"Лінія оборони завжди буде прорвана". Ізраїльський майор про російсько-українську війну

солдат, боєць зсу, українська армія
Командування ЗСУ має не боятися йти на втрати особового складу під час контрнаступу

Фокус поговорив з офіцером Армії оборони Ізраїлю про роботу українських артилеристів, радянську артилерію, контрнаступ на півдні та оперативне мистецтво.

Related video

Хто він. Майор Армії оборони Ізраїлю Давид (ім'я змінено). Починав службу з навідника САУ і, дійшовши до звання майора, тепер офіцер в оперативних відділах штабів бригади та дивізії. У військових частинах — від Південного Лівану до півдня Ізраїлю.

Чому він. Тому що Давид — старший офіцер однієї з найдосвідченіших армій світу, і його погляд на ситуацію, як і оцінки, може бути корисним для ЗСУ.

Військовий аналітик Фокусу Ігаль Левін поговорив з Давидом про артилерію та оперативне мистецтво, про його погляд на російсько-українську війну та найближчі перспективи цього протистояння.

"Важливо думати та проявляти ініціативу"

Давиде, розкажи нашим читачам, що означає — бути ізраїльським офіцером оперативного відділу бригади?

— Основне завдання оперативного відділу підрозділу — надати командиру найточнішу картину бою. Щоб він міг прийняти максимально правильне рішення і надалі координувати роботу решти відділів штабу для ефективного виконання цього рішення.

В оперативному відділі є багато офіцерів та солдатів, в обов'язки яких входить зв'язок та координація дій підлеглих підрозділів та відділів штабу, а також координація дій із сусідніми та вищими підрозділами. Всім цим "диригують" начальник оперативного відділу та оперативний офіцер.

Раніше ти навчався на артилериста і був командиром гармати. Розкажи про підготовку ізраїльських артилеристів.

— Молодий артилерист починає з базисної підготовки бійця, що триває приблизно три місяці. В цей час він набуває мінімальних навичок користування особистою зброєю, виживання, маскування, підтягує фізичну форму.

Наступний етап — це розподіл спеціальностей у розрахунку та навчання кожного номера його обов'язків та роботі з технікою та озброєнням. У принципі, всі номери розрахунку мають уявлення про обов'язки інших і можуть замінити одне одного в разі потреби. Але є й вузькі спеціалізації, такі як навідник чи водій.

Специфіка ізраїльських САУ та озброєння — у їхній великій незалежності. Сучасні системи управління вогнем, системи зв'язку і мережево-центричне управління силами дозволяють розосереджувати гармати, виконувати окремі вогневі завдання лише на рівні взводу, бути точними, скорострільними, високомобільними, і як результат живучими і ефективними вогневими засобами ураження.

артилерія, артилерійська стрільба Fullscreen
САУ M109 Армії оборони Ізраїлю

Як ти оціниш використання артилерії ЗС РФ у цій війні?

— Я можу судити лише про те, що читаю у відкритих джерелах. На мою думку, артилерію використовують ЗС РФ відповідно до доктрини масової війни і використовують, відповідно до цієї доктрини, дуже непогано. Точність влучення замінюється масою.

Варто зауважити, що на точність артилерії впливає неймовірна кількість факторів, таких як дистанція, коригування, зношеність стволів, точність систем наведення, погода, стандартизація та стан снарядів, порохових зарядів тощо.

З цього приводу довелося почути розповідь бійця з боку бойовиків так званої "ЛНР", яка з гордістю повідомляла, що з гаубиці Д-20 вони за 5 годин вистрілили 200 снарядів для знищення взводного опорного пункту української армії.

Важливо
Від "Стугни" до автомата "Малюк". ТОП-10 найкращої української зброї на війні з Росією

За мірками ізраїльської армії, це жахливо довго і точністю там не пахне. Але завдяки величезним запасам снарядів ще з радянських часів, російська армія може дозволити собі розстрілювати вагони снарядів без особливої економії і не замислюючись про точність. А якщо потрібна висока точність, то є снаряди типу "Краснополь", які хоч і дорогі, але ефективні та точні. На великих дистанціях для масового ефекту працюють РСЗВ, а для точних влучень задіяні комплекси "Іскандер".

А як ти оціниш роботу українських артилеристів?

