Зимовий відкат. Чому гривня почала втрачати позиції і що це означає для економіки

Після більш ніж триразової девальвації гривні у кризові 2014–2015 роки українські громадяни тривалий час ставилися до національної валюти з недовірою і воліли зберігати кошти в інвалюті. Проте останні роки довели, що гнучке курсоутворення, якого дотримується Нацбанк із 2014 року, означає аж ніяк не постійну девальвацію, а курсові коливання, зокрема тривалі періоди помітного зміцнення нацвалюти. Наприклад, сильно гривня зміцнилася у 2019-му на тлі припливу іноземних інвесторів на ринок українських облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП). Для їхньої покупки за гривню нерезиденти активно продавали іноземну валюту. Цей фактор впливав на валютний ринок до початку коронакризи навесні 2020 року. Другим тривалим періодом міцної гривні, мабуть, запам'ятається 2021-й.

У чому її сила? Як гривня зміцнилася у 2021 році

Протягом поточного року гривня зміцнилася з 28,43 USDUAH (курс станом на 5 січня) до 26,06 USDUAH (11 листопада). Потім тренд переломився, про що докладніше йтиметься далі. Проте, за даними Bloomberg, восени гривня посідала шосте місце в світі серед валют за показником зміцнення щодо долара США з початку року.

"Рекордний урожай зернових, бобових та олійних, а також високі ціни на метали, руду та зерно налаштували основні українські експортні статті на максимальні надходження валютних надходжень. Економіка ключових партнерів України — Європи та Китаю — відновлювалася після кризи 2020 року, що давало додаткові бонуси для надходжень, — пояснює тенденції Андрій Шевчишин, керівник відділу аналітики ГК Forex Club. — З іншого боку, ринок періодично перебував під впливом локдаунів”.

На думку Євгенії Ахтирко, аналітикині інвесткомпанії Concorde Capital, фундаментальною причиною ревальвації (зміцнення) гривні був гарний стан торговельного балансу України протягом двох останніх років. У 2020-му імпорт скорочувався сильніше за експорт, а в 2021-му експорт почав швидше відігравати втрачене через надзвичайно сприятливу кон'юнктуру зовнішніх ринків. Тобто пропозиція валюти на ринку підтримувалася завдяки рекордно високому експортному виторгу, тоді як попит на валюту був помірним.

Водночас, у поточному році активність нерезидентів на українському ринку ОВДП була незначною. Як зазначає Ахтирко, незважаючи на високі ставки з держоблігацій, нерезиденти так і не проявили великого інтересу до українського ринку ОВДП, як це було в 2019-му. Утім, для іноземних інвесторів в ОВДП нинішнього року ситуація залишалася все одно сприятливою.

"У влади було бажання забезпечити належну прибутковість у валюті для власників ОВДП, що досягається, якщо до купонного доходу додати курсову різницю між продажем валюти для інвестування в ОВДП та її придбанням після погашення відповідних цінних паперів. Для цього на момент погашення ОВДП гривня має коштувати дорожче, ніж у період придбання", — каже Віктор Шулик, директор департаменту управління проєктами РА IBI-Rating.

Співрозмовник Фокусу вважає, що з урахуванням незначного розміру валютного ринку України кілька великих гравців або НБУ можуть легко домогтися як девальвації гривні, так і її зміцнення. Нагадаємо, портфель ОВДП нерезидентів становить приблизно 10% від загального обсягу ОВДП в обігу, а його розмір із початку року зріс із 85 млрд грн до 92 млрд грн.

Помітний вплив на валютний ринок також зробив випуск НЕК "Укренерго" єврооблігацій, що відбувся 3 листопада, для погашення заборгованості перед виробниками зеленої енергетики на суму $825 млн. На думку Євгенії Ахтирко, через це в першій половині листопада, коли пропозиція валюти на ринку помітно зросла, курс гривні стрімко зміцнювався на фоні великих обсягів купівлі валюти Нацбанком.

Утім, вплив на ринок зелених облігацій згодом позначився на ослабленні курсу гривні.

"Спочатку НБУ почав активно стримувати зміцнення курсу гривні, не дозволяючи йому провалитися за позначку 26 USDUAH, і викупив усю валюту, отриману від розміщення євробондів "Укренерго". Але коли гривня надійшла зеленим енергетикам, останні спрямували її на купівлю валюти, а банки відповіли валютами спекуляціями", — пояснює Андрій Шевчишин. Тобто історія з єврооблігаціями спочатку сприяла найбільшому зміцненню гривні з початку року, а потім спричинила курсовий обвал.

Зміцнення курсу гривні: чому не всі раді

Зміцнення гривні надає різний вплив на економіку та її галузі. Традиційно жвавому зміцненню нацвалюти не раді експортери, які після продажу валютної виручки у гривні отримують менше ресурсів, ніж могли б очікувати за умов слабшого курсу. Нагадаємо, у держбюджеті на 2021-й закладали курс 29,1 USDUAH. Очевидно, в бізнесу були схожі орієнтири. Вдала кон'юнктура світових ринків, про яку йшлося вище, компенсувала експортерам курсові втрати. Тому в 2021 році їхнє невдоволення курсовою політикою не набуло такого резонансу, як у 2019-му.

