Війна за воду. Річки Ферганської долини як контрольний пакет для управління Середньою Азією

"Може здатися, що в ХХІ столітті більшість населення планети стурбована передовими технологіями на кшталт VR та метавсесвітів і перспективами туристичних польотів на Марс. Насправді мільйони людей щодня переживають про те, чи вдасться їм отримати чисту воду для потреб власного будинку". Думка.

Ферганська долина, Середня Азія, Центральна Азія
Фото: GettyImages.com | Ферганська долина — прикордонне між Узбекистаном, Киргизією і Таджикистаном. Тут проживає 15 млн людей і це один із фронтів світової війни з доступом до водних ресурсів.
Related video

Ми живемо у світі, де "Золотий мільярд" захоплений гонитвою за більш якісним забезпеченням побуту та дозвілля. У той самий час решта населення Землі продовжує боротися за задоволення ключових біологічних потреб, головною з яких є потреба у питній воді.

Саме так: у ХХІ столітті більшість населення планети стурбована зовсім не передовими технологіями на зразок VR та метавсесвітів, і не перспективами туристичних польотів на Марс. Мільйони людей щодня переживають, чи вдасться їм отримати чисту воду для потреб власного будинку.

чиста вода, питна вода, дефіцит води, боротьба за воду, водні війни Fullscreen
У XXI столітті чиста питна вода залишається ключовим ресурсом
Фото: pexels.com

Здавна цивілізації формувалися навколо води. Стародавній Єгипет, Китай, Месопотамія, Індія — це річкові цивілізації. Римська імперія — Середземноморська цивілізація. А вже нинішня Західна цивілізація сама себе називає Північноатлантичною. Змінювалися масштаби, проте вода залишалася константою. Вода — це джерело життя на планеті. Людина та планета на 2/3 складаються з води і тому не дивно, що й найвищий витвір людини — цивілізація — базується на водних обсягах.

Не завжди вода є невід'ємним елементом ландшафту. Значну частину суші займають пустелі, степи, прерії, тундри. Там доступ до питної і навіть просто води є винятком із правил. Тому місця, де вода пробивалася на поверхню, одразу як магнітом притягували до себе людей. Так у пустелях виникали оазиси — слово, яке стало метафоричним визначенням набутого щастя та достовірних надій.

Може скластися враження, що весь цей "водоцентризм" — рудимент далекого минулого, а оазис — архаїзм, який зустрічається лише в казках і поетичних творах. Проте насправді людство й досі продовжує залежати від води. Наша фізіологія за мільйони років еволюції не змінилася: ми, як і раніше, потребуємо цілющої вологи. Щодня.

верблюд, пустеля, оазис, дефіцит води, водні ресурси, питна вода, чиста вода, доступ до води Fullscreen
Не скрізь чиста питна вода доступна. Оазис у пустелі – слово, яке стало метафоричним визначенням набутого щастя та достовірних надій
Фото: pexels.com
Важливо
Пішла жара. Чи розбудять криваві заворушення через воду арабський сепаратизм в Ірані
Пішла жара. Чи розбудять криваві заворушення через воду арабський сепаратизм в Ірані

Технічні можливості перенесли проблему водопостачання з рук обивателів у кабінети чиновників. Але це не змінило основну сутність. Вода залишається ключовим ресурсом. Це без нафти людина може прожити все життя, без води не протягне й двох днів. Звичайно, зараз людина може жити далеко від природних джерел води та платити за її доставку (зокрема, оплачуючи інфраструктуру, необхідну для видобутку води, концентрації та транспортування трубопроводами). І ціни на воду, які в різних куточках світу дуже відрізняються, вказують нам, наскільки потрібно попрацювати у кожній локації, щоб забезпечити їх мешканців водою.

Нікуди не зникли й оази. Просто тепер це не квітучі сади в пустелі, а цілі заселені регіони. Одним із таких є Ферганська долина, розташована в Середній Азії. Це стародавній оазис, який з волі радянських вождів зараз опинився на території трьох незалежних держав — Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану.

Більшість територій цих держав займають пустелі та гори. Тому багата родючими ґрунтами та доступними водними ресурсами Ферганська долина є головним скарбом для кожної країни. І тим, хто втратить доступ до неї, залишиться лише сподіватися на волю переможця.

Контроль над Ферганською долиною є контрольним пакетом для правління у південній частині Середньої Азії.

Про Ферганську долину знали ще з часів Олександра Македонського. Вона лежала на перетині елліністичної та китайської цивілізацій. Зараз Ферганська долина є оточеним горами еліпсом довжиною 300 км і шириною майже 170, що становить 5% площі Середньої Азії. Проте на її території проживає 20% населення регіону — приблизно 15 млн осіб.