— По-перше, не варто забувати, що й українські артилеристи користуються тими самими (майже) системами, що й російські війська. Всі працюють радянськими системами, які мають точно ті ж недоліки, що й військова техніка з іншого боку фронту. Але Україна не має таких "запасів Батьківщини", як у Росії. Нема чим заміняти зношені або знищені системи, а снарядів для наявних — все менше і менше.

Лише останнім часом почали з'являтися системи країн НАТО. Проблема в тому, що їх дуже мало і вони не можуть серйозно змінити ситуацію на фронті. Дві, три, навіть п'ять батарей нових гаубиць не дадуть потрібного ефекту. А плюси в тому, що країнам НАТО буде легко заповнювати боєприпаси, оскільки всі вони стандартизовані під 155 мм. Таких снарядів на складах НАТО достатньо.

А далекобійні та точні системи типу HIMARS і MLRS (що є тим самим на різних платформах) дійсно можуть завдати шкоди чутливим і стратегічно важливим логістичним та командним вузлам противника. Чим вони і займаються, перебуваючи поза досяжністю артилерії супротивника. Важливо, що це високомобільні платформи, отже, практично виключена можливість їх знищення на позиціях.

Виходячи з досвіду Ізраїлю, який стикався і стикатиметься зі схожими труднощами з пусковими установками "Хезболли", можу сказати, що якщо українці зможуть постійно змінювати позиції та місця відпочинку розрахунків, то знищити ці системи буде надзвичайно складно.

Не один раз сказали, навіть російські експерти, що практично не наявна координація окремих елементів або навіть відсутність деяких елементів розвідувально-ударного контуру у ЗС РФ не дозволить швидко і точно розвідати ціль та завдати удару по ній.

Що найбільше тебе здивувало за ці півроку великої війни в Україні?

— Багато було цікавих моментів, але назву лише кілька.

  • На початкових етапах війни російські воєначальники явно недооцінили супротивника.
  • Штаби великих формувань ЗС РФ (дивізій та армій) знаходилися іноді за лічені кілометри від лінії фронту, що робило їх надзвичайно вразливими.
  • Розташування штабів можуть вказати на дуже поганий рівень зв'язку та координацію дій.
  • ПКС РФ досі не зуміли досягти повного панування в повітрі.
російські солдати, зс рф, російські військові, армія росії, російський танк Fullscreen
У російській армії дуже поганий рівень зв'язку та координації дій
Фото: "Газета"

Що найважливіше у військовій професії артилериста?

— Важливо, як і скрізь, думати та проявляти ініціативу. Не боятися ворога та відповідальності і віддаватись своїй справі до кінця.

Як би ти оцінив реалізацію своїх оперативних планів армією України?

— Не думаю, що можу повною мірою оцінити — в мене занадто мало інформації для цього. Я не думаю, що оперативні плани озвучені, а те, що озвучено привселюдно, не обов'язково є правдою.

Битва під Києвом мене найбільше наводить на думку, що російські воєначальники зрозуміли, що їхня первісна ідея наскоком взяти Київ нереальна, і сил не вистачить на всі заявлені цілі — і тому вони відвели звідти війська.

Бої на сході показують гарне планування Генштабу відступу на нові рубежі захисту. Одне з перших правил, якому вчать ізраїльських кадетів, — "лінію оборони завжди буде прорвано". На жаль, воно доводить свою правдивість щоразу.

На Харківському напрямку не відчувається серйозного контрнаступу. Так, ЗСУ мають там успіхи, але за кілька місяців бойових дій лінія фронту посунулася на пару кілометрів, не більше.

Але правило "фронт завжди буде прорваний" працює ж і у зворотний бік.

— Так, безперечно. Мені здається, що основне під час будь-якого контрнаступу — це цілеспрямованість та ініціатива. Чітке виконання поставленого завдання та мотивування підлеглих. Наступ — це завжди складно, тому підтримка високого рівня мотивації є дуже важливою.

"Не боятися втрат під час контрнаступу"

Що ти можеш сказати про контрнаступ ЗСУ на півдні? Яка тактика, на твою думку, була б дієвою?

