"Демобілізують не всіх": Масі Найєм про те, кого потрібно повернути з фронту і як організувати нову мобілізацію
Демобілізація, ротація, розширення повноважень військкоматів і поліпшення роботи ВЛК — усе це має бути в комплексному плані щодо поліпшення мобілізації, який доручив розробити Володимир Зеленський. В очікуванні відповідних законопроектів, Фокус попросив адвоката, військовослужбовця ЗСУ Масі Найєма розповісти, що владі необхідно зробити для тотальних змін.
Президент України Володимир Зеленський доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, а також міністру оборони Рустему Умєрову і прем'єр-міністру Денису Шмигалю підготувати комплексний план мобілізації. Керівництво країни має запропонувати низку змін, які поліпшать роботу системи.
"Ви знаєте, наскільки питання мобілізації складні й актуальні: ТЦК, ВЛК, мобілізація, демобілізація. Поставлено комплексне завдання. Сьогодні була комплексна доповідь, як розв'язати це питання, що зробити, які законодавчі зміни [потрібні — Фокус], хто повинен це зробити — увесь цей план буде напрацьований і всі відповіді будуть. Наступного тижня я побачу вже цей план", — заявив президент на спільній пресконференції з президентом Латвії в Києві.
Зеленський додав, що під час загальної мобілізації дуже важливо розуміти весь ланцюжок дій. Комплексний план має бути підготовлений і представлений цього тижня.
Поки що можна тільки здогадуватися, про які конкретні зміни йтиметься. За словами секретаря Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардепа Романа Костенка, деякі з них стосуватимуться розширення повноважень представників ТЦК та СП. Зокрема, їм дозволять вести аудіо- та відеозаписи, а також перевіряти приписні та документи.
Справедливий алгоритм демобілізації
Демобілізація військових, які з перших днів повномасштабного вторгнення перебувають на фронті, — одна з найбільш чутливих тем у суспільстві. Близькі військовослужбовців багато місяців наполягають на тому, що бійці потребують ротації. А експерти вважають, що необмежений термін служби демотивує військовозобов'язаних приєднуватися до лав ЗСУ.
За словами члена комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, глави фракції "Слуга Народу" Давида Арахамії, депутати працюють над комплексним законопроєктом, який має врегулювати низку питань, пов'язаних, зокрема, з демобілізацією. Документ планують розробити до кінця 2023 року, після чого проєкт винесуть на голосування в сесійну залу.
Адвокат, правозахисник, військовослужбовець ЗСУ Масі Найєм у розмові з Фокусом зазначає, що перша хвиля демобілізації буде вкрай чутливою темою для українського суспільства. Тому насамперед, потрібно міркувати не про кількість демобілізованих або терміни, коли має відбутися ротація, а про алгоритми, за якими буде організовано процес.
"Для нас вкрай важливо, щоб ці алгоритми були справедливими, щоб уникнути росту демотивації серед тих бійців, хто не потрапить під перші хвилі демобілізації. Очевидно, що на перших етапах йтиметься про відносно малу кількість військовослужбовців", — каже Найєм.
На думку експерта, інструменти справедливого підходу до демобілізації можна розділити на дві категорії. Перша — критерії, за якими ухвалюватимуть рішення щодо кожного конкретного військовослужбовця. Друга — пропорція розподілу демобілізованих між різними підрозділами.
На третьому році повномасштабної війни ми маємо нарешті дійти до усвідомлення обмеженості людського ресурсу та його першочергової цінності
Найєм зазначає, що перша хвиля демобілізації має торкнутися військових, які розпочали службу в перші місяці повномасштабного вторгнення. Також має враховуватися бойовий досвід, що вказує на рівень тяжкості та небезпеки служби.
"Під час формування демобілізованих списків варто було б включити опцію добровільної відмови від демобілізації в конкретній хвилі для тих, хто потрапляє під вищезазначені критерії, але бажає продовжити службу. Також важливо, щоб підготовка супроводжувалася систематизацією даних про кількість особового складу, що підпадає під критерії в різних підрозділах. Це дозволило б пропорційно розподілити слоти демобілізації між різними підрозділами Сил Оборони та уникнути потенційної появи напруги між представниками різних підрозділів", — додає Найєм.
Якщо влада ухвалить рішення про демобілізацію, за ним наступить посилення мобілізаційної кампанії, адже бійців на фронті необхідно замінити. Цей процес, на думку експерта, потребує глибинних змін. Службу потрібно обмежити конкретними термінами. Також має бути переглянута ефективність усіх сфер, з якими стикається військовий — від забезпечення його прав у відносинах із військовою частиною до медичного обслуговування як у статусі військовослужбовця, так і після демобілізації та переходу у ветеранський статус.
