Місія (не)здійсненна. Як Україні захистити свій інтерес, коли запрацює "Північний потік-2"

Бундесканцлерка Ангела Меркель і російський президент Володимир Путін "задоволені будівництвом газопроводу "Північний потік-2", яке наближається до завершення". Ця тема вчора обговорювалася під час телефонної розмови між ними. Раніше перед цим стало відомо, що Німеччина та США в підписаній ними Спільній декларації досягли компромісу щодо "ПП-2".

Озвучена у Вашингтоні суть компромісу зводиться до наступного — американці припиняють протидію добудові газопроводу, а Берлін "домагатиметься продовження контракту на транзит російського газу через Україну ще на десять років після 2024 року". Причому, про які обʼєми прокачування йдеться — невідомо. Українські ж спостерігачі звертають увагу на те, що "домагатися" — не означає "домогтися", що робить зобовʼязання ФРН перед Україною в значній мірі формальними. Що в цьому контексті потрібно робити самій Україні, щоб захистити свій національний інтерес?

"Північний потік-2". Власне, ви не можете бути проти нього. Або за нього. Він є. Лічені тижні залишились та проекті.

Моя країна — програла. І програла за двох президентів. За Порошенка — будівництво йшло. За Зеленського — завершилося. Це факт.

Запитання таке: що робити далі і що буде тут далі.

Газопровід забезпечував стабільність. Він був, не вибухав, газ до європейців йшов, за нас же європейці впрягались.

Росіяни — якщо завзятості європейців не буде, чи варто очікувати нам у найближчі пʼять років і нових конфліктів, і можливої агресії? І зняття санкцій.

Стаття Путіна — усі посміялися, але всерйоз не сприйняли. А якщо серйозно? Ось, прямо, якщо ми бачимо проект "Іду на ви".

І головне — гроші. Україна втратить великий потік грошей за транзит. Як ми триматимемо й експлуатуватимемо трубу, або розпиляємо?

Як і за чий рахунок (спойлер — за твій, читачу) буде наповнюватися діра в бюджеті в три мільярди доларів? (оціночні втрати бюджету від припинення російського газового транзиту в ЄС після введення в експлуатацію "ПП-2" — Ред)

Питань, як то кажуть, гора. Відповідей немає.

Точніше, є розуміння, що буде. Поки що ніхто не пропонує відповіді на питання "що ж далі *.

Першоджерело.