Після блокади та обстрілів. Як повернутися до Чернігова

На межі гуманітарної катастрофи: Чернігів без води, тепла та світла

"Ми тут усе прибрали –- життя триває, жити треба", — каже Валентина, мешканка зруйнованого будинку на вулиці В'ячеслава Чорновола в Чернігові. Вона стоїть біля п'ятиметрової вирви, яка залишилася після бомбового удару. Поруч із нею — купа бетону. Але поруч дорога розчищена.

38 днів Чернігів зазнавав артилерійських та авіаударів. У місті зникла вода, тепло, електрика, скоротилося постачання продуктів та медикаментів. А після того, як 23 березня зруйнували міст, що веде на Київ, Чернігів узагалі опинився в повній ізоляції — і на межі гуманітарної катастрофи.

Нині вулиці Чернігова порожні, лише біля магазинів, аптек та пунктів видачі гуманітарної допомоги черги. Місцева влада припускає, що в місті залишилося близько 80-95 тисяч жителів із довоєнних 300.

"У нас місто небагате, виїхати за кордон або навіть на Захід України можливості не було в багатьох. Більшість досі живе в навколишніх селах", — пояснює Валентина.

"В інші області поїхали молоді. Проривалися полями, потрапляли під мінометні обстріли", — каже заступник голови Чернігівської ОВА Дмитро Іванов та показує фото кількох спалених мікроавтобусів.

Масштаби руйнувань: у Чернігові постраждало до 40% житлового фонду

У міській раді кажуть: 40% житлового фонду постраждало під час війни.

"Якщо раніше в місті за день було п'ять-шість аварій — пошкоджень комунікацій, то в березні — до п'ятдесяти. І відремонтувати все було неможливо. Ми досі не можемо оцінити масштаби руйнувань", — каже секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако. Він пояснює: "Якщо щось прилетіло неподалік якогось будинку, вважайте, що стався маленький землетрус. Труби знаходяться на глибині 1,8-2 метри. Якщо вони чавунні — перебиті на стику".

Обстрілювала російська армія й помпові станції КП "Чернігівводоканал".

"З чотирьох працює лише одна. По тій, яка знаходиться на околиці Чернігова, ми нарахували понад шістдесят прильотів", — кажуть у міській адміністрації. Не знають також, чи зможуть розпочати вчасно опалювальний сезон восени.

Скільки необхідно коштів на відновлення інфраструктури та житлового фонду — наразі невідомо. Суму зможуть назвати після проведення експертиз.

Кабінет Міністрів нещодавно виділив на Чернігівську область 250 мільйонів гривень. Гроші призначені на відновлення критичної інфраструктури. Але їх навряд чи вистачить на реконструкцію міста — потрібні десятки мільярдів гривень. У Чернігові сподіваються на міжнародних партнерів.

"Ми пам'ятаємо, як відновлювався Донбас, працював Європейський інвестиційний банк. І ми сподіваємось, що міжнародні партнери нас підтримають", — каже Дмитро Іванов.

Коли можна повернутись тим, хто виїхав з Чернігова під час евакуації

Сьогодні всім, хто хоче повернутись, у мерії кажуть, що не знають, чи витримає інфраструктура. Наприклад, електрики в деяких районах досі немає — забезпечення резервне, а вода в деяких будинках не доходить на верхні поверхи.

Однак головне — зрозуміти, чи безпечно повертатися. В Чернігові досі просять пересуватися дорогами та не сходити на узбіччя, особливо в районах найбільших обстрілів та на околицях. Найнебезпечнішими в Чернігові вважають північні райони: там проводять розмінування.

"Очевидно, процес затягнеться. Сил не вистачає. Зараз зосереджені на роботі на основних ділянках", — каже Іванов. Наприклад, на міському цвинтарі, на якому всі дні війни ховати було неможливо через обстріли.

"Люди, які повертаються до Чернігова, створюють навантаження на місто. Наприклад, на магазини — доставити продукти поки в Чернігів складно. Коли з'явиться нормальне постачання — невідомо", — продовжує представник ОВА. — Наразі до міста можна заїхати або з боку Сумської області, або з боку смт Гончарівське. З 16 квітня між Черніговом та Києвом запустили залізничне сполучення. Якщо в місто повертатимуться автомобілі, їм потрібно шукати бензин — а заправки не працюють. Ми весь цей час раціонально витрачали паливо — на генератори та лікарні”.

Попри всі перераховані складнощі, нещодавно мер закликав повернутися до Чернігова тих, хто може взяти участь у відновленні критичної інфраструктури міста. Тож чернігівці таки їдуть додому.