Час спуститися з небес на землю. 5 висновків після матчу Україна — Австрія

Що таке полярні настрої? Це коли вранці ти хочеш носити збірну своєї країни на руках, впевнений, що вона виграє сьогодні та вийде в плей-оф із другого місця. Немає сумнівів, що сьогодні ввечері знову забʼють Ярмоленко та Яремчук, адже це вже приємна традиція. Знову буде тягнути Бущан. У нас буде привід для гордості, а вся та величезна група людей, яка поїхала з України в Бухарест, зробила це не дарма. Боюся навіть уявити рівень їх розчарування тепер, коли позаду все задоволення перетину кордону заради такої непоказної і навіть неприємної гри збірної України.

Що в матчі з Австрією пішло не так і чому ми це не змогли передбачити? Проаналізуємо матч Україна — Австрія по гарячих слідах.

Помилкова стратегія на матч Україна — Австрія

Як здається з боку, збірна України в цьому матчі спочатку пішла не туди. Ми всі чекали атак, як у першому таймі проти Північної Македонії, а зрештою з перших хвилин побачили надто обережну гру, нібито результат 0:0 нас влаштовує. Воно-то і так, але якщо у вас у гаражі стоїть Daewoo Lanos, а ви вже накопичили на новеньку KIA, хіба ви відмовите собі в комфорті? Чому спочатку ми загнали себе під результат, що мінімально влаштовує, і не прагнули його змінити? Австрія більше хотіла забити в перші 20 хвилин — це й трапилося зрештою. Ми знову багато дозволили супернику в своїй штрафній. Це вже проходили в грі з Нідерландами, та й у другому таймі з македонцями було не краще. Крістоф Баумгартнер забив, поки що, найважливіший гол у своїй карʼєрі, і зробив це дуже легко — йому ніхто не завадив у нашому штрафному майданчику.

Ми не хотіли грати в 1/8 проти Італії? Так можемо тепер залишитися без плей-оф взагалі. Або потрапити на Німеччину, Францію чи Португалію, якщо нам все-таки пощастить і збірна України опиниться серед щасливої четвірки команд, що посіли третє місце в групі. Справжнім везінням буде, якщо Україна таки пройде в 1/8 й отримає суперника з групи Е — на мій погляд, найслабшого і найнуднішого в грі на Євро-2020. До речі, там на вихід у плей-оф претендують рішуче всі — Швеція, Словаччина, Іспанія і навіть Польща, в якої одне очко в активі, але попереду матч проти Швеції.

Коротка лава запасних збірної України

Дивлюся на заявку, яка опублікована вранці. Так, немає можливості задіяти Зубкова, Попова і Безуса. Так, збірна України ще на стадії оголошення складу на турнір мала обмежений вибір на деяких позиціях. Не могли допомогти головній команді країни Євген Коноплянка, Віталій Буяльський, Віктор Коваленко, Валерій Бондар, Жуніор Мораес. Не поїхав на Євро-2020 і Віктор Корнієнко, але який був би сенс у ньому, якщо у всіх трьох матчах слабким місцем був лівий фланг, де Миколенко чисто фізично вже не вивозив проти більш-менш серйозних суперників. І при цьому хоча б одного шансу не отримав Едуард Соболь.

Але заявка на матч з Австрією начебто була чималою, але крім стартових 11 гравців у справу кинули тільки Марлоса, Циганкова і Бєсєдіна. Причому, останній замінив Миколенка на 85-й хвилині. Невже варто було чекати до кінця матчу, щоб зрозуміти, що ми далекі від того, щоб відігратися? Та й при всій повазі до Бєсєдіна, в збірній України він поки не вражає. Сумнівне посилення попереду. В якомусь сенсі, Андрій Шевченко став заручником ситуації, коли в його обоймі не опинилося достатньої кількості кваліфікованих гравців. Ось випав Зубков, і в нас вже проблема. Зʼясувалося, замінити його немає ким. А уявіть, не дай Бог, якщо щось трапиться з Караваєвим. Ким закривати правий фланг захисту?

