Спікер КМЕФ 2021 Маша Єфросініна: "У медіа все змінилось: вони шукають не обкатані у світі формати, а історії, що народжуються у нас"

Related video

У четвер, 8 жовтня, у перший день Київського міжнародного економічного форуму відбулась дискусія "Культурні коди нової реальності". В ході неї визнані підприємці, письменники, громадські діячі, інфлюенсери зі світу медіа, науковці та благодійники розмірковували над тим, які зміни відбувалися у їхніх сферах за останні півтора роки, як нові тренди, викликані ковідом, вплинули на сприйняття людьми самих себе.

Почесний Посол ООН з питань народонаселення Маша Єфросініна сказала, що нам ще належить дізнатися, що ж насправді з нами сталося. На її думку, наш культурний код навесні 2020 року та за подальші півтора роки пройшов через такі стрімкі трансформації, ніби вони відбувалися останні 50 років.

"Що я маю на увазі? Медіа – ТБ, радіо, друкована преса – жили за певними правилами. Все це за півтора роки змінилось повністю. По-перше, діджиталізувалось. По-друге, якщо до 2020 року на телебаченні правила були такі ж, як у 1990 році (є аналітика, є прогноз, є подобається/не подобається, є певні смаки телебосів), то зараз у медіа все змінилось. Наведу свій приклад. Я не працювала 5 років, почалась пандемія, я почала створювати свій контент у своїх соцмережах, створила свій ютуб-канал, і до мене повернулось телебачення. Тому, що захотіли саме мене, мій контент, мою персонажність. Це означає, що в медіа відбувся серйозний зсув. Медіа почали чути не форматні, спрогнозовані кимось історії, "обкатані" у всьому світі, а значить і такі, що гарантовано спрацюють у нас. Навпаки – сьогодні починають шукати контент, який генерується безпосередньо в українському просторі. Раніше так не було. Є певна людина, на яку цікаво або не цікаво дивитися – і це нарешті з"явилось в Україні", – сказала Єфросініна.

Fullscreen

Вона відзначила, що сьогодні можна стати героєм матеріалу, якщо ти цікавий або щось сам робиш. Ковід призвів до багатьох трансформацій. Друкована преса пішла в онлайн. Бізнес на карантині пішов на віддалену роботу. А от митці, яким необхідний контакт з глядачами чи слухачами, виявились "помноженими на нуль". Одних це зламало, інших переродило, відзначила Єфросініна. "Сьогодні більше якісної української музики, прози, моди, контенту. І я не знаю, чи народилось би воно в такі короткі строки", – сказала Маша Єфросініна.

На її думку, інфлюенсери сьогодні формують культуру. Якщо якийсь тік-токер проанонсує якусь книжку, то це буде еволюція – про неї зможуть почути 10 мільйонів підписників цього блогера. Тому тік-токерів тепер треба брати до уваги.

Водночас письменник Андрій Курков навів приклад литовського поета Марцеліюса Мартінайтіса, який в Литві вважається одним з найважливіших. На думку Куркова, вплив Мартінайтіса не можна порівнювати з впливом тік-токерів, бо він сформував еліту своєї країни.

Також на КМЕФ обговорили, що таке український культурний код благодійності та які трансформації він пройшов за останній час. На думку співзасновниці Zagoriy Foundation Катерина Загорій, такий код вже сформований і чим далі, тим кращим він стає.

За її словами, українська культура благодійності в першу чергу жіноча. Також вона давня. Великі українські мистецькі твори були створені завдяки меценатам. Загорій нагадала про родини Терещенків та Ханенків. А ще в Україні щороку збільшується кількість благодійників та середній чек, який витрачають люди.

Загорій погодилась з Машею Єфросініною, що тепер "кожен з нас – медіа" і кожен хоче виглядати добре. На це реагують соцмережі – той же TikTok створив окремий розділ TikTok for good, присвячений благодійності.

"Завдяки соцмережам, я думаю, благодійність стане ще й гучною. Думаю, через рік ми все більше почнемо говорити про те, які хороші справи робляться, і долучати ще більшу кількість людей. Ще один тренд, який вкладається в культурний код благодійності – благодійність перестала бути в першу чергу про бідність і нещасність, а перетворюється про створення, про щастя. Тобто, багато освітніх проектів, просвітницькі ініціативи. Також завдяки медіа український код благодійності став візуальним: він став красивим, з картинками, його видно. Від "котиків і дітей" ми переходимо до змістовних речей. Ми почали думати про те, яким чином це виглядає. Команди благодійних фондів мають свої медіа. Вони переходять до стандартних бізнесових правил, до маркетингу. А отже, український код благодійності вже сформований", – сказала Загорій.