Фото на згадку: чому Макрон шукав Лаврова на саміті G-20, а Байден "зник" у Амазонії

Дводенний саміт G20 у Ріо-де-Жанейро фактично підводить межу під етапом роботи "Двадцятки" періоду правління у Вашингтоні адміністрації президента Байдена, для якого цей форум став прощанням з геополітикою. Під час своєї останньої поїздки на саміт G20 ще до прибуття до Ріо-де-Жанейро Джо Байден став першим в історії чинним президентом США, який відвідав регіон найбільших у світі тропічних лісів Амазонки. Зокрема, 81-річний Байден зробив зупинку в сьомому за величиною місті Бразилії Манаус — столиці штату Амазонас, де річка Ріу-Негру впадає в Амазонку. Там американський лідер зустрівся з керівництвом провінції, представниками корінного місцевого населення та представниками громадянських структур, які борються за реалізацію зеленої повістки. "Це один із вирішальних моментів правління президента Байдена. Його історична поїздка на Амазонку демонструє його особисту прихильність і тривалу відданість Америки боротьбі зі змінами клімату як вдома, так і за кордоном", — прокоментував місію Джо Байдена радник Білого дому з питань національної безпеки Джейк Салліван.

Принагідно зауважимо, що розташовані на території одразу дев’яти держав Латинської Америки тропічні ліси басейну Амазонки продовжують неконтрольовано знищуватись. За останні 40 років вони втратили площу, рівну території Франції та Німеччини. У зв’язку з цим господар саміту G20 президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва порушив питання про збереження тропічних лісів. Тим часом практична реалізація згаданого кейсу стає все більш проблематичною у зв’язку з майбутнім приходом до Білого дому у січні 2025-го 47-го президента США Дональда Трампа. Обраний лідер Сполучених Штатів має намір відмовитися брати участь у подальшій боротьбі світової спільноти зі змінами клімату, вважаючи, що кліматичний порядок денний заважає розвитку промисловості США та реалізації його передвиборчого гасла "Зробимо Америку знову великою".

Напередодні саміту G20 газета Thе New York Times повідомила, що команда Трампа, яка ще тільки формується, вже підготувала низку указів щодо клімату, зокрема про повторний вихід США з Паризької кліматичної угоди 2015 року. Нагадаємо, перший вихід відбувся в 2020 році під завісу першого президентського терміну Дональда Трампа. Але вже у 2021-му, за президента Байдена, США повернулися до Паризького протоколу.

Як у Путіна хвилювалися через "українізацію" G20

РФ на нинішньому саміті G20 представляв очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров. Як заявив росЗМІ посол МЗС РФ з особливих доручень і су-шерпу в G20 Марат Бердиєв, робота над підсумковою декларацією G20 йшла складно, враховуючи постійні спроби "українізувати" документ. Втім, у підсумку декларація вийшла абсолютно "беззубою". Зокрема, лідери "Групи двадцяти" констатували, що схвалюють "будь-які актуальні та конструктивні ініціативи, пов’язані з врегулюванням конфлікту в Україні": "Ми вітаємо всі актуальні та конструктивні ініціативи, спрямовані на підтримку всеосяжного, справедливого та сталого миру відповідно до всіх цілей та принципів Статуту ООН для просування мирних, дружніх та добросусідських відносин між народами".

Крім того, глави держав звернули увагу на "людські страждання" на тлі російсько-української війни, а також висловилися за формування світу, вільного від ядерної зброї.

Своєю чергою представник генсека ООН Антоніу Гутерріша Стефан Дюжаррік заявив, що "незалежно від перебігу боїв в Україні", сторони, що ворогують, мають гарантувати безпеку цивільних осіб. Власне, так він прокоментував повідомлення про дозвіл Києву від Заходу завдавати ударів по Росії далекобійними ракетами.

