Змінити світ — заробити купу грошей. Топ-20 найкращих стартапів України

Пандемія коронавірусу хоч і внесла корективи на ринку цифрових інновацій, але найбільш наполегливі все ж реалізовували свої плани. Так, за даними AVentures Capital, сума венчурних інвестицій в українські технологічні компанії у 2020 році досягла рекордної цифри — $ 571 млн. Більшість коштів надійшла від світових компаній, що розглядають Україну як місце для облаштування R & D-офісів. Найчастіше гроші вкладають венчурні фонди: 66% у seed-раунді і 89% — у раунді А.

Не тільки "старожили" знаходять можливості для інвестицій і розвитку. Новачки теж отримують гроші. Подають заявки на конкурси, перемагають у них, отримують свої перші $ 10-25 тис., а потім — $ 100-300 тис. Деякі — навіть більше. Наприклад, запущений у 2019 році рибний стартап Seadora Андрія Дрогобицького привернув € 1,5 млн від венчурного фонду SMRK. А онлайн-платформа для пошуку нерухомості Propertymate нещодавно залучила $ 1 млн інвестицій від Pragmatech Ventures.

Україна стає країною, яка генерує перспективні технологічні проекти. Поява інфраструктури для стартапів вселяє надію — інновації будуть

Кожен проект, який потрапив до рейтингу Фокуса, унікальний, цікавий, перспективний і має всі ознаки тієї живучості, завдяки якій може залучати інвестиції, рости і розвиватися. Радує, що українські стартапи працюють над вирішенням дійсно важливих питань, повʼязаних з освітою, медициною, екологією. Вони сприяють вирішенню найважливіших завдань, що стоять на порядку денному, — від побудови ефективних бізнес-процесів до створення виробництва необхідних матеріалів зі сміття. У багатьох проектах використовують штучний інтелект.

Стартап — це шлях сміливих. Згідно з дослідженням Fleximize, протягом пʼяти перших років після запуску в живих залишаються 49% проектів. Тобто 51% залишають ринок. Дуже хочеться сподіватися, що українські проекти будуть жити і боротися за своє місце під сонцем.

Усередині країни інвестиції вони можуть отримати в основному від приватних компаній та фондів. Державний Український фонд стартапів теж підтримує молодих, але його ресурсів занадто мало — заснований у кінці 2018 року, фонд за весь час видав 86 грантів на суму трохи більше 80 млн грн ($ 2,8 млн). Цього не достатньо. Але мова зараз не про держпідтримку — усі розуміють, що Україні нізвідки вийняти мільйони доларів на стартапи. З боку держави важливіші кроки з вибудовування сучасних систем в освітній сфері (на жаль, у цьому напрямку Україна пасе задніх), а також допомога в просуванні вже готових проектів на міжнародні ринки. Також важливою є можливість підключення молодих винахідників до роботи над внутрішньоукраїнськими системами, якими займається Міністерство цифрової трансформації.

Хороша новина в тому, що в різних регіонах нашої країни поступово розвиваються бізнес-акселератори, інкубатори, хаби, кластери. Поява інфраструктури для стартапів вселяє надію, що скоро ще більше українських проектів зможуть стати на ноги й уникнути зникнення, так і не заявивши про свою унікальну, важливу для суспільства ідею.

Як складали рейтинг стартапів України

Фокус вивчив технологічні проекти, створені не раніше 2018-го і які заявили про себе протягом 2018-2020 років, де засновниками є українці. Участь у рейтингу взяли тільки ті проекти, які відзначені провідними експертами IT-спільноти та оцінені ними відповідно до параметрів за шкалою від 1 до 10. Кожен стартап експерти оцінювали за пʼятьма параметрами: важливість проблематики, маркетингова стратегія і представленість у ЗМІ, успіхи в залученні інвестицій, інноваційність та перспективи проекту з точки зору масштабування (виходу на ринки інших країн). Спочатку в рейтинг потрапили 30 стартапів, але в підсумковий список увійшли 20 проектів з найбільшою кількістю отриманих балів.

