"Діти не захищені". Чому договори про охорону шкіл, що укладаються батьками, є фіктивними
Експерт Роман Бондаренко розповів Фокусу про підводні камені угод з охоронними фірмами, які укладаються батьківськими комітетами, і про те, як їх уникнути.
Договори з приватними охоронними фірмами на охорону шкіл можуть не мати юридичної сили, оскільки їх часто укладають представники батьківських комітетів. Про це у коментарі Фокусу розповів юрист громадської організації "Батьки SOS" та адвокат Роман Бондаренко.
За словами експерта, договори, які укладаються батьківськими комітетами з охоронними компаніями, є фіктивними, оскільки батьки самі собою не мають жодного юридичного статусу і не можуть бути представником школи. Так, укладаючи такий договір, батьківські комітети погоджуються платити за охорону комунального майна, яке їм не належить, що суперечить закону.
"Договір з охоронною структурою може підписати власник або орендар будівлі. Власниками шкіл є територіальні громади в особі органів влади, управлінь освіти місцевих рад. Начальнику такого управління можуть делегувати повноваження підписувати подібні документи. Для укладення договору з приватною організацією варто провести тендер, конкурс на найкращі умови й обрати цю організацію", — пояснив Бондаренко.
Юрист додав, що під час укладання договору на охорону має бути передбачений обов'язок із боку власника будівлі надати документи, що підтверджують його право власності. А якщо договір укладається з батьківським комітетом, то в такому разі до охоронної компанії виникнуть питання, і в неї можуть забрати ліцензію.
Інша проблема з договорами на охорону шкіл полягає в тому, що в них не прописані умови гарантування безпеки дітей.
"Часто батьки чомусь вірять, що дітей у школах захищають. Але якщо подивитися договори, то в них часто прописано — охорона комунального майна, спостереження за діями третіх осіб. Це те, що має непрямий стосунок до охорони дітей. Можна сказати, що наші діти у школах не захищені", — розмірковує Бондаренко.
Експертка з питань безпеки дітей Олена Лізвінська водночас наголосила, що в разі підписання договору не завжди можна зрозуміти, як саме охоронець реагуватиме на ті чи інші екстрені ситуації.
"Чи навчений якимось прийомам фізичної протидії неадекватним підліткам чи дорослим людям? Чи реагуватиме, якщо на територію школи спробує напасти озброєна людина? А якщо їх буде кілька? Є дуже багато питань до цих договорів", — вважає Лізвінська.
При цьому, за словами експерта, коли послуги приватних охоронних фірм оплачуються за рахунок місцевих бюджетів, договори підписуються зазвичай без участі батьків.
"Прочитав цей договір директор, прочитав керівник цієї охоронної організації, вони між собою домовилися про щось і все. Батьки договорів у вічі не бачать, а якщо хтось почне докопуватися, починають говорити "матуся, ви тривожна", — каже експерт, зазначаючи, що в занепокоєнні за життя своєї дитини немає нічого дивного.
Про те, наскільки українські школи захищені від терактів, чи готові навчальні заклади до потенційних збройних нападів читайте у великому матеріалі Фокусу.