Жити страшно, дихати небезпечно. Чому проблеми екології — в хвості пріоритетів української влади

Кількість днів, коли кияни задихаються, зростає з кожним роком. Не дивно, що Київ посів останнє місце у щорічному Рейтингу екологічного стану регіонів журналу Фокус — як місто, в якому небезпечно жити.

У вихідні, 16-17 січня, народ веселився: мороз, сніг, в Києві не було жодної гірки, що її розрівняла б чиясь весела попа. Я ж, вийшовши в магазин за продуктами, жорстоко кашляв. Перехожі розбігалися, і їх можна зрозуміти.

Мені було соромно, я одягав маску, намагався дихати глибше, проте ставало тільки гірше.

Потім звернув увагу на віджет чистоти повітря у смартфоні і почав підозрювати, що я тут, так би мовити, ні до чого. 160 балів забруднення кілька днів поспіль. За температури -10-18°С цього можна просто не помітити, організм обдурено снігом і морозом, нюх притуплено.

ДИХАЙТЕ! НЕ ДИХАЙТЕ. Вгорі — безпечний показник забруднення повітря 26 січня, внизу — "дуже нездоровий" 19 січня.
ДИХАЙТЕ! НЕ ДИХАЙТЕ. Вгорі — безпечний показник забруднення повітря 26 січня, внизу — "дуже нездоровий" 19 січня.

Апофеоз забруднення і апофігей влади настали у ніч з 19 на 20 січня — лічильник показував неймовірні 204 бали і відливав фіолетовою загрозою (на фото вище): мовляв, якщо вийшов на вулицю, то йти треба тільки в напрямку Байкового кладовища.

У такій ситуації КМДА потрібно було б виступити із заявою, закликом до жителів піти з гірок і залишатися вдома, зробити якісь дії. Нічого цього не сталося. Порятунок містян у функції мерії не входить. Особливо, після вже виграних виборів.

Якщо ще рік тому, під час грандіозного смогу над столицею, чиновники вроздріб говорили щось невиразне про аномально теплу зиму, температурну інверсію, тумани та палаючі торфовища, то у січні 2021-го ці версії точно не підійшли б.

Імовірно, потрібні рішучі заходи. Які? Я не еколог, але, оскільки екологи мовчать, можу припустити, що в сильні морози потрібно перевіряти, чим опалюють, які брикети кидають в котли у приватному секторі, чим обігрівають свої виробництва в промзонах (а там ще багато фірм, які працюють).

Перевіряти, чим опалюють ТЕЦ, які належать олігархам, і сваритися з ними. Забороняти виїзд автотранспорту в місто або обмежувати його і сваритися з автовласниками.

Можна зробити дуже багато незручних дій і потім втратити або електорат, або фінансову підтримку. Краще перечекати, тим більше, що ніхто не помітив.

Однак кількість днів, коли кияни задихаються, зростає з кожним роком.

Ті, хто не може змінити спальні райони на заміські котеджі, самостійно купують очищувачі повітря, кисневі балони — все, що на їх розсуд дозволить протягнути хоча б кілька хвилин у свідомості, для того щоб встигнути закрити вікна мокрим простирадлом під час наступної "інверсії брехні".

Саме через все описане не дивно, що Київ зайняв почесне ОСТАННЄ місце в нашому щорічному Рейтингу екологічного стану регіонів — як місто, в якому ніхто не думає про екологію. Як місто, в якому небезпечно жити.

До речі, важливий фактор, унаслідок якого нашій владі ніколи боротися за чистоту навколишнього середовища, — економічний стан країни.

Рішення екопроблем вимагає десятки років, нових технологій, висадки лісів у Карпатах і посадки корупціонерів, що теж справа не на одну пʼятирічку. А ось впасти у фінансову прірву ми можемо будь-коли.

Список загроз тут загрозливо постійний: дефолт, інфляція, колапс в енергетиці (тоді вже точно буде все одно, хто чим опалює) і дірка в бюджеті, яка може зупинити соціальні виплати.

На завершення цієї низки прийдешніх апокаліпсисів вже не дивуєшся, як в Голлівуді бачать нашу країну через 15 років. Докладний огляд фільму "Смертельна зона", який нещодавно вийшов на Нетфліксі, не додасть вам оптимізму, але не переживайте: 2021-й тільки починається.