Аллі Пугачовій — 75. Її ставлення до війни в Україні, чоловіки та таємний зміст пісень

15 квітня Аллі Пугачовій виповниться 75. В СРСР вона була співачкою №1. І довго залишалася такою на всьому пострадянському просторі. Негласно протиборство її йшло з українською співачкою Софією Ротару, але Пугачовій вдалося "перестрибнути" Залізну завісу — її платівка Watch Out ("Алла Пугачова в Стокгольмі") вийшла у Швеції 1985 року.

Щодо України — співачка часто виступала тут. І навіть у 1986 році відбувся концерт Алли Пугачової в Чорнобилі: вона виступила в селищі під Прип'яттю для ліквідаторів аварії на АЕС.

Антивоєнна позиція

Щодо повномасштабного вторгнення РФ в Україну артистка не робила прямих заяв, але побічно багато разів позначала свою позицію на підтримку України і проти війни, оскільки повністю була солідарна зі своїм чоловіком — естрадним гумористом Максимом Галкіним. Він, як відомо, відразу ж висловив неприйняття війни Росії проти України. Зіркова пара покинула РФ із двома дітьми і почала проживати в Ізраїлі.

Галкін під час своїх виступів жорстко висміював Путіна і його оточення — унаслідок чого коміка оголосили в РФ іноагентом. Й одразу ж Пугачова теж попросила внести її до реєстру "іноагентів", заявивши, що солідарна з чоловіком, який "бажає Батьківщині процвітання, мирного життя, свободи слова". Росіян, які брали участь у хейті її та її чоловіка, вона їдко охарактеризувала: "Були холопами — стали рабами".

Коли здійнявся ще гучніший пропагандистський галас на її адресу і Галкіна, Пугачова теж не стала стримувати емоцій: "Смішно і сумно спостерігати за купкою оскаженілих недоособливостей, заздрісників і наклепників. Ви такі кумедні!.. Я свою місію виконала, я давно не співаю, і моєю долею керує всесвіт. І не треба рахувати кількість волосся на моїй голові (після Чорнобиля — спасибі, хоч щось залишилося). І голос мій втомлений все одно звучить, якщо врахувати, що пів століття незважаючи на хвороби я бігла до улюблених глядачів і робила все, щоб вони були щасливі. Гроші мої рахуєте? Та й не в грошах щастя. Свобода — це головне багатство. І я її в собі бережу, цим живу і постараюся дожити до перемоги світла над темрявою, перемоги добра над злом, перемоги правди над наклепом", — позначила свою позицію Пугачова.

Співачка "світиться" на концертах на Заході всіх опальних російських зірок, які виступають проти війни і критикують РФ: Андрія Макаревича, Бориса Гребенщикова, Земфіри. Макаревич ще у квітні 2022 року жовчно, але влучно зауважив: "Бачу тьопання з приводу тих, хто виїхав — Алли, Максима, Чулпан, Земфіри. Це Росія поїхала від вас, …щасливчики. Тому що Росія — вони, а не ви".

Побувала Пугачова в 2023 році на фестивалі "Рандеву", влаштованому на підтримку України Лаймою Вайкуле.

Про її антивоєнну позицію — достатньо.

Два слова — про її незвичайний вплив на публіку і формулу успіху.

Враження від київського концерту

Щоб зрозуміти, що Пугачова являє собою на сцені — опишу свої враження від концерту 2001 року в Палаці "Україна", де мені довелося побувати (квитки по $200, між іншим).

У якийсь момент її виступу я відчув: не має жодного значення, що саме Пугачова виконує. Вона викидає неймовірно сильну енергію. Повітря напружене до електричного стану. Озон, як під час грози! Відчуття, що ти потрапив у поле неймовірної сили, не минало до кінця виступу. Дві години!

Електричний потік, що йшов від Алли, продовжував посилюватися. Він навіть викликав легкий, але відчутний хребетний озноб.

Але ж я як журналіст був на концертах маси світових зірок: Scorpions, Джордж Майкл. Мабуть, тільки Джо Кокер на кілька пісень досягав такого зашкалюючого впливу (усе-таки, вже літній був), який був в Алли.

Навіть на секунду забути або відволіктися від Пугачової неможливо. Це гіпнотична дія.

