Буде жорстко та гаряче. Чому у 2022 році не залишилося м'яких сценаріїв розвитку України

В українському підприємницькому середовищі продовжує наростати напруга через три основні виклики, які на нас чекають наступного 2022 року.

Перший виклик для українського бізнесу

Для реального та сталого піднесення української економіки нам щорічно потрібно не менше 10 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій. Це наша мета, і для її досягнення наступного 2022 року необхідно кардинально змінити ситуацію з проведенням структурних та інституційних економічних реформ, розпочати реалізацію нової інвестиційної стратегії.

Але поки що доводиться лише констатувати прискорення відпливу капіталу з України. Навіть аналітики НБУ визнали той факт, що цього 2021 року населення останні чотири місяці поспіль купувало іноземної валюти більше, ніж продавало. Наприклад, у листопаді населення купило валюти на 275,9 млн дол. США більше, ніж продало.

Другий виклик для українського бізнесу

Сьогодні реальний сектор української економіки заробляє мало, ми фактично тримаємось на кредитній голці МВФ та СБ. Так, завершуємо 2021 рік із втратами у виробництві економіці, зате з величезними кредитними портфелями та позиками від розміщення ОВДП.

А отримані кредити та позики, як відомо, це завжди борги, і їх обов'язково доведеться віддавати (у нашому випадку — із дуже високими відсотками).

Нагадаю, практично щотижня цих осінніх та зимових місяців Мінфін виходив на ринок запозичень із розміщенням гривневих та номінованих в іноземній валюті держоблігацій, і в січні-листопаді поточного 2021 року вже залучив дуже дорогих 478,8 млрд гривень!

І наступного 2022 року понад третину доходів держбюджету належить віддати на погашення та обслуговування держборгу, що значно зменшить можливості бюджету-2022 для здійснення соціально-економічних видатків. Загалом, доведеться українцям ще тугіше затягнути свої пояси.

Третій виклик для українського бізнесу

Наступного 2022 року буде більше невизначеностей, ніж перспектив для заробітку у малого та середнього бізнесу. Через це одразу хотів би згадати чудові слова 30-го Президента США Калвіна Куліджа: "Я хочу, щоб народ Америки працював менше на уряд і більше на себе".

Коли так мислитимуть на Банковій та Грушевського? Поки в нас все навпаки, всі сором'язливо і покірно заплющують очі на цинічні "розпили" та "відкати". Так, свою долю ми робимо самі: історія не для всіх – танцюємо на граблях. Тепер у нас, якщо ти не корупціонер, то однозначно невдаха.

Звичайно, у наших топчиновників не вистачає мізків перетворити хабарі і відкати з бюджетних потоків на щось бізнесове, а не просто тримати все у готівці та антикваріаті. Плюс — повна недовіра до власноручно побудованої фінансової системи та конкретно — до гривні.

Ну, а для обдуреного народу і наступного 2022 року все буде як і раніше: чому б граблі не вчили, але серце вірить у чудеса.

Першоджерело.