Респектабельний тероризм. Чи визнає ООН "Талібан" і навіщо це самим талібам

Фактична поразка США в Афганістані, виведення звідти американських військ і успіхи військового наступу "Талібану" на сили, лояльні прозахідному уряду в Кабулі стали серйозним фактором, що загрожує стабільності в регіоні Близького Сходу і Центральної Азії. Аналітики всього світу зараз гадають, чи перекинеться талібська хвиля на колишні центральноазіатські республіки СРСР, а сам "Талібан", отримавши визнання, як сторона переговорів, з боку США і РФ активно домагається дипломатичного визнання свого майбутнього контролю над Афганістаном, до якого він, як ніколи, близький. Останні умови талібів, висунуті ними американцям — амністія на Заході і визнання з боку ООН. Що змушує антизахідний рух "Талібан" так активно домагатися власної легалізації на Заході — про це читайте в колонці журналіста і блогера Максима Войтенка.

Недавні заяви талібів під час візиту в Москву про прагнення до миру, стабільності та дотримання прав людини справили враження вибуху невеликої бомби. Не знаю, що вже там буде насправді — на Сході прийнято квітчасто говорити. Але є міркування.

Десь промайнула інформація, що паралельно інша талібська (талібанська?) делегація охмуряє мулл і Корпус вартових ісламської революції на переговорах в Тегерані, теж розповідаючи про своє безгрішшя та любов до рожевих поні.

Станом на 11 вересня 2001 року таліби більш чи менш впевнено рухалися до визнання з боку ООН, в обмін майже під корінь знищивши виробництво наркотиків в країні.

Після повалення влади Талібану до влади в Афганістані прийшли демократи, головним наркоторговцем став брат проамериканського президента Хаміда Карзая і виробництво наркоти знову стало бити рекорди.

Таліби виявилися цуценятами — їх рекорд по речовинах 1999 року був перебитий до року 2014 приблизно на третину. Тому що погано освічені замурзані обшарпанці просто ростять мак.

А фахівці можуть підвищити врожайність приблизно на чверть з гектара і за допомогою поліпшення системи зрошення ввести в лад сотні тисяч гектарів необроблюваних земель — що вони і зробили.

Так що цілком можливо, що таліби дійсно для визнання себе улюблених знову знищать наркоту — ну не назавжди, так, на років п'ять.

А взагалі не дивуйтеся тому, що такі люди приїжджають в Москву і Тегеран, проводять переговори з офіційною американською делегацією і висувають умови ООН.

До 40-45 вже хочеться спокою — офіційного маєтку замість нори-схрону, свого крісла в ООН, фотографії з американським президентом в Овальному кабінеті ну і всього такого. Офіційні банківські рахунки, мемуари "Моя боротьба" і все в цьому дусі.

Цей шлях з початку і до кінця пройшов Ясір Арафат, перетворившись із терориста в респектабельного недопрезидента, який і Нобелівську премію миру відхопив.

А його Організація звільнення Палестини з банди терористів стала в західній громадській думці визнаною партією, якій на годування офіційно віддали весь Західний берег річки Йордан.

Віддали спочатку і Газу, але Газу у арафатовців "відтіснили" молоді і хорти стремяги з ХАМАСу. Які через років 10 теж стануть респектабельною і визнаною партією і зроблять свої фото з американським та ізраїльським президентами.

Загалом, ніщо не нове під Місяцем.

Першоджерело.