"Сапсан" проти "Іскандера": навіщо ЗСУ балістика, яка битиме на меншу відстань, ніж дрони (відео)
Україна отримала можливість завдати балістичних ударів оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Сапсан" по важливих об'єктах Російської Федерації. Пускова установка пройшла випробування до початку великої війни, потім була пауза, а у 2022 році все прискорилось завдяки ризикованому плану Міноборони. Чим особлива перша українська балістична ракета, чим вона схожа і чим відрізняється від аналогів РФ і як працюватиме у порівнянні з дронами?
Перші кроки для створення першого українського ракетного комплексу зробили у 2006-2009 роках, коли українська влада прийняла рішення про початок проєктування. Незадовго до великої війни з'явились кадри перших випробувань, а 2021 році заговорили про готовність проєкту на 80% і про можливість збудувати першу експериментальну батарею ОТРК "Сапсан" (чи "Грім-2" — назва експортного варіанту). Фокус зібрав інформацію про ОТРК "Сапсан", який пройшов непростий шлях від задуму 20 років тому до перших успішних відпрацювань у 2025 році.
ОТРК "Сапсан" — що відбулось у 2022-2025 роках
Про те, як розвивалась програма з 2022 по 2025 рік, детально розповів колишній заступник міністра оборон Олександр Лієв. 9 грудня експосадовець написав на Facebook, що комплексом "Сапсан", як з'ясувалось, займались з перших місяців повномасштабного вторгнення. З його слів, у серпні 2022 року Міноборони уклало перший контракт з КБ "Південне" на виробництво першого ОТРК 1КР1 "Сапсан". Після цього у 2023 році — перші успішні випробування, у 2024 — перші бойові випробування, у 2025 — серійне виробництво і "системне застосування". Лієв не уточнив, коли саме та по яких цілях РФ застосували українську балістику.
Офіційно Генштаб ЗСУ жодного разу не підтверджував випробування чи удари балістичного "Сапсана". Міноборони РФ регулярно звітувало, що то вдарили по складу балістичних ракет "Сапсан"/"Гром-2", то по виробничих потужностях, то по пускових установках. У Telegram-каналі відомства близько 40 разів згадували про нові українські комплекси. Про "Сапсан" писали з 11 листопада 2024 по 20 вересня 2025, а про "Гром-2" — з 30 вересня 2022 і по грудень 2025: раз на місяць стабільно начебто збивали по 1-2 балістичних ракети.
У серпні 2024 року президент України Володимир Зеленський заявив, що відбулись перші успішні випробування української балістики. 13 червня 2025 року про балістику згадав тодішній глава офісу президента Андрій Єрмак. З його слів, ОТРК "Сапсан" ударив по військовій цілі на території РФ і незабаром перша українська балістика надійде у ЗСУ. Незадовго до того окупаційна влада Криму показала вирву в полі й заявила, що то вдарила ракета "Грім-2".
В грудні 2025 року президент Володимир Зеленський в одному з виступів повідомив, що Україна б'є по російських стратегічних об'єктах, використовуючи "Сапсан" та інші ракети/дрони.
"Сапсан" та "Іскандер-М" — порівняння можливостей
"Сапсан"/"Грім-2" — оперативно-тактичний комплекс, здатний запустити балістичні ракети на відстань до 500 км. Склад батареї ОТРК "Сапсан" — шість машин різного призначення: дві пускові установки, дві машини заряджання, дві машини керування (командування батареї та командування дивізіону).
ЗС РФ запускають по Україні балістичні ракети "Искандер-М", а віднедавна, ще й "Искандер-1000". Спільно з іншими засобам ураження, ці ракети шкодять українським інфраструктурним об'єктам. Можна порівняти характеристики російської та української балістики, щоб оцінити можливості ОТРК "Сапсан" під час ударів по цілях у РФ.
Порівняння українського комплексу "Сапсан" (по даних з відкритих джерел) та російського "Искандер-М" показує, що вони мають однакову дальність та вагу бойової частини. Орієнтовна швидкість української ракети на 20% менша, але вища, ніж швидкість будь-якого дрона. Наголосимо, що точні тактико-технічні характеристики ОТРК "Сапсан"/"Грім-2" не відомі.
Удари дронів ЗСУ та користь від балістичного "Сапсана"
Орієнтовно, з зими 2024 року Україна почала систематично бити по військових та стратегічних об'єктах РФ різними моделями далекобійних важких дронів та ракет. Про результативність ударів написали аналітичні центри RUSI та CEPA:
- у 2024 році нарахували 75 ударів по нафто-газовій інфраструктурі РФ, у 2025 — 130;
- під час нальотів використовували FP-1 (дальність до 1600 км, вага БЧ до 120 кг), FP-2 (200 км, 100 кг), Ан-126 "Лютий" (2000 км, 75 кг) тощо;
- усереднена кількість дронів у кожній атаці — 100-150, середня ціна — 80 тис. дол. за дрон;
- орієнтовні річні витрати на удари по РФ — 12 млн дол.
Результати ударів — у 2025 році Росія скоротила експорт нафти та газу на 6% порівняно з 2024. Крім того, річні втрати галузі — 863 млн дол., а минулорічний дохід — 189 млрд дол. Тобто підсумок річних далекобійних атак України — "мінус" 0,46% у доходах РФ.
Аналітики зауважили, що результати могли б бути більш вражаючими, якби били не легкими та відносно повільними дронами, а ракетами, схожими на Tomahawk. Тоді б по російським стратегічним об'єктам вдарили б снаряди, вагою 1,5 т на швидкості 880-890 км/год (0,75 Маха), і це "додає кінетичну енергію до вибухового удару".
У статті згадують новий засіб ураження, який є в України і який може завдавати більшої шкоди росіянам — це ракета "Фламінго", яка битиме по цілі на швидкості 950 км/год. Зазначимо, ще більшу кінетичну енергію удару має ОТРК "Сапсан": ракета пролетить утричі меншу відстань, ніж БпЛА, але вріжеться у НПЗ чи нафтовий термінал РФ на швидкості 6000 км/год.
Раніше Фокус писав про наліт дронів на порт Ростова, внаслідок якого постраждав корабель "Валерій Горчаков". Після "падіння уламків" почалась пожежа, також є загиблі та поранені.
Нагадуємо, у мережі опублікували результати удару дрона СБУ по підводному човну проєкту "Варшавянка" в Новоросійську, який наочно показав пошкодження після вибуху.