Темні часи. Чи загрожують українцям взимку віялові відключення і холодні батареї

Після масштабного ракетного обстрілу України 10 вересня багато громадян надовго залишилися без світла або зіткнулися з давно забутою практикою віялових відключень. Так називають планові відключення електроенергії в певних районах на кілька годин для зменшення навантаження на систему.

Постраждали багато регіонів. Зокрема, у Львівській області під ракетний обстріл потрапили чотири електропідстанції. З перебоями електропостачання також зіткнулися кияни та жителі Київської області. Проте за кілька днів в Україні практично вдалося відновити електропостачання.

"Уже 12 жовтня у Києві, області й усьому центральному регіоні не застосовувалися диспетчерські обмеження, з 19:55 було знято обмеження у північно-східних областях нашої держави. Протягом сьогодні ні вранці, ні ввечері введення графіків аварійних відключень поки не планується", — повідомив голова "Укренерго" Володимир Кудрицький.

Темні вікна. Чи будуть ще віялові відключення восени та взимку

Подальша ситуація в енергетиці, на жаль, багато в чому залежить від дій агресора.

"Поки війська РФ продовжують руйнувати українську енергетичну інфраструктуру, існуватиме загроза аварійних або планових відключень електроенергії. Очевидно, такі масштабні атаки, як 10 жовтня, щодня проводити неможливо, але чим ближче до холодів, тим ймовірніші наступні спроби", — попереджає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі "Опора". У такій ситуації співрозмовниця Фокусу закликає українців бути готовими до віялових відключень чи аварійних ситуацій по кілька годин або днів поспіль, хоч українські енергетики і творять дива.

Чим холоднішою ставатиме температура повітря, тим складніше буде ліквідувати наслідки ракетних атак. Адже виведення з ладу ТЕЦ в опалювальний період залишає мешканців міст, де левова частка домогосподарств користується централізованим опаленням, не лише без електроенергії, а й без тепла.

"Якби ракетний обстріл стався під час морозів, наслідки були б набагато складнішими. Адже через відсутність електроенергії не працюватимуть насоси підкачування, не буде гарячої і холодної води, у багатоквартирні будинки не зможуть подавати тепло", — попереджає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг. Для запобігання таким ситуаціям, за словами співрозмовника Фокусу, в Україні закуповують модульні, мобільні котельні, які можна відправляти туди, де ремонтуватимуть теплокомуненерго, запасаються мобільними генераторами для постачання енергії водоканалам і теплокомуненерго в разі випадання з мережі.

"Місто повинно мати мобільні модульні котельні, пункти обігріву, куди люди зможуть прийти погрітися, якщо зникне опалення. Бажано мати резервне джерело живлення власне в будинку — кілька генераторів, невелику сонячну панель. Енергетики, я вірю, готувалися до різних форс-мажорів, тому якихось апокаліптичних сценаріїв не хочеться малювати", — додає Тетяна Бойко.

Як зазначає Попенко, росіяни переважно завдають ударів по підстанціях, призначених для розподілу електроенергії та їх ураження може призвести до того, що світла не буде до кількох діб. Однак навіть якщо пошкоджень енергосистеми внаслідок обстрілів більше не буде, на думку Попенка не можна заперечувати подальше застосування віялових відключень через дефіцит електроенергії на тлі нестачі вугілля. Якщо зима буде суворою, то ризики реалізації такого сценарію посилюються.

Інші експерти висловлюють більше оптимізму. Борис Додонов, керівник Центру енергетичної трансформації і сталого розвитку KSE institute, зазначає, що ймовірність збоїв енерго- та теплопостачання і подальшого застосування віялових відключень електроенергії безпосередньо залежить від ефективності роботи української протиповітряної оборони. Адже, на думку співрозмовника Фокусу, без втручання цього чинника країна здатна нормально пройти зимовий період завдяки суттєвому зниженню попиту на електроенергію.

"Унаслідок російської агресії Україна дуже сильно скоротила споживання електроенергії порівняно з довоєнним часом. І навіть з урахуванням фактичної втрати Запорізької АЕС, яка забезпечувала приблизно 25% покриття пікових навантажень у холодну пору року, наявних потужностей і запасів вугілля достатньо для спокійного проходження опалювального сезону", — коментує Додонов. Падіння енергоспоживання пов'язане як із скороченням промислового виробництва, зокрема — у секторі металургії, так і з переїздом за кордон у пошуках порятунку від війни значної частини населення.

Унаслідок в Україні в 2022 році через падіння рівня споживання електроенергії відкрилася можливість її експорту в ЄС. Нагадаємо, Україна із 16 березня 2022 року приєдналася до Європейської енергосистеми ENTSO-E і з 30 червня 2022 року почала комерційний експорт електроенергії в Європу.

