Сигнал Заходу для Путіна: чи є реальною формула "території в обмін на членство України в НАТО"

Про те, що західні партнери, спостерігаючи за ситуацією на фронті, посилюють непублічний тиск на Київ, пропонуючи розглянути варіанти якнайшвидшого завершення бойових дій, повідомляє британська газета The Financial Times. Посилаючись на джерела у дипломатичних колах, видання зазначає, що союзники почали обговорювати з Україною схему закінчення війни за принципом "території в обмін на членство в НАТО". Зокрема Києву начебто пропонують відмовитися від повернення захоплених російською армією територій, а натомість стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу, на який поширюватимуться його гарантії безпеки. Щоправда, лише на ті частини країни, які залишилися підконтрольними Києву на момент припинення бойових дій.

Згідно з цим планом, визнавати за Росією нові території союзники не планують, а їхнє повернення Україні пропонується здійснювати "дипломатичним шляхом у майбутньому". Один із західних дипломатів на умовах анонімності висловив думку, що така тимчасова поступка територіями — "єдиний можливий варіант для того, щоб Україна стала членом НАТО".

Тим часом ексгенсек НАТО Єнс Столтенберг днями натякнув, мовляв, незавершеність війни і часткова окупація території України не обов’язково означають, що союзники у жодному разі не погодяться на повноцінне членство України. Принагідно він нагадав про ситуацію Японії: надані їй гарантії Сполучених Штатів не покривають окуповані Курильські острови. Так само лише Західна Німеччина отримала захист Альянсу після її вступу у блок 1955 року.

"Коли є політична воля, завжди є способи знайти рішення. Але потрібна якась лінія, що визначить, коли задіюється ст. 5 Північноатлантичного договору, тож Україна має контролювати усю територію до тієї лінії", — акцентував колишній генсек НАТО.

Зеленський запевняє в гарантіях надійного миру

В Офісі президента, щоправда, неофіційно, називають інформацію Financial Times "маячнею". Між тим схожі матеріали вийшли і в інших західних виданнях. Так, одна з провідних іспанських газет El Pais днями повідомила, що союзники чинять тиск на Україну з метою домовитися про закінчення бойових дій та організувати переговори з Росією. Видання зазначило, що "План перемоги", з яким Володимир Зеленський нещодавно їздив до США, був скептично сприйнятий як чинним президентом Джо Байденом, так і претендентами на Білий дім — демократкою Камалою Гарріс і республіканцем Дональдом Трампом. За даними El Pais, партнери Києва все частіше розмірковують про "прагматичний вихід із війни".

Зеленський тим часом заявляє, що з партнерами ведеться робота над наданням Україні "гарантій надійного миру" та "довгострокової безпеки" відповідно до його Формули миру та "без будь-якої торгівлі суверенітетом чи територіями".

Зі свого боку, союзники, як пише The Washington Post, збираються запропонувати "конкретніші кроки" до членства України в НАТО. Неназваний західний дипломат у розмові з виданням зазначив, що хоча ймовірні пропозиції можуть не повністю задовольнити нагальні потреби Києва, вони все одно будуть важливим сигналом.

У Москві неофіційні сценарії врегулювання прокоментували вустами прессекретаря Путіна Дмитра Пєскова, який зазначив, що бойові дії закінчаться "досягненням усіх поставлених РФ цілей".

Україні буде важко відхрещуватися від німецького сценарію

Коментуючи Фокусу сценарій припинення війни за моделлю Західної Німеччини, політолог Олексій Якубін зауважує: "На мою думку, поява інформації в Financial Times, а також заяви ексгенсека НАТО Столтенберга — це не просто так. Це перенесення в публічну площину внутрішньої дискусії, яка була і є на Заході. І мені здається, що ключовою аудиторією тут є не так Україна, як Росія. Тобто, Захід, міркуючи про свою подальшу стратегію, дійсно розглядає варіант, щоб Україна отримала безпекові гарантії за схемою, яку свого часу мала Західна Німеччина, коли в НАТО вступає начебто уся територія, та гарантії поширюються лише на контрольовану. Я так розумію, що зараз для частини західних еліт — це цілком прийнятний варіант, але, судячи з усього, дискусію ще не завершено".

