МЗС України відреагувало на нібито наявність "БТР" українського виробництва в М'янмі

Олег Ніколенко, прес-секретар Міністерства закордонних справ України, коментуючи виданню "Радіо Свобода" опубліковане в мережі відео "БТР" українського виробництва, який помітили в Мʼянмі, де нещодавно стався військовий переворот, зазначив, що Україна поставляла туди бронетранспортери у 2004 році.

"Україна поставляла "БТР-3У" в Мʼянму в далекому 2004 році. Країна-виробник не може нести відповідальність за використання військової техніки, яку придбала інша країна понад 15 років тому", — зазначив Ніколаєнко.

Представник МЗС також підкреслив, що Україна приєдналася до заяв ЄС і засудила події в Мʼянмі.

"Більше того, 12 лютого Україна долучилася до кола співавторів резолюції Ради ООН з прав людини із закликом утриматися від насильства і відновити верховенство права в цій країні", — заявив прес-секретар МЗС.

Зазначимо, що 14 лютого видання The Irrawaddy опублікувало відео, на якому по вулицях Янгона їздить задимлений "БТР".

У той же день колишній посол Євросоюзу в Мʼянмі Крістіан Шмідт опублікував фотографію "БТРів", які нібито є в Мʼянмі.

"BTR-3 оснащений 30-мм гарматою, 7,62-мм кулеметом, 30-мм автоматичним гранатометом і протитанковою керованою зброєю. Що він робить серед цивільного населення?", — запитав Шмідт.

Раніше стало відомо про те, що в Мʼянмі стався військовий переворот. Збройні сили Мʼянми передали владу в країні командуючому збройними силами Міну Аунг Хлайну. Військові заявили, що рано-вранці 1 лютого заарештували цивільне керівництво країни у відповідь на нібито махінації під час виборів у листопаді 2020 року. У країні введено надзвичайний стан терміном на рік.

Переворот стався за кілька годин до того, як парламент повинен був зібратися на своє перше засідання.

За даними ЦВК Мʼянми, "Національна ліга за демократію" отримала на виборах 396 місць у парламенті і право сформувати уряд, а підтримувана військовими Партія солідарності і розвитку Союзу — 33 місця. Вибори розглядалися як референдум по довірі нового демократичного уряду Су Чжі.

Після поразки військові почали говорити про нелегітимність виборів. У січні головнокомандувач Хлайн повідомив про можливе скасування дії Конституції. Після цього збройні сили кілька разів заперечували повідомлення про підготовку захоплення влади.

Військові правили Мʼянмою з 1962 року. У 2011 році вони погодилися розділити владу з цивільними, але зберегли особливе місце в політичній системі країни. Лауреат Нобелівської премії миру Су Чжі прийшла до влади після перемоги на виборах 2015 року, що послідувала за десятиліттями домашнього арешту в боротьбі за демократію з хунтою Мʼянми. Вона не стала офіційним президентом країни, оскільки її чоловік і діти — громадяни Великобританії. Країну очолив її найближчий соратник, а Су Чжі є неформальним лідером держави, що визнають і на міжнародній арені

Військові, які здійснили переворот у Мʼянмі, вирішили заблокувати в країні Facebook.