Євгенія Аверіна: "Інтеграція міжнародних правових норм створить передбачуваніше правове середовище"

Україна посіла 89-те місце серед 142 країн у рейтингу верховенства права за 2023 рік, наводить дані Всесвітній проєкт правосуддя (WJP). Це на 13 позицій нижче, ніж роком раніше. Тенденція характерна не тільки для України: показник рівності всіх перед законом, за інформацією дослідників, у всьому світі знижується шостий рік поспіль. Які проблеми сьогодні хвилюють експертів у галузі права, чи є рішення, а також, що чекає на Україну й увесь світ у майбутньому, дізнавалися у видатного українського вченого в галузі юридичних наук і нотаріату, доктора філософії в галузі права Євгенії Аверіної. Євгенія є членом престижної Академії нотаріату України, займається висвітленням найгостріших питань галузі в науковому середовищі та активно виступає на міжнародних конференціях з прав людини, пропонуючи інноваційні рішення актуальних проблем.

— Євгеніє, що ви можете сказати, з висоти вашого більш ніж 20-річного практичного досвіду у сфері юриспруденції та нотаріату, про сучасні проблеми верховенства права у світі загалом, і в Україні зокрема?

— У світі основними проблемами є корупція, що підриває довіру до правових систем, і політичний тиск на суди, що загрожує їхній незалежності. Соціально-економічні бар'єри обмежують доступ до правосуддя для вразливих груп, а міжнародні конфлікти і тероризм створюють додаткове навантаження на правові системи, часто призводячи до порушення прав громадян.

В Україні системна корупція продовжує бути серйозною перешкодою для справедливого правосуддя, а вплив політичних і бізнес-еліт підриває незалежність судової системи. Україна активно проводить реформи у сфері юриспруденції та правосуддя, спрямовані на посилення верховенства права, при цьому нотаріат в Україні відіграє ключову роль у захисті прав громадян і юридичних осіб. Однак, для підвищення ефективності нотаріальної системи необхідні подальші реформи, спрямовані на поліпшення законодавчої бази та умов роботи нотаріусів.

— Чи є, на вашу думку, сьогодні рішення цих питань?

— Так, звісно. По-перше, необхідне вдосконалення законодавства та стабілізація нормативної бази, що дасть змогу забезпечити більш передбачувані та зрозумілі умови роботи для правозахисників. По-друге, розробка та впровадження програм підвищення кваліфікації та обміну досвідом для правників допоможе підвищити рівень професіоналізму та компетентності у спільноті. По-третє, важливим кроком є аналіз наявних програмних продуктів та підтримка впровадження сучасних технологій і систем електронного документообігу, що дасть змогу правникам працювати ефективніше й безпечніше, відповідаючи сучасним вимогам і стандартами. По-четверте, необхідно переймати світові практики та інтегруватися з міжнародним співтовариством для обміну досвідом та створення єдиного правового поля.

— Ви є членом Академії Нотаріату України — престижної асоціації, яка об'єднує провідних спеціалістів країни в галузі нотаріату, які зробили значний внесок у розвиток законодавства та нотаріальної практики. На ваш погляд, як діяльність Академії допомагає правовому полю України?

— Академія бере активну участь в обговореннях і реформах, надаючи урядовим органам експертні поради. Це допомагає зробити закони більш чіткими та ефективними. Ми також фокусуємося на захисті прав і свобод громадян, що сприяє розбудові правової держави та підвищенню правової культури в суспільстві. Для підвищення професійних стандартів Академія проводить навчання, семінари та практичні заняття. Це дає змогу фахівцям у сфері права вдосконалювати свої навички та знання, що веде до більш якісного надання послуг. Міжнародна співпраця та обмін досвідом у межах Академії допомагають інтегрувати міжнародні правові норми в Україну, що підвищує рівень довіри до правової системи та сприяє захисту прав і свобод громадян. В умовах глобалізації така інтеграція допомагає зміцнити правову основу країни, забезпечуючи стабільність і передбачуваність правового середовища, що є вкрай важливим для розвитку правової держави.

— Ви виступали як експерт з теми практичного застосування міжнародно-правових аспектів нотаріальної діяльності на V Міжнародному правовому форумі "Права людини та публічне управління в сучасних умовах". Як вони регулюють нотаріальну діяльність в Україні і як це помітно на практиці?

— Основні міжнародно-правові аспекти, що регулюють діяльність нотаріусів в Україні, передбачають застосування норм міжнародного права та міжнародних договорів, визнання та легалізацію іноземних документів, захист спадкового майна з міжнародним елементом, взаємодію з іноземними органами юстиції, та застосування норм іноземного права. На практиці це означає, що юристи керуються нормами міжнародного права та положеннями міжнародних договорів, враховують і застосовують міжнародні договори й угоди під час вчинення нотаріальних дій, приймають документи, складені згідно з вимогами іноземного права, та вчиняють посвідчувальні написи у формах, передбачених іноземним законодавством, забезпечують охорону спадкового майна, взаємодіють з іноземними органами юстиції та дотримуються норм іноземного права під час вчинення нотаріальних дій, а також застосовують їх у разі вчинення нотаріальних дій.

