Не головний лиходій: Лавров назвав критику Сталіна нападками на Росію

Під час участі в церемонії урочистої передачі 11 прапорів військових частин, які брали участь у Сталінградській битві, яка відбулася в Волгоградському Залі Військової Слави, Сергій Лавров заявив, що спроба виставити Йосипа Сталіна головним лиходієм своєї епохи — це частина атаки на підсумки Другої світової війни, — повідомляє агентство ТАСС.

Глава російського МЗС вважає, що "історію чіпати не можна", а всілякі нападки на історичне минуле Росії мають на меті переписати історію з метою політичного ослаблення країни.

"Я абсолютно згоден з тим, що історію не можна чіпати. До речі, нападки на Сталіна як на головного лиходія, звалювання в одну купу всього, що він зробив у довоєнний час, під час і після війни, — це ж теж частина тієї самої атаки на наше минуле, на підсумки Другої світової війни", — сказав міністр.

Сергій Лавров не уточнив, про які конкретно вчинки Сталіна в довоєнний, воєнний та повоєнний час йдеться. Чи мав міністр на увазі епоху колективізації, і як наслідок — голодомор в Україні, або Договір про ненапад між Німеччиною і СРСР, або період Великого терору 1937-38 років, невідомо.

Зате відомі цифри, які говорять про масштабність такого роду "діяльність" Сталіна. За історичними даними, в 30-х роках ХХ ст. в Україні відбулося понад 4 000 протестних акцій, в яких брали участь 1,2 млн осіб. З колгоспів вийшли 41 200 господарств, близько 500 сільських рад відмовилися виконувати нездійсненний план хлібозаготівель.

Після введення штрафів за невиконання планіву вигляді конфіскації зерна у населення велика частина території України була охоплена голодом. В результаті цього за 17 місяців 1932-1933 років було знищено 7 млн осіб. Середні показники тривалості життя в 1933 році для чоловічого населення становили 10,9 років, для жіночого — 7,3.

У своїх дослідженнях стосовно репресій 1937 року голова правління міжнародного товариства "Меморіал" А. Рогінський каже: "1937 рік — це не тільки історія. Наслідки терору, його слід в масовій свідомості ми відчуваємо й сьогодні. Завдання терору полягало в тому, щоб, по-перше, продемонструвати нікчемність людського життя перед обличчям всемогутньої та всепроникної держави і, по-друге, створити враження, що "кругом вороги". У цьому сенсі терор виявився вкрай успішним проектом: обидва стереотипи міцно вкарбувалися в народну свідомість".

На підтвердження слів історика, доречно навести матеріали "Гарвардського проекту", що свідчать про глибину наслідків діяльності сталінського режиму.

Про підготовку СРСР до війни з Німеччиною пише у своїх мемуарах "Напередодні" адмірал флоту Радянського Союзу Н. Г. Кузнецова: "Для мене безперечно одне: Й. В. Сталін не тільки не виключав можливість війни з гітлерівською Німеччиною, навпаки, він таку війну вважав (досить імовірно, і навіть рано чи пізно) неминучою... Сталін вів підготовку до війни — підготовку широку і різнобічну". Їй суперечить німецький історик, провідний спеціаліст у Другій світовій війні, Йорг Ганценмюллер. "Немає сумніву в тому, що Сталін знав: рано чи пізно Гітлер нападе на Радянський Союз. Безумовно, Сталін проводив агресивну політику, але відносно Польщі, прибалтійських держав, і це було в рамках пакту. Але Сталін не планував нападати на Німеччину. Цьому немає ніяких документальних підтверджень".

Але далі фахівець відзначає: "Факти говорять, що головне якраз полягало в секретному додатковому протоколі (пакті Молотова-Ріббентропа), суть якого була в розділі Польщі. Цей документ давав Гітлеру карт-бланш на агресію проти Польщі, а Сталіну — на те, щоб зайняти Східну Польщу".

Варто зазначити, що спроба змістити акценти для формування політичної кон'юнктури в оцінці діяльності Йосипа Сталіна для російських чиновників не нова.

Раніше президент Росії Путін назвав нісенітницею слова, які прирівнюють роль Гітлера і Сталіна в розв'язуванні Другої світової війни: "Сталін, як би до нього не ставитися, він тиран там і так далі, але він не заплямував себе прямими контактами з Гітлером, і немає ні одного підпису "Сталін — Гітлер".

У грудні 2019 Путін виступив на колегії Міноборони, де розповів, що подобу пакту Молотова-Ріббентропа про ненапад фашистської Німеччини і СРСР створювали ще до Радянського Союзу.

Подібні висловлювання з боку перших осіб уряду Росії вже різко критикували з боку європейських країн. У 2019 МЗС Польщі відповіло на слова Путіна, назвавши їх "пропагандистськими посланнями сталінської епохи, що спотворює картину подій".