʼєри почне накопичення. Якщо людина працює і відраховує у віці з 20 до 60 років по 5% зарплати, а потім протягом 15 років буде отримувати пенсію, то коефіцієнт заміщення зарплати пенсією з накопичувальної системи складе 26%. Припустимо, що ще 28-30% зарплати складе солідарна пенсія. Так можна буде розраховувати на сумарні виплати обсягом більше половини колишньої зарплати. Щоб досягти таких самих показників за 30 років, потрібно відкладати 8% заробітку, за 20 років (з 40 до 60 років) — 14%. Але для цього нинішнім сорокарічним доведеться поряд з відрахуваннями в загальнообовʼязкову накопичувальну систему задіяти ще й добровільні вкладення в НПФ [недержавні пенсійні фонди].

На що розраховувати людям передпенсійного віку?

— Солідарна система продовжить працювати для всіх. Крім того, для людей старше 50 років ми пропонуємо дати можливість добровільної участі в системі другого рівня. Але наше завдання — дати перспективу молодим людям, щоб вони розуміли, яке у них можливо пенсійне майбутнє в нашій країні, щоб вони бачили перспективу залишатися і працювати вдома.