Хто оцінював компанії:

• Олександра Балкова, операційний директор програми-акселератора Startup Wise Guys;
• Олександр Давиденко, Chief Innovation Officer холдингу TECHIIA, керівник венчурної студії VRTX Venture Lab;
• Катерина Дегтяр, Startup Grind Kyiv Chapter Director, співзасновник TECHBUREAU;
• Євгенія Клепа, виконавчий директор 1991 Open Data Incubator;
• експерти TA Ventures;
• Олександр Нестеренко, СЕО АRT KB;
• Роман Геращенко, СЕО Sasquatch Digital;
• Валерій Красовський, CEO і співзасновник Sigma Software.

Фокус також висловлює подяку за допомогу в підготовці списку учасників експертам Харківського IT-кластеру, менеджеру клубу інвесторів Lviv Tech Angels Оресту Фургалю, керівному партнеру Axon Partners Дмитру Гадомському і засновнику та керівному партнеру AVentures Capital Андрію Колодюку.

1. Esper Bionics

• Засновники: Анна Белеванцева, Дмитро Газда, Ігор Ільченко, Борис Лобанов
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 207

Ідея проекту зі створення роботизованої біонічної руки для людей після ампутації виникла в співзасновника проекту Дмитра Газди у 2017 році, а вже у 2019-му був підготовлений перший робочий прототип. Роборука від Esper Bionics — це протез з технологією інтуїтивного управління.

"Ми не протезна компанія, а компанія аугментації людини — продуктів для удосконалення людини і її можливостей. Біонічний протез — перший у нашій лінійці продуктів", — розповідає Фокусу Анна Белеванцева, співзасновник Esper Bionics. За її словами, наразі в проекті три співзасновники, четвертий учасник (Борис Лобанов) нещодавно покинув стартап.

Над біонічним протезом працює команда з 11 чоловік в Україні, хоча основний ринок збуту продукції Esper Bionics за океаном. "У нас є домовленості з двома протезними клініками в США, де в кінці квітня стартують тести", — зазначає Анна Белеванцева.

Восени 2020 року проект отримав інвестиції від українського венчурного фонду SMRK, але сума не розголошується, а також — грант від Українського фонду стартапів.

"Інвестиції пішли на розробку протеза, у нас вже є його фінальна версія, яка готова до виходу на ринок у двох розмірах (більший і менший). Також побудовано виробництво потужністю 100 протезів на рік, частина коштів пішла на розширення команди", — говорить Белеванцева. Перша партія з десяти протезів виготовлена в березні 2021 року.

Компанія Esper Bionics зареєстрована в США, у травні її керівники сподіваються завершити в Штатах реєстрацію самого протеза, після чого стартап почне рух у бік ЄС.

"Європу розглядаємо після виходу на ринок США, адже там 27 окремих країн і законодавство для реєстрації медичних девайсів у них відрізняється", — говорить Анна Белеванцева.

У планах на 2021 рік, крім активного виробництва і тестування протезів, залучення нових венчурних інвестицій. "У нас немає міноритарних інвесторів. На перших етапах Діма Газда інвестував свої кошти від інших бізнесів, а потім ми залучили гроші від Українського фонду стартапів і фонду SMRK. У кінці літа будемо залучати знову, буде ще один раунд. Йдеться про фонди США", — розповідає Белеванцева.

Надалі Esper Bionics почне розробляти інші продукти, також повʼязані з протезуванням і ортопедією. Але кінцева мета інноваторів — імпланти-сенсори, їхня розробка і виробництво.

"Такі девайси будуть попереджати про хвороби, знімати й аналізувати дані серцебиття і не тільки. Але щоб дійти до цього, нам потрібно пройти багато інших розробок, і біонічний протез — наш перший етап", — зазначає Анна Белеванцева. Незважаючи на те, що багато стартапів з часом залишають Україну — переносять виробництво і розробку інновацій в інші країни, — в Esper Bionics мають намір залишити виробництво протезів в Україні.

"Наша команда працює повністю в Україні, плануємо, що команда R & D-офісу і виробництво буде в Україні, а бізнес-частина переїде в США, адже там будуть основні продажі", — говорить Белеванцева.

