Шок без терапії. Що чекає українців у 2022 році з інфляцією та цінами на продукти

Найсильніший біль голови українців — це інфляційний шок. Інфляція 10,3% відчувається як 30,3%.

Бездарні рішення Кабміну та НБУ неминуче призводять до зростання інфляції. А як ми знаємо, інфляція — це дуже погано не лише для населення, а й для українських ОВДП (особливо короткострокових).

Нагадаю, на кінець минулого 2021 року інфляція в Україні становила 10,3%. Тепер Нацбанк погіршив прогноз інфляції на 2022 рік із 5% до 7,7% і днями підвищив облікову ставку НБУ до 10% річних. Український бізнес отримав чергове рішення Правління Національного банку України, яке стримує економічне зростання в країні.

Хоча напередодні заступник голови Нацбанку Ніколайчук на брифінгу заявив: "Якщо говорити про ухвалене рішення уряду про держрегулювання цін на продукти — ми вважаємо, що його вплив на інфляційні процеси буде досить обмеженим через те, що поточний інфляційний спалах, перш за все, обумовлений зростанням собівартості продукції, а не значним розширенням чи бумом споживчого попиту".

У принципі, здоровий висновок, але — це лише слова, а насправді — НБУ знову підняв облікову ставку і правління Нацбанку з Кабміном ніяк не можуть розставити пріоритети, гадаю, не вивчають вони й закордонний досвід. Тим більше, що проблема інфляції, що росте, характерна не тільки для України, а й для більшості країн світу, і в багатьох країнах ця проблема не тільки центробанку, а й влади в цілому.

Важливо

Буде жорстко та гаряче. Чому у 2022 році не залишилося м'яких сценаріїв розвитку України

Важливо

Тут вам не Китай. Де обіцяні Шмигалем 500 тисяч нових робочих місць

Якщо дуже коротко, то в КНР для зниження цін на сировину різко нарощується видобуток і продаються запаси зі стратегічних резервів, а іноді й зовсім обмежують роботу підприємств, поки ціни не стабілізуються.

Унаслідок Китай справді може похвалитися споживчою інфляцією на рівні 1,5%. Щоправда, такі методи регулювання створюють інші проблеми, які можуть перекреслити всі досягнення у боротьбі за цінову стабільність.

Так, днями Китай повідомив про найбільше позитивне сальдо торгового балансу в своїй історії. З одного боку, це говорить про зростання експорту (і це плюс), а з іншого боку — імпорт зростає повільнішими темпами (а це мінус).

Низький імпорт і слабка споживча інфляція свідчать про слабкий внутрішній попит. Це означає, що економіка Китаю, попри зазначені успіхи, поступово сповільнюється. Це розуміють і в Народному банку Китаю, тому ЦБ уже почав вводити у свою грошово-кредитну політику (ГКП) стимулювальні заходи, знижуючи базові ставки за кредитами, щоб прискорити зростання споживчих витрат.

Важливо

Приземлення дракона. Навіщо Китай свідомо гальмує темпи свого зростання

Ця тенденція дуже сприятлива для інвестицій у китайський ринок. Поки монетарна політика в усьому світі стає все жорсткішою, Китай іде іншим шляхом і починає пом'якшувати свою ГКП, запалюючи "зелене світло" для інвесторів.

Звичайно, цифра інфляції в 1,5% тішить око. І таких результатів ми могли б досягти в Україні. Але навряд чи скоро це станеться.

Не заперечую навіть того, що члени Кабміну та правління Нацбанку цілком серйозно вважають, що якщо й надалі піднімати тарифи ЖКГ, вартість енергоресурсів тощо на 20%-40%, а також облікову ставку НБУ до двозначної цифри, то це сповільнить загальну інфляцію, тому що бідні люди ще рідше користуватимуться цими послугами.

Першоджерело.