І все ж: яка мета поїздки на Євро-2020 у таких гравців, як Едуард Соболь, Георгій Судаков, Євген Макаренко, Олександр Тимчик або Артем Довбик? Адже нікого з них у трьох матчах групового етапу як слід так і не задіяли.

Криза ідей в атаці

Про те, що Роману Яремчуку в швидких контратаках не вистачає швидкості ми вже говорили. Але його сильні якості в тому, що він уміє знайти свій момент. У цьому матчі моменти збірної України можна порахувати на пальцях однієї руки, та й то багато забуде. Але до Яремчука в мене взагалі немає претензій — він намагався створити хоч що-небудь. Австрія тактично грамотно зіграла проти середньої лінії України, нейтралізувавши Ярмоленка, Зінченка та Маліновського. Яремчук просто не отримав стільки шансів, скільки міг би.

Єдиний небезпечний момент України — удар Шапаренка на 29-й хвилині зустрічі, з яким впорався Бахманн. Микола в принципі виглядав непогано, але лише епізодами. Подивіться на статистику: Україна здійснила тільки 5 ударів, у той час як Австрія — 18! При тому, що володіння мʼячем приблизно рівне (51% в України і 49% в Австрії), просто номінальні гості змогли створити моменти й один із них реалізували. А забий все, що міг, Марко Арнаутович, наші шанси на плей-оф вирушили б у сміттєвий бак із нашими мріями.

Георгій Бущан — той, в кого хочеться вірити

Голкіпер у будь-якій команді грає важливу роль. Не будемо вплітати сюди стереотипне "Воротар — половина команди", але частково це так і є. Якби не Бущан, ми б отримали від Нідерландів не три мʼячі. І з Північною Македонією все могло скластися фатально. Сьогодні Україну більше прощали, але й де потрібно, Георгій виручив. Напевно після Євро-2020 "Динамо" отримає пропозиції не на Миколенка, Циганкова або Шапаренка, а саме на Бущана. Зараз він у розквіті сил і посилить будь-яку команду. Головне, не повторити долю Андрія Луніна, який начебто і гравець "Реала", але всі вже забули, як він поводиться в грі.

Дива не сталося: збірна України знову підкачала на Євро

Наша збірна ще дуже молода. Ми всього втретє граємо у фінальній стадії чемпіонатів Європи, але це завжди призводить до серцевого болю уболівальників. Конспірології сказали б, що в УАФ є тіньовий контракт із виробниками валідолу — раз на чотири роки варто очікувати велику поставку. Я памʼятаю домашній Євро-2012, скільки очікувань у нас було після перемоги над Швецією. Памʼятаєте? А потім провальний матч із Францією, модель Блохіна зламалася об божевільний потенціал французької збірної, що відроджується. Третя гра проти Англії змусила плакати і матюкатися майже всю країну — бенефіс Віктора Кашшаї дуже важко забути.

Через чотири роки ми непогано виглядали в першому матчі проти Німеччини, провалилися з Північною Ірландією і так само безладно поступилися Польщі. Тепер сценарій трохи змінився: Україна гідно виглядала з Нідерландами, змогла не провалитися в другому матчі, але третій знову пішов наперекосяк. Ми знову говоримо про відсутність бойового духу на полі. Ми знову горюємо за нествореними моментами. І знову намагаємося знайти хоч якесь пояснення, чому знову все пішло не так, як ми мріяли. Але час спуститися з небес на землю. Здається, ми забуваємо, що на кожному чемпіонаті нам не вистачає стабільності та психологічної стійкості. І ще трошки класу — його вже достатньо для перемоги над Північною Македонією, але не для сьогоднішньої Австрії.

Цього разу на плівці з назвою "Євро-2020" ще є місце для нових кадрів, але тепер все залежить не від нас, а від зовнішніх факторів. І якщо Україна потрапить до списку кращих третіх збірних у груповому етапі, це буде великий подарунок долі. На нього й сподіваємося.

Повний календар, турнірні таблиці та результати матчів Євро-2020.