2. Carbominer

• Засновники: Микола і Вікторія Осейки
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 203

Ідея проекту з отримання вуглекислого газу (CO2) з повітря належить засновникам стартапу Carbominer Миколі Осейку і його дочці Вікторії, а сам проект вони заснували у 2019 році. Разом з викладачем КПІ Михайлом Биком Микола Осейко і Вікторія розробили технологію, яка видобуває з повітря вуглекислий газ. CO2 потрібен тепличним господарствам, які використовують його для прискорення росту рослин. Суть стартапу — створення модульної установки з видобутку CO2 з повітря.

"Ми збираємося продавати CO2 виробникам теплиць, як мінімум, на 35% дешевше, ніж на більшості розвинених ринків. Допоможемо нашим клієнтам підвищити рентабельність за рахунок збільшення врожайності завдяки інноваційному й економічному рішенню з вилучення CO2. Крім того, ми можемо допомогти компаніям, які піклуються про клімат, скоротити або повністю викорінити вуглецевий слід", — зазначають засновники проекту.

Втім, не тільки агровиробникам необхідні технології Carbominer. Адже вуглекислий газ використовується і в інших напрямках, зокрема при видобутку сланцевої нафти і газу, виробництві газованих напоїв.

Основним ринком для своєї продукції проект вважає Євросоюз, де широко представлені тепличні господарства. До коронакризи в стартапі замислювалися про реєстрацію компанії в одній з країн Євросоюзу. Восени 2020 року стартап залучив інвестиції українського венчурного фонду SMRK. Отримані кошти необхідні проекту для створення промислових модулів, розширення команди.

3. Seadora

• Засновник: Андрій Дрогобицький
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 201

Рибний стартап Seadora Андрій Дрогобицький заснував менш ніж два роки тому. Ідея — онлайн-букінг свіжої риби і морепродуктів з наступною доставкою улову протягом декількох днів. За даними crunchbase.com, проект у грудні 2019-го привернув € 1,5 млн від венчурного фонду SMRK.

Суть стартапу — замовлення риби на сайті, після чого рибалки з різних куточків світу, у тому числі України, Ісландії, Франції, Шрі-Ланки та інших регіонів виходять у море за свіжим уловом. З проектом співпрацюють понад 100 приватних риболовецьких компаній. Незабаром замовлення клієнта доставляють літаком або по морю. Відслідковувати шлях риби можна за допомогою сервісу Seadora Traceability, який зчитує QR-код замовлення і надає інформацію про рибака, човен, а також координати вилову.

SeaTech-стартап Seadora — це про розумне споживання. "Seadora практикує обдуманий точковий вилов у рамках окремо взятого замовлення. Ми виловлюємо винятково стільки, скільки зможемо реалізувати. Свіжа риба для Seadora — не просто смачний і якісний продукт, а й турбота про навколишнє середовище в цілому і океані зокрема", — йдеться на офіційному сайті проекту.

Незважаючи на юний вік, стартап відмінно себе зарекомендував і працює як з клієнтами-фізособами, так і з ресторанами. Карантин через пандемію коронавірусу вніс корективи в план розвитку проекту. Наприклад, посилили вилов в Чорному і Азовському морях, звідки швидше і простіше організувати швидку доставку свіжого улову. У грудні 2020 року була запущена доставка у 21 обласний центр України. У 2021-му партнер Seadora, компанія Meest Express, збирається розширити мережу доставки на всю територію України.

4. Organization.GG

• Засновник: Діма Охрімчук
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2020
• Бали: 189

Стартап Діми Охрімчука в публічній бета-версії запущений восени 2020 року. Organization.GG — це платформа для взаємодії професійних геймерів і стримерів з їхніми фанами.

Вона дозволяє кіберспортивним гравцям і стримерам отримувати стабільний дохід, а їхнім фанам — спілкуватися зі стримерами і прогеймерами: грати з ними в команді, брати індивідуальні уроки для поліпшення навичок гри, отримувати особисті привітання.