Ферганська долина, Середня Азія, Центральна азія Fullscreen
Ферганська долина є оточеним горами еліпсом довжиною 300 км і шириною майже 170
Фото: pexels.com
Важливо
Майже за Толкієном. Як українці можуть врятувати проліски та захистити букові ліси Карпат
Майже за Толкієном. Як українці можуть врятувати проліски та захистити букові ліси Карпат

Водні ресурси долини формують річки Амудар'я та Сирдар'я, що стікають з вершин Тянь-Шаню. За радянських часів уздовж їхнього русла звели численні меліоративні споруди, протягом течій — греблі та гідроелектростанції. Взаємовиключні параграфи. Ці річки стали артеріями регіону, де 90% населення займається сільським господарством, і навіть джерелом дешевої енергії. Однак після розпаду СРСР розподіл цих ресурсів не став рівномірним.

За часів СРСР уся Ферганська рівнина була об'єднана у межах однієї країни. Проте з ослабленням радянської влади стали дедалі частіше спалахувати міжетнічні конфлікти: з 1989 року їх сталося кілька десятків (різних масштабів). І на основі більшості цих зіткнень лежала боротьба за право використання спільних водних ресурсів.

Саме розподіл контролю за водними ресурсами — це бомба уповільненої дії, вибух якої може спричинити масштабний військовий конфлікт, до якого залучиться вся Середня Азія. Адже одна річ, коли два села конфліктують за водонапірну вежу, а інша — коли від режиму роботи дамб, які контролює одна держава, залежить економіка і доступ до води мільйонів жителів іншого.

Ферганська долина, Середня Азія, Центральна Азія, Сирдар'я, Амудар'я, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан, Киргизія, водні ресурси Fullscreen
Фактично водні ресурси Ферганської долини контролюють Киргизстан і Таджикистан.
Фото: Вікіпедія

Фактичний контроль за водними ресурсами у Ферганській долині опинився в руках Киргизстану та Таджикистану: через їхні території річки Амудар'я та Сирдар'я течуть в Узбекистан, чия економіка базується на експорті бавовни, тому країна постійно потребує води для зрошення полів. 90% електроенергії Таджикистан і Киргизстан отримують від гідроелектростанцій, які живляться енергією саме цих річок. Взимку, коли рівень вод в Амудар'ї та Сирдар'ї падає, у Таджикистані та Киргизстані відбувається систематичне відключення електроенергії, що ніяк не сприяє розвитку економіки. Тому Таджикистан і Киргизстан продовжують будівництво гребель. Експерти вважають, що енергетичний потенціал згаданих річок розкритий лише на 10%. Тобто, кількість гребель можна збільшити у дев'ять разів. При цьому останніми роками наповнюваність Сирдар'ї зменшилася на 30%.

То чи залишиться взагалі вода для Узбекистану, якщо таджики та киргизи вирішать повністю реалізувати свій потенціал у виробництві гідроенергетики? Адже виходить, що від рішень влади Киргизстану та Таджикистану залежить економіка, добробут і навіть власне фізичніше виживання жителів Узбекистану. Чи можна уявити вибухонебезпечнішу ситуацію?

Важливо
Тропічні ночі й аномальна спека. Що несе Україні глобальне потепління
Тропічні ночі й аномальна спека. Що несе Україні глобальне потепління
Узбекистан, Ферганська долина, Середня Азія, Центральна Азія, водні ресурси Fullscreen
Узбекистан постійно потребує води для зрошення полів
Фото: GettyImages.com
Важливо
Накануне нового потопа. Как изменение климата заставит переезжать целые страны
Накануне нового потопа. Как изменение климата заставит переезжать целые страны

А якщо припустити, що через корупцію і недбалість киргизьких (або таджицьких — в обох країнах із цим великі проблеми) чиновників на греблі станеться технічна поломка? Хто тоді відповість за життя узбеків?

Не віриться, що в ХХІ ст. люди можуть загинути за воду? Це вже трапляється. Навесні 2021 року у Ферганській долині внаслідок прикордонної сутички між таджиками та киргизами загинули 55 людей. Сотні отримали поранення. Тисячі стали біженцями. Одна з версій конфлікту — сварки через розподіл меліоративних вод. Ось і мініверсія великої війни через дамбу.

Ось так парадоксально виглядає наша планета в ХХІ столітті: здавалося б, досягнення людського розуму дозволяють ось-ось зазирнути за краї Сонячної системи, а в пустелях Середньої Азії — тієї самої, де знаходиться перший і найбільший у світі космодром і звідки людина вперше вирушила до космос — люди вбивають одне одного за можливість оросити поля та пасовища.

І там же, ґрунтуючись на сучасних технологіях і без застосування ядерної зброї, одна країна може в прямому сенсі знищити 20% населення регіону, просто перекривши їм воду.

У ХХ столітті чорним золотом називали нафту. У ХХІ — після тисячоліть боротьби за золото справжнє, чорне та зелені папірці — людство може повернутися до боротьби за те, що йому справді життєво необхідне — воду. Але навряд це можна назвати злетом людської думки.