Два тижні на роздуми: чи поступиться Зеленській Росії під тиском Парижа та Берліна

У Парижі завершилися переговори радників глав держав Нормандського формату. Тривали переговори вісім із половиною годин. Єдиною реальною домовленістю стало рішення продовжити такі переговори у Берліні за два тижні.

Представник України Андрій Єрмак на брифінгу у подробиці переговорів не вдавався. Натомість представник РФ Дмитро Козак вкотре повторив, що шлях до мирного врегулювання на Донбасі лежить виключно у прямих переговорах України із самопроголошеними республіками.

Причому ці переговори мають стосуватися саме особливого статусу Донбасу у складі України, а також проведення виборів на неконтрольованих територіях. Росія вказує на те, що саме така черговість дій зафіксована у Мінських угодах (привіт Петру Порошенку), а також підтверджена на Паризькому саміті глав держав Нормандського формату (це вже привіт Володимиру Зеленському).

Від своєї позиції РФ відступати категорично не має наміру. Під час переговорів Україна, Німеччина та Франція з позицією Росії не погодилися, що безумовно тішить. Але два тижні паузи призначені для того, щоб позиція України змінилася.

Важливо

Бомба для України. Навіщо Зеленському прямі переговори з Путіним

Те, що відбувається, однозначно підтверджує мою тезу, що якщо судити Петра Порошенка за статтею "Держзрада", то не за поставки вугілля, а саме за укладення"Мінська-2". Який, на мою думку, завдав шкоди суверенітету України, суперечить Конституції України, і президент Порошенко не мав на його укладання жодних повноважень.

Судовий розгляд з цього питання фактично дезавуює "Мінськ-2", але для цього від нашого керівництва потрібна натуральна безстрашність, тому що в результаті ми ризикуємо залишитися проти Росії майже сам на сам.

Важливо

Чужі шахи. Чому долю України вирішують без нас і чи можна з цим щось зробити

Якщо президент Зеленський піде на поступки, на яких наполягає Росія, то вже він здійснить держзраду, підірвавши наш суверенітет. Важко уявити, яким чином Володимир Зеленський зможе пропетляти цього разу. Варіант відправитися кататися, ні, не на лижах, а, наприклад, на серфі, не проходить, тому що при спробі відморозитися і нічого не вирішувати (улюблений підхід ВОЗу (Володимира Олександровича Зеленського — ред.).) загроза масштабної агресії з боку РФ значно зросте.

До речі, ситуація можливої агресії Росії на переговорах у Парижі не обговорювалася взагалі, оскільки Росія стверджує, що це не пов'язані теми. Хоча насправді тема одна — єдина та неподільна.

Власне, перед майбутніми переговорами США та РФ і позначено те, чого насамперед хоче Росія як зниження напруженості в Європі загалом: повноцінна суспільно-політична дестабілізація України через реалізацію "мінська 2". І наступне сповзання її під контроль Росії за алгоритмом Білорусі. На що експертами вказувалося неодноразово.

Важливо

Вибір України: шлях Фінляндії чи війна з Росією

Важливо

Російське вторгнення: реальна загроза чи піар влади для відвернення уваги?

Є лише чотири можливості. Або президент Зеленський терміново кине всі кошти та ресурси на потреби ЗСУ та територіальної оборони, знявши їх з "великого будівництва", вакцинації та подібних ласих для влади тем. Що остудить запал агресора.

Або, тьху-тьху, може статися, що у повністю щеплену Україну по відремонтованих дорогах і мостах покотять російські війська.

Або Україна за фактом ляже під Росію без опору, на найвищому рівні взявшись за реалізацію "Мінська-2" за сценарієм Кремля.

Або США знайдуть суперпереконливі аргументи для РФ. Цей варіант, на жаль, сьогодні виглядає досить утопічним.

Але за будь-яких розкладів до кінця лютого ймовірність російської агресії залишається мінімальною — навряд чи Володимир Путін ризикне зіпсувати китайським товаришам зимову Олімпіаду в Пекіні.

Першоджерело.