План Маршалла для Донбасу: пільги для бізнесу, десятки тисяч робочих місць і Фонд У 3 млрд євро

Уряд з 2022 року обіцяє перетворити Донбас на рай для інвесторів. І хоча черг охочих вкладати в регіон немає, Кабмін не втрачає надії.

"Пояс успішності" Донбасу — новий амбітний проект уряду. Влада розраховує, що до 2030-го року підконтрольну Україні територію східного регіону вдасться змінити на краще. Для цього в регіон хочуть залучити інвесторів, готових до ризикових вкладень, яким небайдуже майбутнє Донбасу.

Між успіхом і війною

В кінці грудня минулого року Кабінет міністрів затвердив Концепцію економічного розвитку Донецької та Луганської областей. Вона націлена на відновлення і модернізацію регіону.

"Ці території вимагають додаткових стимулів, які створять привабливий майданчик для залучення інвестицій. Зокрема, йдеться про розвиток у напрямку реального сектора економіки, індустріалізації, розвитку критичної інфраструктури, логістики і т. д", — висловився тоді Денис Шмигаль, премʼєр міністр.

У документі сказано, що розвиток нової сучасної конкурентоспроможної економіки на сході країни і створення додаткового поштовху для розвитку областей дозволить поступово модернізувати підконтрольні Україні території регіону.

Влада повинна боротися за інвестора загалом, а не для окремих територій

Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков даний план називає Поясом успішності Донбасу. За його словами, до розробки Концепції підключали більше ніж 200 організацій, які протягом двох місяців вивчали й аналізували пропозиції щодо розвитку Донбасу. Велику роль у цьому зіграло посольство Великобританії, профінансувавши дослідження з економічної трансформації Донецької та Луганської областей. Напрацьований документ стане основою для відповідної Стратегії, яку суспільству обіцяють представити навесні, а влітку — внести у парламент необхідні для її реалізації законопроекти.

Згідно з Концепцією, у найближче десятиліття уряд має намір вирішити ряд ключових проблем, до яких привела військова агресія Росії. Серед них — занепад бізнесу, відтік трудових кадрів, зменшення ринків збуту продукції, руйнування доріг, інших інфраструктурних обʼєктів. У скільки це обійдеться українським платникам податків, Резніков оцінювати не береться. Каже лише, що самостійно з цим Україна не впорається. Тому Кабмін має намір підключити інші джерела фінансування. Перш за все — міжнародну допомогу. Так, у листопаді 2020 року відбулися успішні переговори зі Світовим банком, націленим на $ 100 млн профінансувати будівництво доріг і розвиток сільського господарства на Донбасі.

Фокусу Резніков розповідає, що донорської допомоги не завжди достатньо. До того ж її видають частинами, а якщо це кредит, то його доведеться повертати з відсотками.

Тому в Кабміні пріоритетом називають прихід інвестицій на Донбас. Незважаючи на нестабільну ситуацію в регіоні, там впевнені, що завжди знайдуться ті, хто не боїться ризикувати. Для цього обіцяють створити особливі умови. Вони, вважає Резніков, перш за все зацікавлять малий і середній бізнес — власників кафе, ресторанів, торгових точок та ін. Але великий бізнес тут теж чекають, хоча на будівництво і запуск, скажімо, промвиробництв іде два-три роки. У цьому плані дрібному бізнесу легше.

"Для того щоб інвестори прийшли, потрібно створити такий правовий ландшафт, при якому інвестору було б цікаво, розуміючи ризики, все одно прийти на Донбас", — міркує міністр.

У пріоритеті три політичних рішення: запуск на цій території міжнародних комерційних арбітражів, спрощення адміністративних процедур при реєстрації бізнесу, а також його страхування від політичних і військових ризиків — створення Фонду консорціумного фінансування.

Останній пункт найважливіший для підприємців. У разі запуску "Поясу успішності" на підконтрольній частині Донбасу почнуть знову видавати кредити охочим почати свою справу. Мета Фонду — привести до всеукраїнських показників оцінки операційних ризиків ведення бізнесу на території Донецької та Луганської областей. Його розмір складатиме € 3 млрд, з яких 5% — внесок України.

"Наш пріоритет — створення робочих місць та розвиток ефективної громади. Йдеться про десятки тисяч нових робочих місць", — говорить Резніков.

Якщо протягом літа парламент прийме необхідні закони і Стратегію розвитку Донбасу затвердять, то з 1 січня 2022 року розпочнеться її реалізація. У міністерстві з питань окупованих територій розуміють, що перший час, незважаючи на пільги, іноземних інвестицій на Донбасі буде небагато.

"Ми очікуємо, що першими інвесторами будуть українські бізнесмени, які знають свою територію, мову, особливості. Важливо, щоб це були вихідці цих територій, переселенці. Вони, зі свого боку, підтягнуть іноземних підприємців. У нас ставка на те, щоб там розвивався середній клас", — пояснює Фокусу міністр Резніков, підкреслюючи, що "Пояс успішності" — це репетиція. На цьому майданчику відпрацюють всі ідеї та технології, щоб після деокупації перенести їх на території, непідконтрольні сьогодні Україні.

