Нічого не бачать: у Кремлі відреагували на заворушення у Башкирії, — росЗМІ
Башкирці не погодились з вироком громадському активісту і вийшли на 10-тисячний мітинг. Однак у Москві вирішили, що не будуть помічати протестів такої кількості людей.
Протестні виступи жителів Башкирії, які почались 15 січня і не стихли до 19 січня, не є масовими заворушеннями. Насправді це локальні виступи незгодних, з якими мають "розбиратись" місцеві правоохоронці. Оцінку Кремля щодо заворушень башкирців оприлюднив речник президента РФ Дмитро Пєсков, тези якого навели на порталі інформаційного агентства "Интерфакс".
Пєсков заявив, що у башкирському місті Баймаку, де 15–17 січня кілька тисяч людей зібрались на мітинг, не відбулось жодних масових заходів. Речник Кремля не побачив, що там стались "масові протести" або "масові заворушення". Натомість відбулись "окремі прояви", які належать до компетенції виключно місцевої влади.
"Я категорично не погоджуся з тим, що вони масові", — сказав прессекретар президента РФ Володимира Путіна.
Журналісти зауважили представнику Кремля, що російські силовики відкрили проти затриманих кримінальні провадження саме за статтею про участь "у масових заворушеннях". У відповідь Пєсков пояснив, що цей термін поліція вжила не у "юридичному значенні", а просто, щоб описати кількість людей.
"Використали не юридичний термін, а термін, який визначає кількість людей, які взяли участь. У не юридичному плані я не погоджуся, що це були якісь масові акції", — навели на порталі слова речника центральної влади РФ.
Події у Башкирії — деталі заворушень 15–19 січня
Зазначимо, 15 січня у башкирському місті Баймак відбувся мітинг протесту під будівлею суду, в якій розглядали справу місцевого громадського діяча Фаїля Алсинова. Алсинову інкримінували підозру у "розпалюванні національної ворожнечі" за кілька слів, які він сказав башкирською.
17 січня суд покарав чоловіка — він має провести чотири роки в колонії. Громадяни, які зібрались на площі, висловили незгоду з вироком — за оцінками росЗМІ, зібралось приблизно 10 тис. осіб. Щоб їх розігнати, з Уфи прибув підрозділ ОМОНу, який бив людей кийками і застосував сльозогінний газ.
Надвечір 17 січня, коли омонівці виїздили з Баймаку, по їхнім авто кидали сніжки та камені — вдалось розбити вікно в одному мікроавтобусі. За підсумками протесту стало відомо, що арештували приблизно 10 осіб, яких планують покарати за участь у масових заворушеннях.
Крім участі ОМОНу, у медіа зауважили ще одні заходи, вжиті російською владою — перестали працювати Telegram-канали, які висвітлювали події у Башкирії. За кілька годин їхня робота відновилась: опублікували відео протистояння російських силовиків і простих башкирців-протестувальників. Водночас деякі російські військкори припустили, що у національній республіці в РФ може початись "етномайдан", за яким начебто стоять "українські диверсанти".
18 січня у Києві щодо подій у Башкирії висловився секретар РНБО Олексій Данілов: на його думку, ще рано говорити про значимість цих протестів — реакція пролунала під час розмови з журналістами Liga.net. Нардеп від партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко зауважив, що відбуваються події, за якими потрібно пильно стежити.