У лютому 2021 року проект залучив $ 610 тис. у рамках pre-seed-раунду. Кошти спрямують на виведення продукту на нові ринки, створення нових форматів взаємодії стримерів з фанатами і розширення каталогу ігор. Інвесторами стартапу стали кіберспортивний холдинг WePlay Esports і венчурний фонд QPDigital. У холдингу TECHIIA зазначають, що інвестиція WePlay Esports в Organization.GG — крок до створення великої кіберспортивної екосистеми, яка дозволить проводити масштабні івенти з комфортом для всіх учасників.

"У нас в холдингу багато молодих талановитих команд. Ми зацікавлені шукати схожі команди і залучати їх до наших бізнесів. Organization.GG — проект, який відповідає нашим вимогам, тому WePlay Esports інвестував у цю платформу", — зазначає Олег Крот, керівний партнер холдингу TECHIIA.

Унікальність стартапу — у його багатофункціональності, що включає уроки, матчі, індивідуальні розваги. За словами Олега Крота, стримери через платформу отримають доступ до автоматизованої інфраструктури, наприклад планування, ігрових серверів, статистики, підтримки і виплат.

5. Propertymate

• Засновники: Богдан Гнатковський, Софія Вишневська
• У якій країні працює: США
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 186

Стартап Propertymate заснований навесні 2018 року з метою допомогти агентам нерухомості в США швидше й ефективніше здійснювати операції з покупцями. По суті, це онлайн-платформа, яка надає допомогу покупцям у пошуках всієї інформації про новобудови, при тому штучний інтелект допомагає аналізувати дані про покупців і прогнозує, у чому їхня найбільша зацікавленість.

Як зазначає співзасновниця проекту Софія Вишневська, спочатку він сфокусувався на агентах нерухомості, яким був необхідний доступ до інформації про всі новобудови у своєму регіоні. Але коли число партнерств із забудовниками збільшилася, усе більше девелоперів стали цікавитися прямим звʼязком з покупцями. Тому проект почав надавати сервіс і агентам, і покупцям житла.

У команді проекту на цьому етапі близько 20 осіб, які працюють у Києві, Нью-Йорку, Львові та Остіні. Онлайн-платформа надає послуги з пошуку нерухомості в Остіні (Техас), але в найближчих планах — масштабування на три великих міста США: Фенікс, Хʼюстон і Даллас. Штаб-квартира проекту базується в Нью-Йорку.

На початку 2021 року стало відомо, що Propertymate залучив $ 1 млн інвестицій від Pragmatech Ventures. А перед тим у рамках акселераційної програми Techstars Austin проект отримав інвестиції в розмірі $ 120 тис. Залучені кошти стартап направить на масштабування платформи. У проекту хороше майбутнє, адже забудовники й агенти зацікавлені в можливостях, які надає Propertymate.

6. ChoiZY

• Засновники: Олександр Павленко, Артем Петрюк, Євген Попов, Катерина Ло
• У якій країні працює: Україна, Великобританія
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 185

Український стартап ChoiZY присвячений профорієнтації — ця онлайн-платформа допомагає молодим людям вибрати професію, а фахівцям — ділитися своїм досвідом.

СЕО ChoiZY Олександр Павленко до проекту займався профорієнтаційними таборами для підлітків у рамках IBS Education. Запуск проекту відбувся навесні 2019 року. "Це платформа для школярів, яка допомагає отримати базове уявлення про професію. Ми беремо конкретний рід діяльності і створюємо під нього онлайн-курс", — розповідає Олександр Павленко та додає, що в рамках курсу фахівці знайомлять детально з професією та її перспективами.

Після реєстрації на платформі підлітки можуть вибрати одну з професій, дивитися відео, виконувати завдання. Можна пройти профорієнтаційне тестування, отримати онлайн-консультацію психолога і фахівця щодо вибору ЗВО. На платформі є вибір з 50 професій, а кількість учасників — понад 14,5 тис.

Влітку 2020 року стартап отримав $ 25 тис. від Українського фонду стартапів. Ці кошти команда направила на розробку мобільних додатків для iOS і Android, а також інтеграцію в них штучного інтелекту, який допоможе підліткам у виборі професії. Засновники проекту також працюють над виходом на ринок Великобританії.