Економічна зона без свободи

Використання спеціальних економічних інструментів для розвитку регіону, які не діятимуть на решті частини України, наштовхує на думку про створення вільної економічної зони Донбасу (ВЕЗ) — території з особливим режимом управління і податковими пільгами для бізнесу. Минулого року влада з цього приводу організувала опитування. 45% тих, хто висловилися, були проти ВЕЗ на Донбасі, 33% ініціативу підтримали. Однак опитування проводилося без дотримання соціологічних стандартів, тому достовірність його результатів фахівці ставлять під сумнів.

На Банковій кажуть, що думають над створенням ВЕЗ у двох регіонах — у Закарпатській області та на Донбасі. Не відразу, а після залучення інвестицій.

"Для того щоб відновити і зробити з цього депресивного району процвітаючий, який надасть потужну підтримку українській економіці загалом", — пояснює Андрій Єрмак, глава Офісу президента.

Міністр Резніков визнає, що чіткого рішення, яким буде економічний режим на Донбасі, немає: "Наша ідея полягає у тому, що Донбас — це територія пріоритетного розвитку (ТПР). Що буде в результаті — ВЕЗ, ТПР, територія з особливим режимом або щось ще — це вирішить парламент, коли ми внесемо туди відповідний законопроект. Зараз головне — говорити не про назву, а про суть".

Самостійно створити ВЕЗ буде непросто. Міжнародний валютний фонд, з яким в України зараз складні відносини, вимагає, щоб це рішення приймалося за погодженням з ним. До того ж категорично проти офшорної зони на Донбасі виступають місцеві бізнесмени. І це може стати ключовим стримувальним фактором.

Лавини інвестицій не буде

Залучити інвесторів на Донбас президент Володимир Зеленський намагається з 2019 року. Тоді у жовтні в Маріуполі навіть організували Інвестиційний форум, на який завітали перші особи країни, 20 іноземних делегацій та українські бізнесмени. Зеленський пообіцяв зробити все, щоб інвестори зацікавилися Україною. Наприклад, не перешкоджати приватизації, провести податкову реформу і викорінити неправомірний тиск на бізнес з боку правоохоронних органів. "Я особисто обіцяю персональний захист кожному інвестору", — заявив він.

Тих, хто повірили, виявилося небагато. Лише харківський бізнесмен Олександр Ярославський сказав, що готовий вкласти $ 100 млн у відновлення Донецького аеропорту, якийвсе ще знаходиться на окупованій території.

Ми очікуємо, що першими інвесторами на Донбасі будуть українські бізнесмени, які знають свою територію, мову, особливості

Пізніше президент знову спробував зацікавити іноземних бізнесменів, запропонувавши їм інвестиційних нянь, які допомагатимуть їм вирішувати всі важливі питання. Глава держави прогнозував, що незабаром Україну накриє лавина інвестицій, але віз і нині там: влада так і не затвердила нянь на законодавчому рівні.

Втім, для інвесторів це не головне. Результати опитування, проведеного компанією Dragon Capital, Європейською Бізнес Асоціацією та Центром економічної стратегії, свідчать, що іноземних бізнесменів найбільше цікавить судова реформа.

"Інвестор — це стратег з довгостроковим поглядом. Відповідно, для нього вкрай важлива передбачуваність, рівність, можливість захисту законних інтересів, зрозумілі та чіткі правила гри. А це належним чином працюючі судова та правоохоронна системи, якісна боротьба з корупцією, відсутність тіньової економіки. Без цих складових великого напливу інвесторів, на жаль, не буде", — коментує Фокусу Анна Деревʼянко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. За її словами, це стосується не тільки до Донбасу, а й до всіх регіонів країни, і влада повинна боротися за інвестора загалом, а не для окремих територій.

Дані досліджень Асоціації кажуть також про те, що нині індекс інвестиційної привабливості України впав до 2.4 пункта з пʼяти можливих, опустившись до показника 2013 року. Економічний експерт Марія Ревко підтверджує, що з того часу інвестиційні вкладення в країну значно знизилися. Бізнесменів відлякують нестабільна ситуація і військові дії. Але у кожного інвестора свій інтерес, зокрема на Донбасі.

"Якщо дохідність та ризик будуть прийнятними, то вони зможуть зайти. Не думаю, що на першому етапі буде багато інвестицій. Але якщо зайде кілька пілотних проектів, то можна буде дивитися, хто піде за ними", — говорить економіст Фокусу. Вона прогнозує, що інтерес викличе сільське господарство.

Для Донбасу прихід іноземців — великий плюс у ще одному аспекті. Робота міжнародного бізнесу у цьому регіоні повинна стати додатковим фактором політичної стабільності, адже інші держави будуть зацікавлені підтримувати Україну для захисту своїх підприємців у регіоні.

Щоб це сталося, влада повинна вкластися в інфраструктуру — без якісних доріг, електричних мереж, водопостачання бізнес не прийде. Інший виклик — розмінування. Резніков підрахував, що на нього піде понад десять років.