— Одне з актуальних питань нотаріальної галузі ви висвітлили у своїй дисертації "Правове регулювання нотаріальної діяльності у правовідносинах з іноземним елементом". Які основні рекомендації ви запропонували для покращення цієї галузі?

— Основні ідеї моєї дисертації охоплюють виявлення прогалин у правовому регулюванні нотаріальної діяльності за участю іноземних елементів. Я дала рекомендації щодо гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами, а також уніфікації процедур для нотаріальних дій з іноземним елементом. Важливим аспектом роботи стало розроблення методик і рекомендацій для юристів щодо ефективного виконання нотаріальних дій з іноземним елементом. Рекомендації включають уніфікацію процедур, створення керівництв і стандартів, а також розробку освітніх програм для правозахисників щодо роботи з міжнародними елементами та підвищення їхньої кваліфікації.

— Інше своє дослідження ви присвятили застосуванню законодавства іноземних держав і міжнародних договорів у системі правового регулювання нотаріальної діяльності. Які найбільш значущі відмінності та подібності в підходах різних держав до цього питання?

— Моє дослідження показало, що основні відмінності стосуються процедур легалізації документів і спадкового права. В одних країнах потрібна обов'язкова легалізація документів, тоді як інші використовують апостиль або спрощені форми підтвердження автентичності. Також різняться процедури оформлення спадкових документів, що вимагає врахування національних особливостей під час роботи з іноземними елементами.

Подібності полягають у визнанні нотаріальних актів, вчинених в інших юрисдикціях, і в загальних принципах правової визначеності та передбачуваності. Багато держав прагнуть уніфікації та гармонізації законодавства через міжнародні договори, що сприяє ефективному правовому співробітництву та захисту прав громадян.

— Які рекомендації ви можете запропонувати для гармонізації міжнародних стандартів і практик у цій галузі?

— Я рекомендую розробку нових міжнародних договорів і угод, активне впровадження міжнародних стандартів і найкращих практик, організацію міжнародних програм навчання та підвищення кваліфікації юристів, проведення міжнародних конференцій і семінарів, а також просування використання цифрових технологій та електронного документообігу.

— Якщо вже ми заговорили про технології, давайте перейдемо до практики. В "УкрВостокАудит" ви впровадили унікальну систему електронного документообігу, що дало змогу скоротити час підготовки документації на 25-30%, а у своїй нотаріальній практиці — комплексну стратегію цифровізації документообігу, яка скоротила час обробки документів на 40%. У чому суть цих методик? Які конкретні кроки було зроблено для досягнення скорочення часу обробки документів?

— В "УкрВостокАудит" і у своїй нотаріальній практиці я запровадила кілька ключових методик, які значно скоротили час обробки документів. По-перше, ми провели ретельний аналіз поточних процесів, щоб виявити вузькі місця і проблеми в документообігу. Потім було проведено оптимізацію цих процесів, що дало змогу усунути основні перешкоди. По-друге, ми підібрали й доопрацювали програмне забезпечення, яке якнайкраще підходило для автоматизації підготовки, опрацювання та зберігання документів. Це ПЗ істотно прискорило всі етапи документообігу і забезпечило високу точність і надійність даних. По-третє, ми організували тренінги для співробітників, навчаючи їх ефективного використання нових систем. Це навчання було важливим кроком, оскільки допомогло персоналу швидко адаптуватися до змін і почати працювати з новими інструментами на максимальній продуктивності. Нарешті, ми встановили систему постійного моніторингу та аналізу ефективності впроваджених систем, що дало змогу вносити необхідні поліпшення та коригування в режимі реального часу. Ці кроки в комплексі забезпечили значне скорочення часу обробки документів і підвищили загальну ефективність нашої роботи.

— Яким ви бачите розвиток галузі в Україні та у світі? Які ключові тенденції будуть актуальними в найближчі 5-10 років?

— Я вважаю, що ключовими тенденціями будуть цифровізація та автоматизація, глобалізація, посилення ролі екологічного права, кібербезпека та захист даних, а також подальша інтеграція міжнародних правових норм і стандартів. Цифровізація та автоматизація прискорять і спростять юридичні процедури, що зробить роботу юристів більш ефективною і знизить витрати. У зв'язку з цим зросте значення кібербезпеки і юристи повинні будуть добре розбиратися в цих питаннях, щоб захистити інформацію клієнтів. Плюс, поточний тренд на глобалізацію змусить нас уніфікувати правові норми, що спростить міжнародне співробітництво, а інтеграція міжнародних правових норм створить більш передбачуване правове середовище, що позитивно позначиться на міжнародній торгівлі та інвестиціях. В Україні це сприятиме розвитку нових технологій і методів роботи, зміни вимог до навичок юристів і правозахисників. Юристи будуть змушені освоювати нові технології та інструменти, щоб залишатися конкурентоспроможними. Створюватимуться нові правові інструменти та механізми, спрямовані на поліпшення правозастосовчої практики та захист прав громадян і організацій. Посилення міжнародного співробітництва відкриє українським юристам нові можливості для професійного зростання та розвитку. Ну і нарешті, більше значення, на мій погляд, матиме екологічне право, оскільки вже в найближчій перспективі юристи часто стикатимуться з питаннями екології та відповідальності.