Пов'язані одним ланцюгом. Як виправдовують офшори Зеленського і чому це — кінець репутації

І знову про офшори Зеленського. Цікаво, як керівники різних країн "гасять" наслідки офшорного скандалу Pandora Papers.

Ось вихідний список керівників держав, які, згідно з даними Pandora Papers, мають і використовують офшорні рахунки. Крім Володимира Зеленського, це президент Азербайджану Ільхам Алієв, голови Ради безпеки Казахстану Нурсултан Назарбаєв, президент Чорногорії Мило Джуканович, прем'єр Чехії Андрей Бабіш, король Йорданії Абдалла II.

Влада Азербайджану просто мовчить. Казахська влада робить вигляд, що не знають, про що мова — "плітки не обговорюємо". Прем'єр Чехії провину заперечує і каже, що неназвані вороги намагаються вплинути на результат виборів. Адвокати короля Йорданії сказали, що він використовував особисте багатство, а значить, це його особиста справа. Заздріть.

Вразила влада Чорногорії. На підставі матеріалів Pandora Спеціальна державна прокуратура Чорногорії відкрила кримінальну справу проти президента країни Мило Джукановича.

В Україні такого роду сюрпризів немає. Усю силову вертикаль, а заодно законодавчу, виконавчу і судову гілки влади в нас контролює президент Зеленський. Тому Pandora Papers мали успіх тільки в медійній вертикалі, яка (на щастя) президенту підконтрольна в повному обсязі.

Певна річ, що провідні телеканали зосередилися на фігурантах розслідування з інших країн або на олігархах. Зрозуміти їх можна. Усе-таки, Нацрада з ТБ і радіомовлення може за подібні витівки відібрати ліцензію. Тому основний хейт зосередився в інтернеті.

На захист Зеленського виступили провладні ЗМІ і, власне, представники влади. Провладні ЗМІ заштовхали новину кудись вниз стрічки або зовсім "забули" згадати. Генпрокурорка сказала, що "ніяких сюрпризів у матеріалах немає". Розслідувати — нічого, при всьому бажанні. А бажання теж немає. Зрозуміло.

Важливо

"Пандора" відкриває свій ящик. Які ще секрети Зеленського стануть відомі українцям

Аналогічне мовчання ягнят долинуло з НАБУ та інших відомств. Мабуть, для них теж ніяких сюрпризів немає.

Зате розкрився з несподіваного боку Данило Гетманцев, цілий голова податкового комітету Верховної Ради, головний борець з олігархами, хрещений батько загального декларування. Той самий Гетманцев, який хоче вимірювати не тільки доходи, а й витрати звичайних українців.

Ось його цитата: "Президент не винен, він виводив гроші в офшори тільки в межах бізнесу і в межах закону".

Ще трохи — і помчимо просити вибачення у Володимира Олександровича. Хоча, ні, не помчимо. Адже, судячи з усього, відбувалося одне з двох. Або оплата продукції "95 кварталу" — але тоді, чому не в гривні і не в Україні, а на офшор і доларами? Або "прогонка" грошей, виведених з "ПриватБанку". І та, і інша операції — за визначенням, не в межах закону.

Про формулювання "в межах бізнесу" ввічливо промовчу. А в межах чого ж ще? Розкрадання "ПриватБанку"? Не можу висувати такі звинувачення. Потрібно розслідувати. Але — дивіться цитату генпрокурора.

Ще одна цитата від Гетманцева: "Офшори — звичайний робочий інструмент".

Почну зі слова "звичайний". Традиційно, офшор вимагає щорічного утримання, суми вимірюються тисячами доларів. Тобто, його заводять тільки для роботи, не для прикраси. І, звичайно, не для малих операцій — для цього в Україні є єдиний податок.

Тепер про призначення. Перш за все, в Україні офшори — це основний інструмент для того, щоб не платити податки. Наприклад, Петро П. продає Сергію Т. завод у Києві, але гроші в Україну не заходять, а переводяться з рахунку одного офшору на рахунок іншого (обидва в закордонних банках). Також через офшори пропускають експортно-імпортні операції, щоб прибуток залишився за кордоном.

Буває ще одна типова для офшору функція — приховування особи власника. Є, наприклад, український завод, а володіють ним офшори з Кіпру, Белізу і BVI. Хто реально — не повідомляється. "Іноземні інвестори".

Важливо

Пандора нашого Кварталу. Чому не можна боротися з олігархами, ховаючи гроші в офшорах

Ну, і третій типовий профіль офшорів в Україні — це відмивання грошей. Офшори використовуються в різних злочинних схемах. Наприклад, щоб вкрасти гроші, виплачені за банківською гарантією. Або отримати передоплату, не поставити товар — і зникнути з декількома мільйонами.

Тільки кілька разів у житті я зустрічав українців, які використовують офшори "для бізнесу", а не для ухилення від сплати податків, приховування власності або злочину.

Усі ці випадки — створення так званих SPV, технічних компаній при випуску єврооблігацій. Але це — окрема кухня. У цілому, офшори в українській практиці — це завжди історія на межі закону.

Так, що там у Зеленського?

До речі, Данило Гетманцев говорив, як важливо сплачувати податки в Україні. "Якщо ми ухиляємося від сплати податків, ми не можемо вимагати сервісу в держави". Це правда, Даниле.

А ще Данило Гетманцев наполягав, що українці повинні платити податки з витрат, доходи під які вони не можуть пояснити. Цікаво, а на які доходи Зеленський придбав квартири в Лондоні та Ялті? На які доходи — ще масу активів? Я не сумніваюся, що він їх заробив. Але як щодо податків?

Важливо

Брехати і красти. Чому українські еліти 30 років не можуть позначити чіткі цілі для країни

В інших активних прихильників Зеленського риторика не краща. Якщо переказати численні пости-близнюки, виходимо на одні і ті ж темники:

• "Президент не винен". Ну, певна річ.
• "Зеленський бореться з олігархами, які використовують офшори". А навіщо ж він сам використовував офшори?
• "Він помилявся, але тепер — змінився". Так-так.
• "Робота через офшори для українського бізнесу — це звичайна справа, взагалі тут нічого обговорювати".

Вище я описав кожен зі "звичайних" механізмів.

Багато ЗМІ вже звернули увагу, як змінився світогляд лідерів думок, які підтримують Зеленського. Багато років вони каменя на камені не залишали від репутації Януковича, Порошенка й олігархів, які працювали через офшори. А тут — чудове перетворення. Виявляється, офшор — це звичайна справа, і навіть соромно не мати власного офшору.

Простежується лінія в боротьбі з офшорами, яку вже багато років веде влада США. У межах цієї боротьби вже проходили "зливи" інформації про німців, які тримають заощадження в Швейцарії, та й сама Швейцарія втратила частину офшорного суверенітету.

Якщо дивитися глобально, швидше за все, відбувається спроба гарненько "видоїти" тих, хто тримає гроші в офшорах, — занадто багато їх розплодилося.

Але нам історія Pandora Papers цікава тим, що разом із Зеленським на репутаційне дно йдуть його нечисленні прихильники. Усі, хто сьогодні називають офшори "звичайним інструментом", пливуть в один кінець — на вихід.

Це головний висновок з усієї історії.

Першоджерело.