— Враховуючи, що російські війська безперечно мають проблеми зі зв'язком між передовими підрозділами та вогневими засобами, і виходячи з української інформації, вони стріляють тепер менше (після впливу на їхню логістику), то можна подумати про окремі моторизовані нічні рейди на російські позиції або на їх кінці/хвости.

Якщо це зробити швидко і тихо (я, може, тільки б на останній стадії підключав артилерію), можна застати ворога зненацька, завдати удару і відразу відійти. Якщо в цей момент ще й ударити по їхній артилерії, яка прикриває район рейду, буде ще краще. І так — у різних місцях. Навіть не для захоплення, а для виснаження та психологічного відчуття вразливості оборони.

Так можна робити навіть невеликими групами. Може, від роти до напівбатальйону. На броні чи пішки. Дивлячись на відстань. Можливо, це змусить їх відійти, щоб трохи захистити фланги чи краї оборони.

Це все — роздуми "з мого ізраїльського дивана", адже я не там знаходжусь і не знаю багатьох даних. Наприклад, які в української армії там резерви.

український солдат на позиції, боєць зсу, український військовий, українська армія Fullscreen
Окремі моторизовані нічні рейди на російські позиції можуть бути ефективними
Фото: Getty Images

А що небезпечно? Що потрібно врахувати під час звільнення Херсона?

— Навіть якщо на правому березі в росіян не залишиться жодного снаряда, все одно українські війська стануть уразливими на відстані 20 км від Дніпра. Адже артилерія з лівого берега діставатиме туди. А там у них все набагато краще із логістикою.

Я дуже сподіваюся, що Україна має резерви для одночасного наступу на двох ділянках. Щоб створити противнику постійну дилему та розосередити його оборону. Можна вдарити одночасно і на Запорізькому, і на Харківському напрямках. Нехай він гадає, де основні сили.

Але знову ж таки, це ще залежить від того, скільки резерву для цього наступу має Україна. На мою диванну думку потрібно як мінімум три дивізії для такого кидка до моря. І ще сили в районі Херсона. Україна має 3-4 дивізії в резерві?

В Україні є бригадна система.

— Не важливо, в резерві Україна має 10 бригад?

Це знає лише Генштаб ЗСУ.

— Отож, тому складно робити якісь прогнози. Але я наголошу: головне — не тільки щоб вони були, але щоб їх інтенсивно і розумно використовували та не боялися втрат. Останні два пункти обов'язково мають бути пов'язані.

Не боялися втрат?

— Так, у разі наступу неминуче є втрати. Командування ЗСУ має не боятися на них іти. Якщо воно, звісно, хоче звільнити захоплені території. Інших наступів, на жаль, не буває.

"Передати інформацію та знищити ворога"

Коли штаб батальйону акумулює та агрегує інформацію з поля бою, на що слід звертати увагу насамперед?

— Штаб батальйону не дуже важливий під час планування чи обробки інформації. Він — на вістрі бою. Він повинен передавати вгору критичну інформацію про ворога та власну боєздатність.

На рівні бригади можна говорити про агрегацію інформації. Найважливіше, на мою думку, це максимально точна і своєчасно передана інформація про противника на полі бою і в його тилах, та максимально швидке його знищення.

У другу чергу, а певною мірою і в першу, важливим є гарний зв'язок і координація дій у районі відповідальності підрозділу та навколо нього.

українські воїни на броні, бійці зсу, українська армія, українські військові Fullscreen
Важливим є хороший зв'язок та координація дій у районі відповідальності підрозділу та навколо нього
Фото: Amnesty International

Чи актуальна для ЗСУ ізраїльська концепція "командир завжди попереду"?

— Я не уявляю іншої ситуації. Якщо залишиться дуже багато командирів, яким не буде ким командувати, то будь вони хоч тричі геніальні, вони нікому не потрібні — і в бій з ними не захочуть йти.

Що взагалі важливо для молодшого офіцера на війні такої інтенсивності та масштабу?

— Самостійність, ініціатива, професіоналізм — особистий і довірений йому солдат, виховання та особистий приклад.

Що ізраїльський офіцер побажає українським колегам наостанок?

— Удачі, мудрості, людяності та віри у своїх друзів/солдат.

Важливо
"Піт береже кров!" Ізраїльський розвідник про роботу польової розвідки України
"Піт береже кров!" Ізраїльський розвідник про роботу польової розвідки України