Українці в середньому живуть на 12 років менше за громадян європейських країн, — дослідження НАН

На тлі демографічної кризи в Україні з'ясувалося, що українці в середньому живуть на 12 років менше, ніж мешканці європейських країн. Таких висновків дійшли експерти Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, повідомляє "Укрінформ".

На думку директора інституту академіка НАНУ Елли Лібанової, природні середньорічні темпи скорочення населення в Україні нічим не примітні — проблема полягає в іншому.

"В Україні на тлі низької народжуваності не спостерігається зростання тривалості життя. Ось про що треба кричати та бити на сполох, бо в середньому українці живуть на 12 років менше, ніж в економічно розвинених країнах", — зазначила пані академік.

При цьому вона вказала на причину такого стану речей. Головне, на що вказала Лібанова, — це не соціальні умови й економічні показники в країні, а нездатність і небажання українців вести здоровий спосіб життя. За даними ВООЗ, причиною скорочення тривалості життя у 50% випадків є спосіб життя, 20% смертей – екологія, 20% – генетика та лише 10% – система охорони здоров'я.

Пані академік також відзначила різницю тривалості життя і чоловіків ф жінок, яка в середньому становить 10 – 11 років.

"Із абсолютно неприпустимим способом життя більшості наших чоловіків пов'язано те, що в нас різниця 10-11 років у тривалості життя чоловіків і жінок. До речі, це парадокс колишнього Радянського Союзу. Навіть в Естонії, Литві, Латвії гендерна різниця тривалості життя така жахлива", — розповіла Лібанова, ймовірно, забувши про те, що країни Прибалтики також входили до складу 15 республік СРСР.

Водночас згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), показники смертності багато в чому залежать від динаміки хронічних захворювань, споживання алкоголю та наркотичних речовин, ожиріння та стану екології. При цьому зазначено, що якість стану здоров'я покращується залежно від якості та доступності медичної допомоги, особливо щодо діагностування онкологічних захворювань. Так, у країнах ОЕСР жінки, у яких діагностовано рак грудей на ранній стадії, мають як мінімум 90% виживання, що продовжує життя щонайменше на п'ять років.

Також варто згадати дані дослідницької компанії MAR CONSULT, згідно з якими тривалість життя на 84% залежить від якості медичної допомоги.

"Якість медичного обслуговування — один із найважливіших індикаторів рівня життя суспільства. За останні 100 років середня тривалість життя людини збільшилася в 1,5 раза, багато в чому завдяки розвитку медицини й організації системи медичного обслуговування населення", — пояснює керівниця департаменту досліджень компанії Ксенія Медведєва.

За її словами, тривалість життя в економічно розвинених і благополучних країнах (Японія, Франція, Польща) становить 70-80 років, тоді як у нерозвинених країнах (Ангола, Замбія) — не перевищує 40 років.

Медведєва стверджує, що показник смертності жінок під час пологів у ХІХ столітті був на рівні 10%, тоді як зараз він не перевищує 0,01%.

"Термінова або планова операція, своєчасна постановка правильного діагнозу, призначення лікування, професійне спостереження за станом людини, що захворіла, — це переломні моменти, які можуть кардинальним чином вплинути на здоров'я та життя людини", — підкреслила вона.

Свій внесок у коригування показників тривалості життя зробила пандемія коронавірусу. Раніше Фокус опублікував дані щодо дослідження, проведеного вченими з Оксфордського центру демографічних наук, згідно з якими пандемія COVID-19 стала причиною найбільшого зменшення тривалості життя в Західній Європі.