"Йдеться про престиж служби як складової обороноздатності — на третьому році повномасштабної війни ми маємо нарешті дійти до усвідомлення обмеженості людського ресурсу та його першочергової цінності", — каже Найєм.
Немає ефективного контролю
Військові неодноразово висловлювали невдоволення результатами мобілізації. За словами командира роти 80-ї ОДШБр Владислава Шевчука, "людей [на фронті] мало, тому що війна — повномасштабна, а мобілізація — ні".
Здивування викликала не тільки кількість мобілізованих, а й вік бійців. Командир 1-го штурмового батальйону 3 ОШБр Петро Горбатенко говорив, що в Україні потрібно відправляти в армію студентів 18-20 років, а не "старих дідів 50-ти років". Оскільки, коли справа доходить до бойових дій, людям старшого віку складніше справлятися з фізичними завданнями на фронті, ніж молоді.
На думку екскомандира роти в батальйоні "Айдар" Євгена Дикого, для боротьби з ворогом і захисту своїх територій Україні потрібно мобілізувати ще від 500 тисяч до мільйона осіб. У такому разі служба торкнеться кожного п'ятого або десятого українця. Однак для ефективної мобілізації влада має тотально змінити підхід і реформувати систему.
Військові досі сміються над повідомленнями, що приходять повістки бійцям, які сидять на "нулі"
"Існує щонайменше один законопроєкт, який активно доопрацьовується. Наші юристи мали можливість ознайомитися з текстом і надати свої коментарі. На нашу думку, треба переглянути, як працюють ТЦК, наскільки реально ведеться облік і чи справді ТЦК відомо про те, хто з військовозобов'язаних перебуває в такому статусі та може бути мобілізований. Військові досі сміються над повідомленнями, що приходять повістки бійцям, які сидять на "нулі", — каже Найєм.
Одна з основних проблем у роботі ТЦК і ВЛК — тотальна корупція. Наприкінці літа президент доручив військовому керівництву країни навести порядок: замінити всіх обласних військкомів, а також провести масштабну перевірку рішень ВЛК. Однак ці кроки поки що не привели до видимих результатів. У мережі продовжують публікувати численні свідчення перевищення повноважень з боку співробітників ТЦК і СП.
"У ТЦК і СП досі паперовий документообіг і відсутній моніторинг. Система "Оберіг" досі не введена в роботу повноцінно. Користувачі кажуть, що їм доводиться вводити дані паралельно в Excel-таблицях без можливості безпосередньо комунікувати з людьми. Дані отримують і заповнюють без верифікації. Також існує паралельний документообіг на папері, частина з якого — "чорна". Будь-яка перевірка врешті проводиться у ручному режимі та не допомагає відстежувати рішення ВЛК, передавання або зникнення певних документів", — продовжує Найєм.
Адвокат згадує, що в січні 2023 року, завдяки роботі міжвідомчої групи, створеної за ініціативою правозахисників "Принципу" та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, змінилася система ВЛК у госпіталях для поранених бійців. Результатом стало створення єдиного інформаційного простору, що дозволяє фіксувати всі медичні взаємодії з військовим через медичні інформаційні системи (МІС).
"Важливо, щоб це технічне рішення почало працювати й для ВЛК при ТЦК та СП. Це дозволить відстежувати ті висновки, які робить комісія, з'ясовувати, на основі яких документів було зроблено висновок про придатність чи непридатність, чи було враховано повний анамнез та попередні історії хвороб людини із цивільної Електронної системи охорони здоров'я", — зазначає військовослужбовець.
Поліпшити роботу систему можливо, якщо провести низку дій:
- напрацювати можливість підключення ВЛК при ТЦК та СП до Електронної системи охорони здоров'я з опцією моніторингу рішень, а також забезпечити можливість довантажувати всі висновки до певної інформаційної системи та перевіряти їх у разі потреби;
- продовжити впроваджувати та покращити роботу Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Міністерства оборони — системи "Оберіг";
- побудувати систему моніторингу та системних перевірок рішень ТЦК та СП щодо мобілізації військовозобов'язаних та винесення рішень ВЛК;
- розглянути системні можливості для проведення службових перевірок і розслідувань у ТЦК та СП силами ВСП або вищого командування сухопутних військ;
- забезпечити інформування та належну ефективну швидку реакцію на звернення щодо можливих зловживань, проведення ВЛК з порушенням ще на етапі проходження комісії військовозобов'язаним у ТЦК та СП. Налагодити співпрацю в таких випадках з відповідними органами досудового розслідування.
Фокус раніше писав про те, у Тернопільській області засудили ухилянта, який відмовився служити через головний біль.
Також Фокус повідомляв, що військові озвучують власні пропозиції, як поповнити ресурси ЗСУ. За словами бійця Дмитра Глущенка з позивним "Сірко", держслужбовці, які живуть коштом платників податків, першими мають стати на захист Батьківщини.