Мобілізація 500 тис. українців: Жорін пояснив, як мають діяти ТЦК (відео)

Українській владі не потрібно озвучувати цифру про мобілізацію 500 тисяч українців. Натомість потрібно спершу налагодити військовий облік, а потім ловити ухилянтів. Свою оцінку роботи Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та пропозицій щодо змін системи мобілізації заступник командира 3 окремої штурмової бригади, екскомандир "Азову" Максим Жорін висловив в ефірі шоу журналістки Наталії Мосейчук.

В ефірі пролунало питання, яким має бути механізм масової мобілізації до війська: що робити, щоб в армії опинились перші 100 тис. військовозобов'язаних, а потім наступні 100 тисяч. До яких пір будуть відбуватись такі набори? Скільки ж людей потрібно? У відповідь Жорін зауважив, що немає змісту озвучувати якесь число, тому що у будь-якому випадку воно буде змінюватись. Тим часом люди будуть лякатись, чуючи якісь припущення.

"Вважаю, що взагалі не можна називати цифри. Тому що це буде неправда, і кожен раз будь-яку цифру, яку ми назвемо, ми дійдемо до того, що потім треба буде інша".

Військове командування не може точно порахувати, скільки ж людей потрібно мобілізувати до війська, щоб, наприклад, виграти у війні, — вважає командир.

"Потрібно, щоб люди зрозуміли, не розв'яже питання навіть 500 000 людей — наче ми 500 000 людей отримаємо і переможемо у війні: ні, так не буде".

Жорін пояснив, що не існує якось танка чи літака, який принесе перемогу, а "перемагати все одно доведеться українцям, які постійно потрібні будуть в армії".

Також заступник командира 3 ОШБр ЗСУ відреагував на питання, як налагодити мобілізацію з огляду на те, що Силам оборони потрібне поповнення. На його думку, потрібно діяти в кілька етапів.

Спершу ТЦК мають поставити на військових облік усіх військовозобов'язаних. Потім — призивати не тих, хто "попався", а тих, хто саме зараз потрібен армії. І після цього можна починати впливати на людей, які ухиляються від виконання обов'язку.

Ще один напрям, про який згадав Жорін — базова військова підготовка. З його довоєнного досвіду, вона корисна. Наприклад, 90% людей з курсів, які він вів до початку вторгнення, у 2022 році пішли воювати. Причина такої поведінки: вони "не боялися, оскільки у них були відповіді на питання, відповідей на які не мають цивільні люди".

Мобілізація в Україні — деталі законопроєкту

Зазначимо, 30 січня 2024 року Верховна Рада отримала від Кабміну другу версію законопроєкту №10449 про внесення змін у систему мобілізації та військову службу. 7 лютого законопроєкт пройшов перше читання, — за нього проголосували більшість народних депутатів.

Основні теми, яких торкається документ:

• зміна віку мобілізації;
• можливість онлайн-оновлення військово-облікових даних;
• встановлення терміну демобілізації;
• введення нового переліку підстав для відстрочки;
• посилення відповідальності осіб, які ухиляються від військового обліку та мобілізації.

Як пояснив народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк, за законопроєкт можуть проголосувати остаточно до кінця лютого, а до початку квітня він може почати діяти.

Нагадуємо, в Міноборони прокоментували голосування нардепів щодо першого читання законопроєкту 10449. Тим часом 9 лютого новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський опублікував перше звернення після призначення на посаду.