Трамп вимагає нового президента, Зеленський — 60 днів тиші: хто кого переграє

Від вимог припинити удари по російських НПЗ Дональд Трамп перейшов до закликів змінити українського президента. Після телефонної розмови з Путіним глава Білого дому оголосив про плани США купувати російський дизель і заявив, що Україна може "робити все, що завгодно", але не атакувати нафтопереробні заводи РФ. Потім Трамп звинуватив Зеленського у створенні проблем для всього світу.

"Я вважаю, що Україні час змінити президента. Зеленський хоче створити проблеми для всього світу. Він хоче створити проблеми для наших фермерів, завдаючи ударів по російських нафтопереробних заводах", — сказав Трамп.

На думку президента США, Зеленський з якихось причин відмовляється укласти угоду, тому Україні потрібен інший керівник.

"Я пропоную Україні обрати нового лідера, який зможе укласти угоду", — зазначив Трамп.

Наступного дня він знову зажадав проведення виборів, заявивши, що "у Зеленського мають бути вибори, і він міг би вирішити це питання вже багато разів, і у нього мають бути вибори".

Зеленський відповів, що "з усією повагою до Трампа, обирати лідера має наш народ". При цьому президент України назвав умову для підготовки та проведення голосування — 60 днів повного припинення вогню.

"Якщо президент Трамп справді хоче, щоб відбулися вибори, передайте Путіну: дайте нам 2 місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори. І ми, звичайно, будемо готові прийняти будь-який вибір нашого народу", — сказав Зеленський, коментуючи заклик Трампа до зміни президента України.

Вибори як відповідь Трампу: Зеленський переносить тиск на Путіна

Готовність провести вибори через 60 днів після повного припинення вогню — це насамперед політична відповідь Зеленського на тиск з боку Вашингтона, вважає політичний експерт Руслан Бортник. На його думку, президент демонструє, що не чіпляється за владу, і пропонує Трампу спрямувати зусилля на досягнення перемир'я з Росією. Логіка цієї відповіді проста: "Ви хочете вибори — ми готові йти на вибори. Але нехай тоді Трамп доможеться від Путіна перемир’я, припинення вогню, яке необхідне для проведення цих виборів".

"Я не тримаюся за владу, як би сказав Зеленський: нехай Трамп тисне на Путіна, вимагає перемир'я, а ми організуємо вибори. Ось так можна прочитати цю заяву. Я не думаю, що хтось насправді розцінює це поки що як високу ймовірність їхнього проведення. Хоча потенційно, я думаю, що домовленість про перемир’я на період виборів могла б мати місце, про це можна було б подумати сторонам", — коментує Фокусу політолог.

Бортник вважає, що за наявності політичної волі технічну підготовку до голосування можна організувати. Він нагадує про заяви Росії щодо готовності припинити удари на день виборів і припускає, що тривалість такої паузи могла б стати предметом переговорів. Однак можливість обговорювати цю тему ще не означає готовності сторін домовитися: взаємної довіри немає, а умови перемир’я можуть виявитися набагато складнішими, ніж сама обіцянка припинити вогонь.

"Якщо Росія погодиться на це тривале перемир'я, вона вимагатиме від України скасування воєнного стану. Адже згідно з вимогами воєнного стану вибори не проводяться. А скасування воєнного стану означає скасування мобілізації. Скасування обмежень для громадян щодо виїзду за кордон. Тобто руйнування тієї архітектури забезпечення оборони та правопорядку, з якою влада працювала всі ці роки. Скасування національного марафону, скасування обмежень на політичну діяльність. Тому я вважаю, що це складне питання", — підкреслює Бортник.

За його оцінкою, Москва може пов’язати згоду на 60-денне перемир'я з вимогами скасувати воєнний стан та допустити до виборів політичні сили й окремих учасників, які перебувають в Україні під санкціями або мають інші обмеження. Таким чином, переговори можуть вийти далеко за межі термінів припинення вогню й торкнутися умов політичного життя країни. Проте Бортник вбачає в цій темі можливу частину майбутньої мирної угоди.

"Я вважаю, що вибори, які мають відбутися цього року, неможливі. Навіть фізично не вистачить часу. Але це важливо як майбутня комплексна угода про завершення війни — про це можна домовитися", — наголошує Бортник.

Експерт вважає, що підготуватися до голосування наступного року вже реалістичніше. Але для цього знадобиться час не лише на виборчу кампанію, яка, залежно від типу виборів, триває від 60 до 90 днів. До її початку необхідно оновити реєстр виборців, перевірити готовність комісій, провести аудит виборчої інфраструктури та ухвалити законодавчі зміни з урахуванням наслідків війни. На таку підготовку Бортник пропонує виділити ще 30–60 днів.

