Кліматичні ігри. Яким буде внесок України у покращення екології в Європі

Паризька хартія, ухвалена відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, регулює заходи, націлені на зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері. Головне завдання — утримати зростання середньої світової температури на рівні нижче 2°C. Всі країни, які підписали угоду, мають представити міжнародним партнерам розрахунки скорочення викидів парникових газів — національно визначальні вклади (НВВ) для досягнення спільної мети.

Базовим роком для оцінки скорочення викидів вирішили вважати 1990-й, щодо нього сьогодні Україна викидає приблизно 39% СО2. За словами Владислава Антипова, голови Комітету екології та інновацій Професійної асоціації екологів України, в цьому плані країна показує відмінні результати.

"Наприклад, Польща викидає 80%, ЄС у цілому — приблизно 75%, Росія — 60%. Ми прекрасно справляємося з цією ситуацією, тільки є одне "але". Якщо в усьому світі ці показники досягаються заходами з енергоефективності, заміною більш брудного палива чистішим, у нас це досягалося за рахунок знищення власної промисловості", — говорить Антипов.

Паризька хартія не фіксує жорсткі зобовʼязання, але в її рамках країни кожні пʼять років заявляють НВВ. Раніше Україна Перший національно визначальний внесок подавала з відміткою 60%, хоча вже тоді рівень викидів у нас був 42% щодо 1990 року. Таку мету світове співтовариство розцінило як неамбіційність, хоча приклад України в цьому випадку не унікальний. Більшість країн визначають для себе занижені НВВ, щоб не червоніти перед партнерами в разі провалу плану.

Мабуть, почуття сорому — єдине покарання, яке може послідувати за порушенням сторонами своїх обіцянок. Паризька угода не передбачає жодних штрафів. Більш того, юридично будь-які скорочення викидів взагалі необовʼязкові. Проте Україна повинна озвучити власні цілі в цьому питанні, оскільки це робить майже весь світ. І проект НВВ-2 виглядає значно амбітнішим.

Мета намічена

Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів представило проект НВВ-2, що передбачає значне зниження викидів вуглекислого газу, нинішній показник 39% повинен скоротитися до 35%. При цьому в документі йдеться, що Україні необхідно залучити мінімум €102 млрд державних і приватних інвестицій в інфраструктуру та реальний сектор економіки до 2030 року для досягнення наміченого скорочення викидів.

До цього терміну частку виробництва електроенергії з поновлюваних джерел енергії сонця і вітру потрібно довести до 30%. Планується скоротити кількість вугільних теплоелектростанцій і закрити вугільні шахти. Натомість пропонується збільшити обсяги виробництва тепла з використанням біопалива на 30%. Лісові території за десять років мають намір збільшити на 1 млн га, також повинні впровадити "найкращі практики поводження з відходами".

Міністерський проект передбачає термомодернізацію житлового фонду — щорічно по 1,3% від загальної кількості — і впровадження комплексних заходів енергоефективності, що враховують використання поновлюваних джерел енергії у виробництві тепла, зокрема в індивідуальному теплопостачанні, а також встановлення високоефективних котлів. НВВ-2 передбачає щорічне зростання виробництва здебільшого на 4%, процес повинен супроводжуватися модернізацією і зниженням енергоємності.

Крім того, ініціатива передбачає зростання частки нових зареєстрованих електромобілів до 15%, а також до 3% — транспорту на акумуляторних батареях у сегменті всіх пасажирських транспортних засобів і розвиток низьковуглецевого громадського транспорту, зокрема залізничного та водного.

У сільському господарстві хочуть збільшити частку органічного виробництва до 3%, забезпечити перехід на більш якісні добрива, впровадити технологію мінімального обробітку земель і використання біогазу.

Енергетики проти екологів

Паризька хартія зачіпає лише частину зобовʼязань України перед міжнародними партнерами. За словами Олега Савицького, члена правління громадської організації "Екодім", найбільш важливим є те, що Україна — договірна сторона Енергетичного співтовариства, багатосторонньої угоди між Євросоюзом і його країнами-партнерами. У рамках Енергетичного співтовариства всі країни зобовʼязані впроваджувати норми і правила ЄС у свою регуляторну базу, що стосується енергетики та промисловості, враховуючи вуглецеве регулювання та інші аспекти енергетичної та екологічної політики.

У 2016 році учасники договору погодилися з необхідністю впровадження прозорих і надійних механізмів моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів у повній відповідності до стандартів ЄС. Усі країни — члени Енергетичного співтовариства, враховуючи Україну, взяли на себе зобовʼязання вдосконалити кліматичну статистику та підвищити якість звітності.

У рамках Енергетичного співтовариства також планується в 2021 році встановити загальні кліматичні цілі до 2030 року, створюючи інтегровані національні плани з енергетики та клімату (НПЕК). У своїх НПЕК уряди повинні визначити три основні національні цілі до 2030 року: збільшення частки поновлюваних джерел енергії в загальному енергопостачанні, обсяг економії енергії завдяки підвищенню енергоефективності, обсяг скорочення викидів парникових газів щодо базового рівня, за який беруться показники 2018 року.

"В Україні скороченню викидів і "зеленій" модернізації економіки заважають корупція і монополізм, — упевнений Олег Савицький. — Як приклад можна навести ситуацію з національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок для України, який має міжнародний правовий статус, оскільки затверджений рішенням ради міністрів енергетичного співтовариства. Цей документ ухвалений ще в 2017 році, але на сьогодні він не виконується, а Міністерство енергетики навіть хоче відкласти на десять років термін екологічної модернізації теплової енергетики, яка є одним із найбільших джерел викидів, — перенести їх із 2028 на 2038 рік" .

На думку експерта, представлений Міністерством охорони навколишнього середовища та природних ресурсів проект НВВ-2 відповідає економічній стратегії, адже він передбачає інвестиції в модернізацію інфраструктури і ключових галузей економіки. З боку ж Міністерства енергетики дій, націлених на скорочення викидів, не видно, навіть, навпаки, деякі представники відомства наполягають на перегляді термінів виконання європейських директив для ТЕС і ТЕЦ і саботують розробку інтегрованого національного плану з клімату й енергетики до 2030 року.

Позаду Європи

Олег Савицький підкреслює, що Україна значно відстає від Європи за темпами впровадження "зеленої" енергетики.

"Якщо говорити про електроенергетику, то гострими проблемами є величезні субсидії в непрозору вугільну галузь, на що неодноразово вказував секретаріат Енергетичного співтовариства. Також серед проблем — невиконання наших зобовʼязань у сфері компетентного й незалежного регулювання паливно-енергетичних ринків, неефективне управління державними компаніями і навіть пряме розкрадання їх активів, — говорить експерт. — Довіра інвесторів у поновлювані джерела енергії підірвана через штучно створену кризу на ринку електроенергії".

Важливо

Чисті гроші з чистого повітря. Як українська промисловість розвиває екологічні проекти

Савицький зазначає, що сьогодні на ринку створене сприятливе середовище для корупції та виведення коштів із державних підприємств. У таких умовах відновлювальна енергетика просто не в змозі швидко, чесно та конкурентно розвиватися. Це може дорого коштувати і рядовим споживачам, і бізнесу вже в найближчому майбутньому, коли доведеться шукати гроші на виведення з експлуатації атомних електростанцій і заміну зношених до краю ТЕС і ТЕЦ.