Мобілізація 500 тис. українців: Жорін пояснив, як мають діяти ТЦК (відео)
Заступник командира 3-ї ОШБр пояснив, що мобілізація 500 тисяч осіб не гарантує перемогу у війні. На його думку, громадянам потрібно пояснити, що війську постійно будуть потрібні нові бійці.
Українській владі не потрібно озвучувати цифру про мобілізацію 500 тисяч українців. Натомість потрібно спершу налагодити військовий облік, а потім ловити ухилянтів. Свою оцінку роботи Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та пропозицій щодо змін системи мобілізації заступник командира 3 окремої штурмової бригади, екскомандир "Азову" Максим Жорін висловив в ефірі шоу журналістки Наталії Мосейчук.
В ефірі пролунало питання, яким має бути механізм масової мобілізації до війська: що робити, щоб в армії опинились перші 100 тис. військовозобов'язаних, а потім наступні 100 тисяч. До яких пір будуть відбуватись такі набори? Скільки ж людей потрібно? У відповідь Жорін зауважив, що немає змісту озвучувати якесь число, тому що у будь-якому випадку воно буде змінюватись. Тим часом люди будуть лякатись, чуючи якісь припущення.
"Вважаю, що взагалі не можна називати цифри. Тому що це буде неправда, і кожен раз будь-яку цифру, яку ми назвемо, ми дійдемо до того, що потім треба буде інша".
Військове командування не може точно порахувати, скільки ж людей потрібно мобілізувати до війська, щоб, наприклад, виграти у війні, — вважає командир.
"Потрібно, щоб люди зрозуміли, не розв'яже питання навіть 500 000 людей — наче ми 500 000 людей отримаємо і переможемо у війні: ні, так не буде".
Жорін пояснив, що не існує якось танка чи літака, який принесе перемогу, а "перемагати все одно доведеться українцям, які постійно потрібні будуть в армії".
Також заступник командира 3 ОШБр ЗСУ відреагував на питання, як налагодити мобілізацію з огляду на те, що Силам оборони потрібне поповнення. На його думку, потрібно діяти в кілька етапів.
Спершу ТЦК мають поставити на військових облік усіх військовозобов'язаних. Потім — призивати не тих, хто "попався", а тих, хто саме зараз потрібен армії. І після цього можна починати впливати на людей, які ухиляються від виконання обов'язку.
Ще один напрям, про який згадав Жорін — базова військова підготовка. З його довоєнного досвіду, вона корисна. Наприклад, 90% людей з курсів, які він вів до початку вторгнення, у 2022 році пішли воювати. Причина такої поведінки: вони "не боялися, оскільки у них були відповіді на питання, відповідей на які не мають цивільні люди".
Мобілізація в Україні — деталі законопроєкту
Зазначимо, 30 січня 2024 року Верховна Рада отримала від Кабміну другу версію законопроєкту №10449 про внесення змін у систему мобілізації та військову службу. 7 лютого законопроєкт пройшов перше читання, — за нього проголосували більшість народних депутатів.
Основні теми, яких торкається документ:
- зміна віку мобілізації;
- можливість онлайн-оновлення військово-облікових даних;
- встановлення терміну демобілізації;
- введення нового переліку підстав для відстрочки;
- посилення відповідальності осіб, які ухиляються від військового обліку та мобілізації.
Як пояснив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, за законопроєкт можуть проголосувати остаточно до кінця лютого, а до початку квітня він може почати діяти.
Нагадуємо, в Міноборони прокоментували голосування нардепів щодо першого читання законопроєкту 10449. Тим часом 9 лютого новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський опублікував перше звернення після призначення на посаду.