Держфінанси теж страждають через розбіжність реального курсу гривні з плановим. Як зазначає Віктор Шулик, бюджет недоотримав значного обсягу ПДВ на імпорт і податку на прибуток від експортерів. Проте певною компенсацією цих втрат стала економія на обслуговуванні зовнішніх боргів — виплати 2021 року були чималими.

З іншого боку, для громадян, які отримують доходи у гривні, ситуація загалом сприятлива.

"Зміцнення курсу слугувало стримувальним фактором для споживчої інфляції, — каже Євгенія Ахтирко. — Ревальвація стримувала зростання цін на товари з імпортним складником. Якби ситуація на валютному ринку була менш сприятливою, ми побачили б ще вищі темпи споживчої інфляції". За даними Держстату, за підсумками жовтня 2021 року інфляція склала 10,9%. Якби в 2021 році українці не купували імпортні товари за відносно комфортними цінами на тлі помітного подорожчання продуктів харчування, показник інфляції був би вищим. Але смуга везіння для гривні закінчилася.

Важка осінь. Що буде з курсом гривні взимку

У листопаді ситуація на валютному ринку різко змінилася. Відштовхнувшись від курсу 26,06 USDUAH, зафіксованого 11 листопада, гривня до 29 листопада подешевшала до 27,10 USDUAH. Однією з причин стала ситуація із зеленими облігаціями, про яку розповідалося вище.

Частково на курс вплинула аномальна ситуація на ринку енергоносіїв.

"Приплив експортної виручки слабшає, тоді як витрати на імпорт енергоносіїв зростають. Тому, щоб збалансувати пропозицію і попит долара на міжбанку, гривня має послабитися щодо валюти", — говорить Віталій Сівач, трейдер групи ICU.

Крім цього, співрозмовник Фокусу зазначає, що і сам долар почав дорожчати щодо решти валют, зокрема гривні. Але основною рушійною силою курсового стрибка стало загострення загрози війни з Росією, яке активно обговорюється в українських і світових ЗМІ. За оцінкою Сівача, комбінація названих факторів може штовхнути курс гривні до 28,50–29 USDUAH.

Головний експерт департаменту казначейства та фінансових інститутів ОТП Банку Антон Курінний прогнозує на зиму курс 26,75–27,50 USDUAH. Розвиток ситуації залежить від політичних рішень.

"Економічно Україна протягом року перебувала у вигідному становищі. Але можлива ескалація напруженості може негативно вплинути на рух курсу. Також стабільність гривні залежить від того, чи Україна зможе перезимувати без додаткових закупівель газу", — говорить Курінний. Тобто сувора зима додасть ризиків на валютному ринку.

"Ми пов'язуємо ослаблення гривні з впливом психологічного фактору, — продовжує Євгенія Ахтирко. — З огляду на значне посилення ризиків військової агресії, зросли негативні очікування та посилилася невизначеність".

Тобто гібридна війна Росії проти України, яка сьогодні полягає зокрема в поширенні інформації про підготовку наступу військ, боляче б'є по українській економіці. Гривня падає, інвестиційний клімат погіршується. Закордонні партнери, вочевидь, будуть з побоюванням розглядати перспективи співпраці з українськими постачальниками товарів і послуг, що позначиться на їхній виручці, припливу валюти в країну і знову ж таки на курсі гривні.

У Forex Club на грудень прогнозують діапазон коливань курсу 27-28,5 USDUAH. До ризиків додався ще один — про нього 26 листопада повідомив президент Володимир Зеленський, публічно оголосивши своїм ворогом бізнесмена Ріната Ахметова, за словами Зеленського, причетного до підготовки "путчу".

"Військові ризики чинять найбільший тиск на курс, однак не факт, що вони й надалі будуть домінувальними, — коментує Шевчишин. — Адже після пресконференції президента України Володимира Зеленського з'явився новий ризик жорсткої конфронтації з великим бізнесом, що може вилитися у зниження інвестиційної привабливості країни".

МВФ допоможе. Які інструменти допоможуть утримати курс гривні

Зараз Нацбанк має ще інструменти, які дозволяють уберегти нацвалюту від різкого просідання. На думку Віталія Сівача, щоб утримати ситуацію на валютному ринку під контролем НБУ може підняти облікову ставку. Нагадаємо, з початку року цей показник, який є орієнтиром для вартості позикових коштів у фінансовій системі, регулятор підвищив із 6% до 8,5%.

Позитивним фактором для гривні також стало отримання наприкінці листопада другого траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) за програмою stand-by в розмірі майже $700 млн. Новини про надходження коштів від МВФ зазвичай позитивно впливають на ринок.

"Цей транш є своєрідною запорукою для продовження співпраці. Обсяг він незначний, щоб мати суттєвий вплив на платіжний баланс або валютний курс, натомість психологічний ефект є досить суттєвим", — підтверджує Віктор Шулик.

Важливо

Великий прогноз на 2022: курс гривні, зростання цін, ситуація в агросекторі та промисловості

На думку Шевчишина, транш МВФ створює додаткову зону міцності, яку може використовувати регулятор для стримування девальвації гривні. НБУ нагромадив $30,5 млрд золотовалютних резервів. Це дозволяє Нацбанку виходити з інтервенціями на міжбанківський ринок і гасити дефіцит іноземної валюти. Проте кошти Нацбанку потрібні також, щоб справлятися з платежами за зовнішнім валютним боргом України, адже будь-які потенційні складнощі з виплатами можуть штовхнути курсові гойдалки набагато вище за рівень 28–29 USDUAH.