Машина смерті. Чому російські окупанти стирають з лиця землі міста та влаштовують "бучі"

"За всієї жахливості злочинів РФ настав час перестати дивуватися Маріуполям, Бучам. Це не окремий випадок, не ексцес і не психоз. Це те, як воює РФ. І як вона воюватиме. Руйнівно, геноцидально. Попри Женевську конвенцію і втрати серед своїх розхідних солдатів". Думка.

Війна, смерть, солдати, окоп
Фото: Facebook Anatoli Ulyanov

По-перше, тому, що головним інтересом Росії в цій війні є не міста та люди, а земля. Це — війна на захоплення територій, під час якої Росія намагається відштовхнути свої кордони якомога далі від Москви.

По-друге, тому, що тактику випаленої землі можна використовувати не лише в разі відступу (щоб позбавити супротивника доступу до ресурсів на відвойованих ним територіях), а й у разу наступу (щоб підготувати поле бою для успішної артилерійської війни).

За низкою стратегічних винятків, Росії не потрібна цивільна інфраструктура на захоплених землях, тому що у РФ — демографічна криза, заселяти все це ніким. Тупо захоплювати нелояльне населення — невигідно, бо воно кишить партизанами.

Як зрозуміти хто свій, хто чужий? Потрібно фігачити місто. Стріляти по житлових будинках.

Що дає? Це спричиняє само/сегрегацію населення. Мирні мешканці починають масово тікати з міста. Напрямок втечі відіграє у визначенні своїх/чужих. Але це не головне. Головне, що всі, хто не біжить — це вороги, тобто військова ціль. І далі місто можна просто рівняти із землею.

Це — комунікація. Навіщо вбивати беззбройну людину на велосипеді? Така мова терору. Важливо залякати всіх. Щоб усі побігли, і можна було перейти на другий етап артилерійського наступу. До Маріуполя.

Знищення будинків — це знищення укриття ворога. РФ вони не потрібні, тому що РФ віддає перевагу війні на відстані. Міста можна відбудувати, але спочатку потрібно взяти землю, на якій вони стоять чи стоятимуть.

Росії не потрібний Маріуполь. Росії потрібен ще один коридор постачання до Криму. Росії не потрібна Одеса. Росії потрібний ще один вихід до моря. Контроль усього чорноморського узбережжя. І отже — експорту.

За всієї жахливості злочинів РФ настав час перестати дивуватися Маріуполям, Бучам… Все це — логічно. Все це відбувається не завжди за планом, але в повній відповідності до матеріальних можливостей та інтересів агресора.

Це не окремий випадок, не ексцес і не психоз. Це те, як воює РФ. І як вона воюватиме. Руйнівно, геноцидально. Попри Женевську конвенцію та втрати серед своїх розхідних солдатів. Іншого шляху для неї немає. Воювати тонко вони не вміють. Та й нема чим. Тому вони кидатимуть на Україну все і діятимуть будь-якими, найбруднішими методами.

Це не привід для глузування та зловтіхи. І тим більше це не привід для моральних вигуків. Це прояснює характер загрози, її механіку і дозволяє бути підготовленішим до чергового удару цієї химери.

Джерело.

Важливо
Подлые игры. Как Италия пытается замять войну в Украине