"Тобто, умовно кажучи, десь протягом 120–150 днів в Україні можна провести будь-які вибори в досить комфортних умовах, у ситуації, коли немає активної фази бойових дій. Закордонні вибори — так само, але тут потрібна більша активність парламенту, бо я думаю, що закордонні вибори зіткнуться з труднощами. Розгорнути належну мережу виборчих дільниць буде дуже складно і дуже дорого, тому для голосування за кордоном потрібно передбачити електронне голосування або голосування поштою", — вважає політолог.

Окреме завдання — забезпечити участь українців, які перебувають за кордоном. За словами Бортника, раніше там голосувало менше 10% виборців, а масштаби нинішнього виїзду не можна порівняти з довоєнними: експерт оцінює кількість українців за кордоном приблизно в 10 мільйонів осіб. Відсутність доступного механізму голосування, на його думку, може суттєво спотворити представництво громадян і ще більше послабити їхній зв’язок з Україною, знизивши ймовірність повернення.

"Тому я вважаю, що потрібно забезпечити можливість голосування через "Дію" або через кабінет платника податків на сайті уряду. Є механізми, як це забезпечити й опрацювати", — наголошує Руслан Бортник.

Відповідь Вашингтону, а не початок кампанії: чому 60 днів — це замало

Політолог Володимир Фесенко вважає, що заяву Зеленського не варто сприймати як анонс виборів. На його думку, президент знову реагує на вимогу змінити українську владу, пов’язуючи можливість голосування з припиненням бойових дій.

Співрозмовник Фокусу нагадує: Трамп уже закликав замінити президента України після суперечки в Овальному кабінеті. Пізніше вибори фігурували й в американському мирному плані, але йшлося про їхнє проведення після завершення війни. Тому нинішню відповідь Зеленського Фесенко розглядає як продовження попередньої позиції: "Ви хочете виборів? Будь ласка, припиніть бойові дії, і вибори відбудуться".

"Це Зеленський говорить не вперше, але це не означає, що вибори відбудуться. Поки що ми не бачимо, по-перше, готовності Путіна припинити війну — це перше. По-друге, скажу відверто, неможливо провести вибори за 60 днів. Зараз немає технічної готовності до виборів. Навіть для післявоєнних виборів потрібно півроку — це позиція ЦВК — на попередню підготовку, а потім на проведення виборів. Саму кампанію за 60 днів провести можна, у нас є такий досвід. Але підготуватися до виборів потрібно і всередині України, і за її межами, особливо за межами України", — підкреслює Фесенко.

Головна складність, за його словами, — масштаб переміщень населення. Мільйони українців виїхали за кордон, мільйони інших змінили місце проживання всередині країни. Перш ніж розпочинати кампанію, необхідно оновити реєстр виборців, визначити, де люди зможуть проголосувати, та створити відповідну мережу дільниць і комісій. Особливо складною буде організація голосування за кордоном.

Навіть перерва в бойових діях сама по собі не вирішить цих завдань, вважає Фесенко. Крім того, потрібно буде знайти фінансування — ще одне серйозне питання на тлі бюджетних труднощів.

"Проте на даний момент це суто теоретична дискусія. Те, що сказав Зеленський, — це відповідь Трампу на його заяву і не більше того. Виборів не буде. Так і буде надалі, як і є. Українці хочуть виборів, але виборів після війни. Зараз проблема не в Зеленському. Українське суспільство проти виборів під час війни. Це наочно продемонструвалося, коли ексміністр оборони Федоров заговорив про вибори. Його розкритикували навіть прихильники, і його рейтинг впав", — зазначив політолог.

При цьому відсутність умов для голосування не означає відсутності політичної конкуренції. За оцінкою Фесенка, найсерйознішим потенційним суперником Зеленського залишається Валерій Залужний. Посилаючись на соціологічні опитування, політолог зазначає, що їхні показники у першому турі близькі, а у другому Залужний може отримати перевагу.

Серед інших можливих учасників президентських перегонів Фесенко називає Михайла Федорова, Кирила Буданова та Петра Порошенка. За його оцінкою, Порошенко — єдиний із перелічених суперників, якого Зеленський впевнено випереджає у другому турі. З рештою боротьба була б складнішою, а її результат — менш передбачуваним. До групи потенційних конкурентів, додає політолог, наближається й Андрій Білецький.

Наприкінці минулого року, як писав Фокус, законодавчі ініціативи щодо проведення президентських виборів та референдуму вже існували. Головним питанням залишалося забезпечення безпеки.

А видання Financial Times опублікувало матеріал, у якому повідомлялося, що Володимир Зеленський може оголосити про проведення президентських виборів та всеукраїнського референдуму до 15 травня 2026 року.

До речі, колишній старший радник президента США, підприємець-мільярдер Ілон Маск публічно підтримав Дональда Трампа, який заявив, що Україні нібито потрібен новий лідер. Він написав, що Зеленський "зайшов занадто далеко" у війні проти Росії.