Експорт електроенергії в ЄС приносить Україні значні доходи. Загальна вартість доступу до міждержавних електромереж у напрямку Словаччини та Румунії з 30 червня по 9 жовтня 2022 року перевищила 4,9 млрд грн. Тобто пошкодження української енергосистеми завдало удару і по експортних можливостях України, і по Європі. Адже в ЄС розраховували на постачання української енергії. Але після 10 жовтня експорт довелося припинити до відновлення української енергосистеми.

Якщо батареї холодні. З якими ризиками пов'язане масове ввімкнення обігрівачів

За кілька днів після масованого обстрілу України прем'єр-міністр Денис Шмігаль повідомив на засіданні Кабінету Міністрів, що температурний мінімум під час опалювального сезону в Україні буде знижено до +16 градусів.

"Якщо громадяни масово почнуть вмикати обігрівачі для підтримки більш комфортної температури, можуть виникати проблеми через неготовність внутрішньобудинкових мереж, які не розраховані на подібні кризові ситуації. Тобто "слабке місце" в одному під'їзді може призвести до відключення електроенергії в усьому будинку", — коментує Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій.

Олег Попенко, зі свого боку, попереджає, що масове використання громадянами обігрівачів може призвести до численних пожеж, особливо у багатоквартирних будинках. Відповідно експерт радить вже сьогодні перевірити у будинках стан мереж і щитових.

"ОСББ і керівникам потрібно викликати фахівців, які б перевірили систему електропостачання, а далі намагатися регулювати споживання так, щоб обігрівачі вмикалися в квартирах по черзі, а не в усіх одночасно й обігрівали одну кімнату, а не кожну", — продовжує Тетяна Бойко.

Як наслідки застосування електричних опалювальних приладів опитані експерти також називають відключення електроенергії. Борис Додонов попереджає, що через масове використання обігрівачів попит на електроенергію може перевищувати пропозицію і система автоматично вимикатиме поставки. З таким явищем напередодні війни вже стикалися жителі Київської області, у яких холодними вечорами, коли велика кількість споживачів одночасно вмикала обігрівачі, часто вимикалося світло.

Обігрівачам альтернативу знайти складно. Але можна скоротити час їхнього використання за рахунок утеплення житла. Зокрема, Борис Додонов радить максимально знизити втрати тепла в будинку й з цією метою провести регулювання металопластикових вікон. На думку Тетяни Бойко, українцям доведеться навчитися жити за +16-18 градусів — носити теплий одяг, обігріватися пластиковими пляшками з гарячою водою та вживати теплий чай.

Заклик до самообмеження. Чи допоможе економія у кожній квартирі

Останніми днями деякі київські сім'ї діляться у соцмережах фото вечері при свічках. І річ тут не в романтичних настроях. Адже навіть ті, кого віялові відключення обійшли стороною, вирішили свідомо обмежити споживання електроенергії у вечірні та ранкові години, щоб, у такий спосіб, допомогти державі впоратися з наслідками ракетних обстрілів.

Для зниження енергоспоживання насамперед радять із 07:00 до 10:00 та із 17:00 до 22:00 не вмикати такі електроприлади:

• мікрохвильові печі;
• пральні машини;
• духові шафи;
• електрочайники;
• електрокавоварки;
• праски;
• кондиціонери.

За інформацією НЕК "Укренерго", лише мешканці Києва та Київської області протягом доби після обстрілів знизили споживання на 26,5% порівняно зі звичайним осіннім днем. Це дорівнює 96 тис. електрочайників або 46 тис. пральних машин, які в цей час не вмикнули. Однак такі заходи дали лише тимчасовий ефект. Споживання електроенергії поступово повертається на нормальний рівень, незважаючи на те, що економія залишається актуальною.

"Економія електроенергії на рівні домогосподарств не є панацеєю і не може стати альтернативою віяловим відключенням — єдиним можливим методом реагування на критичні ситуації в енергосистемі", — вважає Юрій Корольчук. Експерт зазначає, що в Україні не виховувалась культура бережливого ставлення до електроенергії, навіть у період 2014-2018 років, коли країна пережила кілька енергетичних криз. Тоді коли, на заході, де електроенергія коштує громадянам у кілька разів дорожче, люди давно привчилися до економії.

Різних рекомендацій громадянам щодо економії енергоресурсів у ЗМІ наразі дають дуже багато. Приміром, мер Львова Андрій Садовий закликав мешканців Львова влаштовувати у своїх будинках пункти обігріву з буржуйками на дровах.

"Деякі поради виглядають досить дивно — наприклад, про самостійну організацію пунктів обігріву з буржуйкою у багатоквартирних будинках або про переїзд на зиму до сільських будинків із пічним опаленням. Це виглядає, як спроби перекласти відповідальність на громадян, тоді коли ми живемо в умовах громадського договору з державою і сплачуючи податки, розраховуємо на те, що держава має служити людям", — коментує ситуацію Юрій Корольчук. Тому хочеться вірити, що за тепло та світло в будинках українців йтиме така ж самовіддана боротьба, як на фронтах.