Верховний Суд підтримав політику Генштабу ЗСУ у покаранні військових

зсу шеврон, символіка, військова форма, прапор України, форма ЗСУ, ЗСУ, армія України
Фото: Getty Images

Суд встановив, що дисциплінарні проступки можуть призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Верховний Суд вважає, що п'ять років ув'язнення для військових сприяє дисципліні в армії. Напередодні він ухвалив постанову. На неї у коментарі Фокусу для матеріалу "Закон штабних офіцерів: чому військових за дезертирство карають суворіше, ніж державних зрадників", звертає увагу адвокат, юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко.

18 січня 2023 року Садгірський райсуд Чернівців визнав чоловіка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років. Разом з тим, на підставі ст. 75 КК його було звільнено від відбування покарання з випробуванням зі строком два роки. Однак вже 17 березня 2023 року Чернівецький апеляційний суд скасував попереднє рішення про звільнення від відбування покарання, призначивши реальне.

Захист військовослужбовця звернувся до Верховного Суду, зазначивши невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та вказавши, що засуджений визнав свою винуватість і під час досудового розслідування, і в судах попередніх інстанцій. Крім того, захисники пояснили, що апеляція не врахувала, що інцидент стався через серозні сімейні обставини: батько, який проходить службу в лавах ЗСУ отримав контузію, а також травму хребта і ноги, вдома залишилася мати з чотирма неповнолітніми дітьми.

Верховний Суд підтримав апеляцію, наголосивши, що "звільнення від відбування покарання з випробуванням військовослужбовця за невиконання ним наказу в умовах воєнного стану не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами, а навпаки створить у таких осіб впевненість у безкарності за відмову від виконання наказів командирів, а також відмову від захисту Батьківщини". "Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим", — йдеться у постанові.

Адвокат Володимир Рисенко пояснює, йдеться про застосування статті 402 КК, яка не увійшла до переліку статей за законом 8271 про посилення кримінальної відповідальності військовослужбовців, який Верховна Рада ухвалила наприкінці 2022 року. Він передбачає жорстоке покарання за самовільне залишення військової частини, місця служби та поля бою, дезертирство, відмову діяти зброєю, непокору і невиконання бойових завдань — позбавлення волі на строк від 3 до 12 років.

За ст. 402 КК раніше можна судді могли виносити рішення про умовний термін покарання. Верховний ж суд не просто спробував припинити таку практику, а й вказати на державну політику, яка існує, і яка, власне, підтримує логіку Генштабу.

"Це рішення є дуже важливим, оскільки будь-яка постанова Верховного Суду як прийнята за результатами розгляду певної категорії справ, враховується судами нижчої інстанції, — пояснює у коментарі Фокусу Володимир Рисенко, який проаналізував десятки вироків після ухвалення закону у грудні 2022 року. — Тож суди нижчої інстанції будуть посилатися на це рішення при розгляді аналогічних справ".

Більше читайте в матеріалі Фокусу "Закон штабних офіцерів: чому військових за дезертирство карають суворіше, ніж державних зрадників".