Відповідаючи на запитання про те, як на такі дискусії може відреагувати Кремль, експерт констатував: "З урахуванням того, що Путін раніше, можливо, для виправдання, але однією з причин повномасштабного вторгнення називав недопустимість розширення НАТО, зокрема й завдяки Україні, складно змоделювати реакцію Кремля, де рішення фактично ухвалює одна людина. З українською ж владою цей кейс, частково, думаю, вже обговорювався, і під час нещодавнього візиту президента до Сполучених Штатів теж. Але, знову ж таки, ми й досі достеменно не знаємо про усе, що міститься у "Плані перемоги", який Зеленський представив Байдену. ЗМІ повідомляли, що там також ідеться про гарантії безпеки. Тобто, план також може бути частиною цих дискусій, які розпочалися довкола способів припинення війни".

Загалом, говорячи про німецький сценарій для України, Олексій Якубін зробив такий акцент: "У випадку з Німеччиною це дійсно спрацювало, але зрештою все закінчилося ослабленням Радянського Союзу й об’єднанням двох Німеччин. Зараз Німеччина входить до НАТО. З приводу України очевидно, що дискусія ще триває, але якщо відповідне рішення буде схвалено на Заході, нам буде вкрай складно цьому опиратися, оскільки Україна дуже-дуже залежна від різнопланової західної допомоги. За таких розкладів нам доведеться вести дискусію про те, як швидко та в якому форматі це рішення може бути реалізоване".

Наголосивши на тому, що Україна наразі перебуває в дещо асиметричній позиції щодо Заходу, політолог наголосив: "Якщо Захід буде гнути цю лінію з німецьким сценарієм для України, обминути це нам не вдасться. Втім, гадаю, дещо проясниться ситуація після зустрічі у форматі "Рамштайн", яку на рівні лідерів країн-учасниць скликав Джо Байден".

Україна має жорстко відповідати на німецький сценарій

Назвавши модель Західної Німеччини для вступу України в НАТО маячнею, політолог Дмитро Левусь у розмові з Фокусом зауважив: "Якщо говорити про Німеччину, то це була розділена країна, а у випадку з Російською Федерацією ми маємо справу з відвертою окупацією і порушенням міжнародного права, яке з часів 1945 року також змінилося. Поява у західних ЗМІ публікацій на цю тему, на мою думку, є намаганням просунути завуальовану українську капітуляцію, не більше. Насправді ж слід розуміти, що немає опції відмови від території задля встановлення миру. Путін абсолютно відкрито заявляє, що відмова України від територій, які РФ проголосила своїми — це умова початку переговорів, але аж ніяк не умова встановлення миру".

Зазначивши, що під час переговорів Москва очікує від Києва повної демілітаризації, а також відмови від суверенітету в частині євроатлантичної інтеграції, експерт додав: "У цьому сенсі усі ці так звані німецькі сценарії — це намагання домогтися миру, який насправді миром не є, коштом України. Втім, попри те, що до такого сценарію, можливо, схиляються навіть лідери провідних країн Заходу, не думаю, що цей варіант є з одного боку, єдиним, з іншого — основним. Україні ж на усі ці історії слід відповідати гранично жорстко — так, як днями в одному із своїх звернень відповів Зеленський, наголосивши, що не може бути торгівля територіями та суверенітетом умовою для мирного процесу".

Загалом, на переконання Дмитра Левуся, відмова України від вступу в НАТО є тією умовою, на якій наполягатиме Кремль. Водночас, припускає політолог, Москву, можливо, і влаштовував би варіант надання Україні не запрошення до Альянсу, а перспективи висування такого запрошення після того, як буде встановлений мир. Втім, такий розвиток подій експерт називає не інакше, як намаганням "обдурити Україну другим "Будапештським меморандумом".