Медіатор від медицини. Чи потрібна "третя сила" в суперечках між медичними установами та пацієнтами

"Як депутат-мажоритарник отримую численні скарги пацієнтів про неналежне медичне обслуговування. Настільки ж часто чую від лікарів, що їх права порушуються. Часто між пацієнтом і лікарем немає медіатора, який би розсудив, хто правий, а хто ні. І одна, і інша сторона змушені захищатися в судах. Пацієнти втрачають дорогоцінний час, а лікарі — свою репутацію", — написала 19 квітня у Facebook Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат.

Того ж дня вона разом з колегою по фракції "Слуга народу" Оксаною Дмитрієвою та головою Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєструвала в парламенті законопроект про Уповноваженого Кабінету міністрів з питань охорони здоров'я. Саме медичний омбудсмен, на думку Василевської-Смаглюк, може стати такою третьою — незалежною — стороною в конфліктах між медичними установами та пацієнтами. Він отримає право відкривати провадження за скаргами медичних працівників, пацієнтів та їхніх родичів, направляти запити, надавати поради, створювати регіональні представництва, зокрема в лікарнях, а також співпрацювати з парламентом, беручи участь у підготовці профільних законопроектів.

Як пояснила в коментарі Фокусу Ольга Василевська-Смаглюк, омбудсмен зможе втручатися у найрізноманітніші ситуації.

"Був випадок: жінка народила в приватному пологовому будинку, з дитиною було щось не так, але лікарі не могли поставити діагноз. При цьому вони не залучали неонатологів з інших медустанов і не дозволяли вивезти новонародженого з пологового будинку. Сім'я ледь не втратила малюка. В підсумку все обійшлося, але тепер батьки не розуміють, до кого вони можуть звернутися за медичною експертизою. Держава взагалі ніяк не бере участі у цьому", — розповідає нардеп. Саме для таких складних конфліктів і необхідна наявність незалежного медіатора в країні, впевнена вона.

За та проти

Сьогодні в Україні інститути омбудсменів — з гендерної політики, захисту української мови, прав дітей, з питань реабілітації ветеранів, волонтерського руху — існують при Верховній Раді, Кабінеті міністрів та Офісі президента. Однак діяльність лише декількох з них можна назвати результативною. Про роботу більшості уповноважених в українському суспільстві навіть не чули.

Проте Ольга Василевська-Смаглюк як позитивний приклад наводить освітнього омбудсмена Сергія Горбачова.

"У моєму [виборчому] окрузі в Бучі побудували класну, сучасну школу. Батьки з колишнього Бородянського району дізналися про це і швидко перереєструвалися в якихось гуртожитках, щоб їхні діти змогли піти туди. А дітям, які дійсно живуть поруч зі школою, просто не вистачило місць. Освітній омбудсмен втрутився, відкрив провадження і розібрався в цій ситуації. Проблему вдалося вирішити", — коментує нардеп. Співрозмовниця Фокуса впевнена, що уповноважений з медпитань зможе таким самим чином врегульовувати конфлікти у сфері охорони здоров'я.

Багато українців новину про можливу появу медичного омбудсмена сприйняли скептично.

"А де пенсійний омбудсмен? Де омбудсмен по ЖКГ з продовольства, щодо дотримання Конституції, по судових справах і т. д.? Просто треба працювати, а не створювати незрозумілі хлібні посади для байдикування", "Ще одна "імітаційнодіяльна" посада", "погана новина для решти лікарів, бо їх чекає доля вчителів, на яких будуть офіційно стукати "вдячні" пацієнти", — пишуть в коментарях. На публікацію Василевської-Смаглюк відреагував і її колега по депутатському корпусу Олексій Кучеренко, перший заступник голови Комітету з питань енергетики та ЖКГ. "Трохи дивно — а міністр охорони здоров'я хіба не уповноважений уряду з медичних питань?" — запитує він.

Водночас експерти про ідею парламентаріїв загалом відгукуються позитивно. Дмитро Коваль, генеральний директор Українського центру транспланто-координації, підтримує створення такої посади в країні. На його думку, це дозволить забезпечити додатковий контроль надання якісних медичних послуг, зокрема у сфері трансплантології. Однак щоб робота уповноваженого стала результативною, в законодавстві важливо детально прописати права і обов'язки омбудсмена, його функціонал і всі інструменти, необхідні для здійснення такої діяльності, впевнений Коваль.

Інна Іваненко, виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України" і голова Ради громадського контролю при Національній службі здоров'я України (НСЗУ), погоджується, що поява інституту медичного омбудсмена піде на користь сфері охорони здоров'я.

"Зараз ця ніша не зайнята, — пояснює вона. — Так, існує НСЗУ, моніторить надання медичних послуг, але вони роблять це лише відповідно до умов договору, укладеного з лікарнею. Ще є МОЗ, який якраз повинен контролювати якість медичної допомоги і розбирати претензії пацієнтів, але якоїсь особливо активної роботи у цьому напрямку міністерство не веде".

Чужа практика

Аргументуючи доцільність призначення омбудсмена, автори законопроекту посилаються на досвід США і Великобританії, де створення такого інституту посилило контроль над медичними установами та сприяло поліпшенню медобслуговування населення. За словами Іваненко, у Великобританії цю практику справді можна назвати ефективною. "Там на кілька лікарень є один омбудсмен, який захищає права пацієнтів, вирішує суперечки. Його робота оплачується Британською національною службою охорони здоров'я", — коментує експерт. При цьому вона зазначає, що поки незрозуміло, як саме такий інститут функціонуватиме в Україні і чи буде він настільки ж результативним.

Як вважає Інеса Матюшенко, співзасновниця фонду підтримки дорослих онкопацієнтів Inspiration Family, призначення медичного уповноваженого в Україні повністю виправдане.

"Люди по всій Україні часто стикаються з призначенням неправильного або застарілого протоколу лікування, перепродажем препаратів, куплених за рахунок держави, халатністю лікарів стосовно пацієнта. З іншого боку, пацієнти теж не завжди поводяться коректно", — говорить експерт. За її словами, зараз функції медичного омбудсмена в країні виконують пацієнтські організації, яких не так вже й багато.

Законопроект визначає, що уповноваженим з медичних питань може стати громадянин України, якому виповнилося 30 років. У потенційного омбудсмена повинні бути вища медична або юридична освіта і досвід діяльності за профілем.

Ольга Василевська-Смаглюк не говорить, кого б вона хотіла бачити на посаді медичного омбудсмена: "Не хочу називати когось конкретного, щоб не зіпсувати саму ідею. Моя думка може не збігатися з думкою інших. Але у нас є дуже багато людей, яким довіряє суспільство: Світлана Ройз, Анастасія Леухіна, коли очолювала рух "Пустіть в реанімацію". Думаю, що на самому початку це повинна бути відома людина".

Нардеп пояснює, що саме медійна персона зможе стати медіатором і відродити довіру між лікарями і пацієнтами.