Чи справді Путін побоювався арешту на саміті "Великої двадцятки"

Особливо наголосивши на тому, що саміти G20 є зустрічами віч-на-віч Заходу з Глобальним Півднем, експерт Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом констатував: "З урахуванням, скажімо так, полярності позицій, підсумкові декларації "Великої двадцятки" зазвичай нейтральні, адже враховують інтереси двох центрів. Маємо розуміти, що РФ, яка входить до складу G20, заважає Україні реалізувати свої ініціативи в рішеннях цього формату. Але нинішня зустріч у Бразилії є дуже цікавою в тому сенсі, що цей саміт — це прощання Байдена і очікування Трампа".

На переконання експерта, Дональд Трамп буде пробувати суттєво коригувати процеси глобалізації, зокрема в питаннях ролі та ваги США у міжнародних інституціях. "Наразі відбувається намагання донести США необхідність збереження глобалізації. Наскільки це вдасться — питання, оскільки над позицією Трампа ще остаточно не розвіявся туман. Туман, гадаю, розвіється на наступному саміті G20 у Давосі в січні 2025 року".

Вельми цікавим нюансом саміту Іван Ус вважає відсутність на ньому Путіна, попри те, що він отримав від бразильської влади гарантії не арешту за рішенням Міжнародного кримінального суду (МКС): "Це свідчить про те, що Путін дуже побоюється залишати Росію в напрямку тих країн, з якими не має кордону РФ і де є ризик недольоту літака, як у випадку з Пригожиним. Думаю, картина з Пригожиним живе в путінській голові і він розуміє, що є достатньо людей (можливо, в його оточенні зокрема), які хотіли б саме таким способом змінити траєкторію розвитку світової політики. В результаті на саміт поїхав Лавров, що також є свідченням того, що сучасний світопорядок, м’яко кажучи, не відповідає реаліям. Чому? Тому що країна, яка цинічно підриває світоустрій, паралельно присутня на багатьох міжнародних самітах".

Підсумовуючи, експерт резюмував, що світоустрій можна і потрібно змінювати, але не так, як того хоче Путін, "котрий систематично крутить цю платівку, затираючи її до дір".

Чому рішення G20 щодо російсько-української війни вихолощені та розмиті

Згадує про Путіна в контексті нинішнього саміту G20 і політолог Ігор Рейтерович. Зокрема, у розмові з Фокусом експерт зауважив наступне: "Путін, попри якісь запевнення, все ж таки боїться бути заарештованим за ордером МКС. З іншого боку, з ним чи без нього, від саміту "Двадцятки", а, конкретно, від підсумкової декларації не слід було очікувати якісно проривних рішень, оскільки ще на саміті в 2023 році підсумковий документ був вихолощений, розмитий і не містив жодної конкретики по російсько-українській війні. Тобто, зрозуміло, що декларації ухвалюються під значним тиском країн, які, як мінімум займають нейтральну позицію, а як максимум, є економічними партнерами Російської Федерації".

Заклики і апеляції G20 до різноманітних мирних планів експерт називає окозамилюванням для галочки, оскільки серед країн "Великої двадцятки" не має консенсусу в цьому питанні. Зазначивши, що до таких "безликих" заяв Київ має ставитися з розумінням, політолог акцентував, що набагато більш важливою для України є співпраця з окремими державами, що входять до G20 з метою укріплення союзництва.

До речі, якщо говорити про союзників, то слід зазначити, що на нинішньому саміті G20 президент Франції потис руку главі росМЗС. Причому, як повідомляє Bloomberg, Емманюель Макрон спеціально "розшукав" Лаврова з тим, аби привітатися з ним. Принагідно зазначимо, що на спільному знімку із зустрічі лідерів "Групи двадцяти" не було президента США Джо Байдена, прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо та очільниці італійського уряду Джорджі Мелоні. Білий дім пояснив відсутність пана Байдена проблемами із логістикою. Тим часом офіційна представниця росМЗС Марія Захарова, коментуючи ситуацію, зазначила, що західні політики і раніше "влаштовували цирк із фотографуванням", наприклад, намагалися зробити це вночі, щоб не фотографуватися з Лавровим.