Потішили її експерименти над людською масою балкона. Щоб дати можливість громадянам побачити її зблизька, Пугачова вирушала у вояжі до дальніх крісел партеру. Відповідно, коли вона походила до задніх рядів, її ставало не видно з балкона Палацу "Україна". І ось сотні людей, не відриваючи погляду від її спини, починали гронами звішуватися з перил. На них було страшно дивитися! Здавалося, ще трохи — і вірні шанувальники посиплються, як груші.

Тричі Алла вирушала на променад, і тричі балконний натовп слухняно звішувався. Психологічна схема: удав — кролики, магніт — залізна тирса. Щось на кшталт сеансів Кашпіровського, тільки з художньою, а не психологічною установкою.

На "Старинных часах" народ розімлів остаточно. Однак не до такої міри, щоб вітати Пугачову стоячи, як царицю і володарку естрадну. Що вона страшенно любить. Довелося неповороткій київській публіці ще пару речей зарядити. Та ще й штовхнути зворушливу промову:

— Я дивуюся, що у нас із вами таке довге творче життя, — проникливо сказала Пугачова. — Що ви мені так довго вірите. Сцена — єдине місце для мене, де на душі стає легше. І якщо стає легше на душі і вам — я щаслива. Велике вам спасибі, дорогі!

І тут — усі встали з оваціями!

У чому фішка Алли?

Прославилася вона 1975 року, у віці 26 років із піснею "Арлекино". Готувала її для конкурсу в Болгарії "Золотий Орфей", тому взяли старий болгарський хіт — пісню 1964 року "Арлекино". Там ішлося про те, що була дерев'яна лялька Арлекіно, у якої не було серця. А він страшенно хотів закохатися в Мальвіну. І попросив майстра зробити йому серце. Той його спорудив і Арлекіно закохався. Але від його палкого кохання серце запалало і Арлекін згорів, залишилася тільки жменька попелу, а "публіка його останню роль не зрозуміла". Така ось жаліслива історія — пісня про жертву кохання.

Кавер Пугачової зовсім про інше. Про те, що Арлекіно — тісні рамки блазня!

Смешить вас мне с годами все трудней (О, Арлекино, Арлекино)

Ведь я не шут у трона короля (О, Арлекино, Арлекино)

Я Гамлета в безумии страстей (О, Арлекино, Арлекино)

Который год играю для себя.

Все, кажется, вот маску я сниму

И этот мир изменится со мной.

Но слез моих не видно никому

Ну что ж, Арлекин я, видно, неплохой! (Ха-ха-ха).

І далі йде істеричний сміх Пугачової: вона регоче над безглуздою публікою, якій потрібне щось невибагливе і простецьке. І пугачовський сміх — як хлист.

Трансформація пісні у виконанні Пугачової разюча — це бунт! Нехай жертвою буде публіка, але не Артист! Кавер геніальніший за оригінал, що буває нечасто.

Наступний програмний пугачовський хіт — "Волшебник-недоучка" (1976). Начебто, винен недбайливий хлопчик-маг, але суть-то в тому, що юний чарівник і не збирається підкорятися нав'язаним йому правилам. Знову бунт. Знову панки в місті!

Даром преподаватели

Время со мною тратили.

Даром со мною мучился

Самый искусный маг.

Да, да, да!

Мудрых преподавателей

Слушал я невнимательно.

Все, что ни задавали мне,

Делал я кое-как.

То, что он запорол козу и слона — не сильно его печалит.

Приблизно про те саме типу дитяча композиція "Песня первоклассника" (1978). Знову бунт проти нав'язаного світу "дорослих", "старших".

Нагружать все больше нас

Стали почему-то,

Нынче в школе первый класс —

Вроде института.

Я ложусь в двенадцать спать,

Силы нет раздеться.

Вот бы сразу взрослым стать —

Отдохнуть от детства!

Далі вистрілює бурлескний суперхіт "Все могут короли" (1979) — це в завуальованій формі спроба знущатися над владою! Король за сюжетом закохався в бідну красуню, тому йому не дозволили одружитися з нею. Довелося одружитися на гідній його особі. Але…

И под венец Луи пошел совсем с другой

В родне у ней все были короли

Но если б видел кто портрет принцессы той

Не стал бы он завидовать Луи.

Тут знову звучить неповторний знущальний сміх Пугачової.

Але дитинство зникло у творчості Пугачової (як у її ж пісні "Куда уходит детство") разом із музикою Олександра Зацепіна. У неї почався період Раймонда Паулса. Це хіти 1981-1982 років: "Маэстро", "Миллион алых роз", "Старинные часы".

