Старим тут місце. Як забезпечити українським пенсіонерам гідну старість

будинок для людей похилого віку, пенсіонери, старість
Фото: Getty Images

Проблема старіння населення актуальна для багатьох держав. Фокус поговорив з Вірою Чайковською, професоркою Інституту геронтології, про те, як дбають про літніх людей за кордоном і що ми можемо перейняти з цього досвіду.

У 2018 році Україна увійшла до списку 30 найбільш "старих" країн світу — позначилася кількість людей віком 60 років і старше. Того ж року Кабмін схвалив Стратегію державної політики з питань здорового й активного довголіття населення на період до 2022 року. Її метою назвали "створення сприятливих умов для здорового й активного довголіття, забезпечення адаптації громадських інститутів до подальшого демографічного старіння і побудову суспільства рівних можливостей". Однак з ухваленням Стратегії значущих змін в Україні не відбулося.

"Нічна варта"

Перелом шийки стегна — травма, яку зазвичай отримують люди похилого віку. У Німеччині дійшли висновку, що найчастіше пенсіонери травмуються вночі, коли йдуть до туалету.

"Там існує спеціальна група підтримки нічного виїзду. Її представники домовляються з родичами пенсіонерів, які, як правило, живуть окремо, і після підписання договору отримують ключі від квартири свого підопічного", — розповідає Віра Чайковська.

Групи щоночі приїжджають до пенсіонерів, відводять їх у туалет, а після знову вкладають спати. Після створення такого сервісу в Німеччині значно скоротилася кількість випадків переломів шийки стегна. Цей проект приватний, але його діяльність суворо контролюється державою.

Через 25 років Україна увійде до списку 15 країн — лідерів за демографічним старінням, 40% населення припадатиме на літніх людей

"Є служби, які встановлюють у будинках поручні, килимки, які не ковзають, а при переломі шийки стегна — спеціальні пристосування до унітазу, що піднімають його бортики на 20 см, тому що після такої травми не можна низько присідати. Все це, здавалося б, дрібниці, але в Україні на такі речі взагалі не звертають уваги", — говорить професорка.

Державні соцслужби зі свого боку пропонують літнім людям взяти на себе контроль за їхнім станом за допомогою відеокамер. Отримавши згоду клієнта, камери встановлюють всюди в квартирі та підключають систему відеодзвінка, що вмикається одним натисненням кнопки. Із самотніми і малорухомими людьми соцслужби періодично зв'язуються за допомогою відеозв'язка, перевіряють, чи все в порядку з їхніми підопічними. Якщо людина не відповідає на дзвінок, після третього виклику підключаються до камер, з'ясовуючи, чому вона не виходить на зв'язок.

Крім іншого, у територіальних громадах організовують дозвілля для мобільних пенсіонерів. Для цих цілей виділяють приміщення, в яких проходять зустрічі, збираються гуртки за інтересами.

Інструкція — у пляшці

"У Канаді пенсіонери дуже добре поінформовані, де, як і яку допомогу вони можуть отримати. На цьому влада робить великий акцент, видаючи довідники, брошури, створюючи інтернет-ресурси. До речі, в Україні є подібний довідник 2010 року, але він застарів. Також ми відновлюємо інтернет-ресурс із важливою інформацією для літніх людей", — каже Віра Чайковська.

У Канаді існує унікальний сервіс, який не вимагає жодного додаткового фінансування, але при цьому рятує життя. Наприклад, літній людині стало погано, вона викликає швидку. Медики швидкої не знають, які в цього пацієнта є особливості, чим він хворий, а хворий не завжди в змозі самостійно розповісти про це. Так у сімейних лікарів з'явилася традиція: на аркуші паперу вони пишуть кілька рядків про свого підопічного, зокрема діагноз, на які препарати у нього алергія, описують особливості пацієнта, з якими стикаються.

Коротка характеристика може виглядати, наприклад, так: діабет, алергія на лідокаїн, махає руками, сварливий. Цей папірець згортають в трубочку й поміщають у пляшку з-під молока. Пляшку підписують буквою "С" (card) і ставлять у холодильник на полицю в дверцятах, щоб вона не загубилася в квартирі серед інших речей. Зрештою лікар швидкої, який приїхав на виклик, швидкої насамперед йде до холодильника, читає записку та надає ефективну допомогу.

Три кити

Кілька років тому в Алматі відкрився державний Центр перебування людей пенсійного віку. Спеціальна програма спрямована на поліпшення стану здоров'я літніх людей, перш за все — тих, які страждають від цукрового діабету 2-го типу та з легким ступенем порушення пам'яті.

Кожні два місяці проходить новий набір учасників кількістю 40-50 осіб. З 9:00 до 15:00 пенсіонери займаються гімнастикою, фізкультурою, йогою, скандинавської ходьбою. Щодня психологи проводять з ними тренінги — як групові, так й індивідуальні. Підопічні центру відвідують музеї, ходять на екскурсії, читають книги. Їх забезпечують чотириразовим харчуванням і навіть розвозять по домівках. Усі послуги надають безкоштовно.

"Життя літньої людини стоїть на трьох китах: здоров'я, фінансові можливості, рольові функції в сім'ї та суспільстві. На ці три напрямки й потрібно спрямовувати зусилля. На жаль, поки Україна не вибралася з кризи, "кити" наших пенсіонерів поступово йдуть на дно", — говорить Віра Чайковська.

За її словами, через 25 років Україна увійде до списку 15 країн — лідерів за демографічним старінням, 40% населення припадатиме на літніх людей.

"І якщо в тій же Канаді або Німеччині кількість літніх людей зростає за рахунок збільшення тривалості життя, то в Україні це відбувається через високу еміграцію і на тлі високої смертності, тривалість життя збільшується незначно, — каже професорка. — В європейському рейтингу Україна на першому місці за смертностю дорослого населення, за смертністю чоловіків працездатного віку — кожен другий не доживає до 60 років, — з дитячої смертності. За рахунок таких жахливих показників збільшується кількість літніх людей, при цьому якість їхнього життя не покращується".