П'ять мільйонів чоловіків "у запасі". Чи може війна Росії з Україною перетворитися на тотальну

В Україні наразі живуть близько 5 мільйонів чоловіків, яких можна призвати в армію. Потреба мобілізації в 500 тисяч осіб, про яку говорив ексголовнокомандувач Валерій Залужний, на тлі такої великої цифри може здатися дрібницею. Видання Texty.org.ua наводить приблизні підрахунки резервів живої сили, виходячи з яких випливає, що війну з Росією на виснаження вести вкрай важко.

"Якщо ми говоримо про довгу війну, потрібно знати, які в нас є резерви", — аргументують автори мету дослідження.

Згідно з інфографікою, до повномасштабного вторгнення в Україні мешкало трохи менше ніж 10,5 мільйона чоловіків віком від 18 до 59 років (без урахування окупованих Криму й Донбасу). На третій рік бойових дій цифра істотно змінилася. У Силах оборони України служать 1,3 мільйона, отримали інвалідність 1,02 мільйона, втекли з країни або живуть в умовах російської окупації ще 1,26 мільйона військовозобов'язаних.

Інші категорії — це заброньовані, студенти й викладачі, багатодітні батьки, а також ув'язнені. Сумарно їх понад 1,3 мільйона осіб.

Навіть якщо уявити, що воювати доведеться всім п'яти мільйонам українських чоловіків, загальний мобілізаційний резерв Росії все одно більший у п'ять разів. Згідно з даними від міністра оборони РФ Сергія Шойгу, станом на вересень 2022 року мобресурс ворога доходив до 25 мільйонів осіб. Сюди входять ті, хто відслужив строкову службу, має бойовий досвід і військову спеціальність.

Привид тотальної війни?

В історії існує науковий термін "тотальна війна": країни, які беруть у ній участь, використовують усі доступні ресурси та методи для перемоги над противником. Такий вид війни передбачає тотальну мобілізацію суспільства. Примусовий масовий призов чоловіків до армії був під час французької революції 1793 року.

Сучасні приклади тенденцій перетворення війни на тотальну проявилися під час Першої та Другої світових воєн. Варто зазначити, що масовий призов не користувався популярністю в населення країн, що воюють: дезертирство й ухиляння були звичайним явищем.

Питання можливостей мобілізації мільйонів українців мають виправдовуватися військовою необхідністю й економічною обґрунтованістю, міркує в бесіді з Фокусом політичний експерт Петро Олещук.

"Дійсно, у Першу світову війну призивали величезний відсоток чоловіків у Франції. Негативних наслідків для країни була маса, але ми бачимо, що Франція існує донині. Мільйонну армію в принципі створити можна, але баланс економіки та соціальної стабільності точно постраждає", — вважає аналітик.

Зазначимо, що не тільки солдати Франції тягли тягар Першої світової війни. Країна входила до "Троїстої Антанти", військового союзу з Великою Британією та Росією. Союзники також надавали свою живу силу.

"У сучасних реаліях піхота — не основна частина, що воює. Не забувайте, що арсенал військово-технічного обладнання з часів світових воєн кратно розширився", — робить висновки політолог.

В Україні вельми гостро стоїть проблема справедливості мобілізації, і в умовах посилення набору до ЗСУ вона перетвориться на катастрофу, зауважує соціолог, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніотто.

"Армії потрібні люди, щоб воювати, але на фронт часто потрапляють залежно від соціального статусу. Вельми несправедливою здається соціальна концепція, за якої на війну беруть тих, у кого менше грошей. А з точки зору держави це найефективніша позиція. Тому приблизно можна уявити, як обиратимуть із цих п'яти мільйонів українців, що залишилися", — каже він Фокусу.

Невідомо, чи зможе Україна за сценарію тотальної мобілізації відновити нормальне життя в тилу та воєнну економіку.

"Якщо ми втратимо підтримку Заходу й надію на швидке завершення війни, влада змушена буде шукати різні шляхи збереження України та її незалежності. Прийдеться піти на компроміси. Росія сподівається на це та чекає, коли президентське крісло в США займе Дональд Трамп", — пояснює соціолог.

Нагадаємо, українська влада продовжує обговорювати законопроєкт про мобілізацію №10449. У січні 2024 року його повернули Кабінету Міністрів на розгляд. Верховна Рада може винести остаточне рішення щодо документа до кінця березня.

Фокус раніше писав про можливі обмеження в правах для ухилянтів. Нардепи можуть схвалити заборону на керування транспортними засобами.