Тут наскрізна тема, що сильну жінку в особі Алли можна любити тільки за її правилами: ні закабалити її, ні приручити неможливо. Її — ні, а вона — здатна і не на таке.

"Когда ты не сумел меня понять,

Я думала — замрут все звуки во Вселенной,

Но шли мои часы торжественно печально,

Я слышала их поминальный звон ("Старинные часы").

А вот снова бунт, только против уже "подчиненной" любви — к учителю.

"Я для Вас была лишь тенью

Но сейчас я вырвалась из плена!

Прочь тревоги, прочь сомненья

Я теперь стою на этой сцене!"

У 1984 в репертуарі Пугачової стартувала творчість Ігоря Ніколаєва, який з клавішника групи "Рецитал", що супроводжувала її, перетворився на сонграйтера, а потім і на попзірку.

"Айсберг" — це про дуже холодного чоловіка, але, зрозуміло, йому надходять "ц.у." (цінні вказівки — ценные указания) від АБП.

Ты уйди с моей дороги или стань моей судьбою,

Протяни навстречу руки и поверить помоги.

Что любовь моя сумеет примирить меня с тобою

И растает этот айсберг, это сердце без любви.

Гримнув незабаром на весь СРСР її роман з новим автором — з рок-музикантом Володимиром Кузьміним. Він досить точно описав Її Величність у пісні "Птица певчая" (1988):

Не боялась ни запретов, ни угроз

На земле, на земле.

Гордо возносилась над ковром из роз

Все смелей, все смелей.

І вона вже вимагає, а не просить — відповідного ставлення до своєї царської особи.

Не говори мне так, зачем ты так со мной?

Ведь жизнь не долгая, любовь не вечная.

Глаза закрыв, в смятеньи слышу голос твой.

Ты птица гордая, ты птица певчая…

Я отпускаю тебя.

Отже, формула творчості Алли Борисівни: вольова, енергійна жінка — спроба закабалити любов'ю — вихід за всі межі.

В "Осеннем поцелуе" (1988) Алла безпосередньо говорить Філіпу Кіркорову, як поводитися, щоб здобути її милість:

Я прошу, не надо

Говорить неправду.

Другом себя называть не спеши.

Шорох листопада, лунная соната —

Все, что мне надо сейчас для души.

Не обижайся, не ревнуй,

Этo — осенний поцелуй.

Така ж чітка інструкція і наступному чоловікові — Максиму Галкіну в хіті "Будь или не будь" (2001).

Будь со мной мальчиком,

Пушистым зайчиком,

Хрупкою деточкой

Или не будь со мной.

Будь со мной мастером,

Будь со мной гангстером,

Я буду девочкой,

Или не будь со мной.

Будь или не будь,

Делай же что-нибудь!

І так — Примадонна виходить за всі межі. Ніхто не вірив у серйозність її стосунків із Максимом, але будь ласка: вони вже 13 років в офіційному шлюбі. Двоє дітей-близнюків. 27-річна різниця у віці подружжя не стала перешкодою для щасливої родини. Будь!

"Вихід за межі" — кредо Пугачової. Ось чому вона не могла жити в сучасній РФ, де свобода зникла. Для "птицы певчей" фраза "свобода — это главное богатство" — не просто слова, а необхідна умова існування.

Топ 7 хітів

Алла Пугачова — Арлекино (1975)

Алла Пугачова — Миллион алых роз (1982)

У пісні поет Андрій Вознесенський обіграв історію нерозділеного кохання грузинського художника Ніко Піросмані до французької акторки Маргарити де Севр.

Алла Пугачова — Старинные часы (1982)

Алла Пугачова — Паромщик (1985)

Алла Пугачова — Белая дверь (1985, фильм "Сезон чудес").

Тут чарівна музика Юрія Чернавського, який 1994 року виїхав до США, де створив голлівудську звукозаписну компанію.

Алла Пугачова — Монолог (Реквием) (1990)

Приголомшлива річ на вірші Марини Цвєтаєвої.

Алла Пугачова — Позови меня с собой (1998)

"Позови меня с собой". Це був тотальний хіт 1998 року. У Києві в музичних кіосках і розкладках, де тоді продавалися тоді касети і диски, звучав тільки цей хіт — у режимі нон-стоп. На тому ж ринку "Петрівка" (тепер "Почайна") він одночасно грався на 12 точках. Десь починав звучати перший рядок, десь середина пісні, а десь фінал і так — безперервно! Такого музичного буму не було — ні до, ні після.