Чорна смуга: як відключення електроенергії загрожують бізнесу, що ще працює

Через російський енергетичний тероризм під стабілізаційні й екстрені відключення не підпадають лише підприємства, які належать до критичної інфраструктури, про що Фокус повідомляє у своєму новому огляді " Генератор на допомогу. Як магазини та ресторани рятуються від регулярних відключень електроенергії" з посиланням на коментар компанії Yasno.

Водночас для більшості підприємств, які продовжують працювати за умов війни, перебої з електроенергією створюють істотні труднощі. Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, називає три головні групи ризиків частих блекаутів для бізнесу:

• знищення частини товарів чи матеріалів для виробництва;
• втрата доходу через зменшення виробництва;
• збільшення витрат на виробництво за рахунок придбання та використання генераторів, виплати зарплат у разі простою під час позапланових відключень та ін.

За словами співрозмовниці Фокусу, через названі фактори часті блекаути призводять до збільшення собівартості виробництва, що означає втрату конкурентоспроможності порівняно з імпортними товарами. Зокрема, використання генератора замість живлення від енергосистеми підвищує вартість електроенергії для підприємств у 4-5 разів, що може зробити роботу компанії зовсім нерентабельною.

У такій ситуації є ризик витіснення товарів вітчизняного виробництва імпортними аналогами. Як раніше зазначив у коментарі Фокусу Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital, відключення електропостачання в жовтні створили складності по всьому ланцюгу виробництва продуктів і споживчих товарів, що призвело до збільшення обсягів споживчого імпорту й підвищення цін у супермаркетах.

Часті блекаути можуть додатково помножити й так чималі втрати українських підприємств через війну. Згідно з опитуванням членських компаній Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), яке провели в жовтні після першого масованого обстрілу інфраструктури, втрати свого бізнесу за весь період війни учасники дослідження оцінили так:

• до $1 млн — 40% компаній;
• у діапазоні $1-10 млн — 35%.

"Думаю, що до кінця року ми матимемо точнішу картину впливу обстрілів і пов'язаних із ними відключень електроенергії, але вже зрозуміло, що витрати на адаптацію до роботи в умовах перебоїв із електропостачанням будуть суттєвими, як і масштаби нереалізованої вигоди", — коментує Ганна Дерев'янко, виконавча директорка ЄБА.

Особливо чутливими до відключень світла виявилися мережі продуктових супермаркетів. Згідно з інформацією, зібраною Асоціацією ритейлерів України серед учасників ринку продуктового ритейлу, віялові відключення в окремих регіонах призвели до простою магазинів протягом до 50% робочого часу, що спричинило суттєве падіння товарообігу. В асоціації наводять приклад прецедент падіння середньоденного обороту в мережі до 30%. Разом із магазинами, у яких через відключення світла пропадають продукти, що швидко псуються, страждають і українські громадяни, які ризикують залишитися без вечері або, скажімо, важливих предметів гігієни.

Про те, як бізнес примудряється працювати під час відключення електроенергії, читайте в огляді Фокусу "Генератор на допомогу. Як магазини та ресторани рятуються від регулярних відключень електроенергії".

Раніше Фокус досліджував взаємозв'язок між війною та, зокрема, ракетним обстрілом енергетичної інфраструктури з прискоренням інфляції в Україні та Центральній Європі.