Діра на 350 мільярдів: чому Україні важливо "вивести з тіні" мільйон чоловіків

Українська влада підрахувала, що в країні живе майже 950 тисяч чоловіків, про яких держава знає тільки податковий номер. Ця категорія населення офіційно не працює, не платить податки та не служить в армії, стверджує профільна ініціативна група народних депутатів України.

У зв'язку з цим влада хоче впорядкувати систему: дати бізнесу та суспільству справедливий і зрозумілий механізм гарантій роботи. Набирати в ЗСУ варто не за рахунок тих, хто працює "в білу". Через це виникла ідея бронювання підприємствами співробітників в обмін на сплату податків.

За словами заступника глави Офісу президента Ростислава Шурми, на навчання, озброєння та грошове забезпечення одного мобілізованого витрачається близько 80 тисяч гривень на місяць. Щоб забезпечити фінансові надходження, у тилу мають працювати до 4-5 осіб і давати бюджету ці гроші. Зробивши елементарні розрахунки, можна зрозуміти, що для мобілізації додаткових 500 тисяч військових треба забронювати до 2 мільйонів осіб.

Водночас нижня "межа входу" для бронювання — від 30 до 35 тисяч гривень на місяць. Податкові відрахування для працівника та роботодавця становитимуть до 18 тисяч гривень. На Банковій вважають, що така модель сприяє виходу бізнесу з тіні: компаніям вигідніше працювати "в білу", а не ризикувати втратою важливих працівників. Більша частина фіктивних ФОПів оформлятимуть офіційно за трудовими договорами та платитимуть податки.

Бронювання від служби в ЗСУ: альтернативні ідеї

Суми щомісячних зарплат у 30—35 тисяч гривень і близько 20 тисяч сплати податку за бронь доступні далеко не всім. Бізнес у невеликих містах і сільській місцевості не потягне таких великих витрат. Ініціативна група під керівництвом голови комітету Ради з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи пропонує встановити суми відрахувань у діапазоні від 6 до 50 тисяч гривень.

Подібну схему пропонують поширити й на ФОПів. Наталуха підкреслює, що це не просто відкуп, а в прямому сенсі утримання військових.

"Якщо повернутися до справедливості, я вважаю пропоновану нами модель досить справедливою. Звичайно, багато бізнесів не зможуть собі дозволити навіть ці умови. У нас взагалі не існує опції всіх задовольнити. Цілком серйозно озвучувалися пропозиції введення броні за щомісячний внесок у 2 тисячі гривень. Не уявляю, як про таке можна сказати військовослужбовцю на нулі, що замість того, щоб приїхати його підмінити, людина в Києві за 2 тисячі забронювалася", — коментував він.

Влада також не вирішила, як бронювати працівників із нефіксованими доходами, адже далеко не всі в країні отримують стабільну зарплату. Залишається питання, як вираховувати податок на бронь, якщо за один місяць зарплата склала 40 тисяч, а за інший — 10 тисяч гривень.

За словами членкині Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Галини Янченко, проблему можна вирішити шляхом вирівнювання зарплат до певного рівня. Але представники бізнесу вочевидь не оцінять такої щедрої пропозиції.

"Умови контракту для цінних співробітників можна поміняти, підняти їм зарплати й продовжувати виплачувати податки в бюджет", — розповіла вона Фокусу.

Кредити на авто й нерухомість: як стимулювати чоловіків воювати?

Середньозважений сценарій показує, що додаткові надходження від фіксованих виплат за бронь можуть доходити до 350 мільярдів гривень на рік. Увесь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ у 2024 році склав близько 270 мільярдів гривень. Бронювання може забезпечити подвоєння бюджету на зброю в умовах невизначеності із західною підтримкою.

Однак запуск економічного бронювання навряд чи простимулює чоловіків офіційно працевлаштовуватися. Янченко зазначає, що проблема полягає в роботі військкоматів, які забезпечують плани з мобілізації через підприємства.

"Просто дають план за кількістю мобілізованих, а директор підприємства повинен вибрати, кого відправити на фронт. Такі заходи підривають трудову динаміку", — вважає політикиня.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджений постановою Кабміну №1487, передбачає, що офіційно працевлаштувати працівника можна тільки тоді, коли їх узято на військовий облік у ТЦК.

Документ багато в чому ускладнює процес найму здобувача. Окремі чоловіки й надалі уникатимуть працевлаштування, щоб не ставати на військовий облік.

Виходом із ситуації може бути введення економічних стимулів для військової служби, підкреслює економічний експерт і аналітик Борис Кушнірук.

Військовим у США, наприклад, дають пільги на здобуття вищої освіти, і держава зобов'язується покривати досить великі витрати. В Україні навчання у вишах у рази дешевше, ніж у Штатах, тому для бюджету країни це абсолютно підйомна сума, сказав він Фокусу.

Необхідно розробити низку гарантій на випадок, якщо мобілізований отримає інвалідність унаслідок бойових дій. Пільгові кредити на купівлю нерухомості або автомобіля, надання права на отримання земельних ділянок та інші заходи зможуть також мотивувати українців виходити з тіні.

"Залякування держави тільки створюють недовіру та роздратування в суспільстві", — підсумував економіст.

Нагадаємо, економісти раніше попереджали, що посилення мобілізації може призвести до колапсу в Україні. Фінансування збільшення армії можливе лише в разі якісного зростання економіки.

Фокус уже писав, що якщо новий законопроєкт про мобілізацію набуде чинності, до 50% військовозобов'язаних ризикують втратити бронь від служби в ЗСУ.