На початку 2021 року зʼявилася інформація, що стартап отримав інвестиції від бізнес-ангела, розмір яких не розголошується. У планах проекту — запуск англомовного додатку. Також стартап шукає додаткові інвестиції для масштабування.

7. Re-leaf Paper

• Засновник: Валентин Фречка
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 184

У 2018 році Валентин Фречка, на той момент випускник середньої школи із села Сокирниця Закарпатської області, став відомий як винахідник нової технології виготовлення паперу з опалого листя. Тоді з цим винаходом він отримав золоту медаль на міжнародному конкурсі Genius Olympiad у США.

Важливість інновації молодого українця складно недооцінити: у ролі альтернативи цінній деревині він запропонував використовувати сміттєву сировину, утилізація якої в Україні (та й не тільки) щорічно стає екологічною проблемою. Папір, вироблений з листя, пропонується застосовувати для екологічного пакування, пакетів, одноразового посуду.

Сьогодні Валентин Фречка навчається в КНУ ім. Тараса Шевченка і разом з невеликою командою проекту Re-leaf Paper розвиває пілотне виробництво паперу на Житомирському картонному комбінаті. У жовтні 2020 року там випустили першу промислову партію паперу з опалого листя масою 1,5 т. Папір товщиною 0,2 мм має густину 90 і 100 г/кв. м.

"Ми зіткнулися з низкою проблем, зокрема з відсутністю виробничих потужностей, які дозволили б переробити опале листя на волокно в промислових масштабах. Але ми це зробили, і нашою вершиною на складному шляху стало виробництво першого промислового тоннажу паперу на основі опалого листя, яка нарешті володіє необхідними механічними характеристиками і відповідає висунутим вимогам", — розповідає Валентин Фречка.

8. GIOS

• Засновник: Наталя Лимонова
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 174

Проект GIOS (Global Innovative Online School) — це платформа для змішаного вивчення математики та розвитку критичного мислення.

Над створенням освітньої онлайн-платформи Наталя Лимонова почала працювати в листопаді 2018 року, вклавши в проект власні кошти, а пізніше отримала інвестиції від бізнес-ангелів. У результаті стартовий капітал GIOS становив понад $ 100 тис., у стартапі залучені 10 чоловік.

"Я знала, що не потрібно відразу ж вкладати всі гроші світу в платформу, поки ми не зʼясували "болю" клієнтів. Тому створили лендинг, який описував продукт, запустили рекламу в різні регіони України. Отримали перших 200 потенційних клієнтів, провели з ними глибинні інтервʼю. У процесі зрозуміли, що з продуктом ми в ціль потрапили — для багатьох батьків успішність дітей у математиці була проблемною, і вони готові платити за вирішення цієї проблеми. Це підтвердила і статистика — 25% батьків в СНД наймають репетиторів з математики", — зазначає Наталя Лимонова, засновниця проекту.

У процесі просування продуктом зацікавилися вчителі математики. Для них GIOS став новим способом викладання, а також ефективним інструментом для змішаного та онлайн-навчання. У результаті учасники проекту вдосконалили продукт і вийшли "асистента" для вчителя математики, який допомагає в роботі й ефективно доповнює навчання дітей. На час карантину GIOS став безкоштовним для всіх. Так, сервіс отримав аудиторію близько 100 тис. учнів.

9. Bicovery

• Засновники: Володимир Тутов, Олександр Шарко, Олексій Тулін
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 173

Засновниками стартапу Bicovery стали Володимир Тутов, Олексій Тулін і Олександр Шарко. Вони створили додаток, який допомагає людям з біполярним розладом. Зареєстровані користувачі сервісу можуть отримувати попередження про потенційні маніакальні або депресивні епізоди, вимірювати ефективність медпрепаратів і процедур, зменшити вартість і поліпшити системність лікування, підвищити якість життя хворого і його близьких.

"Наша мета — зменшити кількість кризових епізодів у хворого, щоб знизити необхідність клінічного лікування і дорогих ліків", — коментує Володимир Тутов, один із співзасновників сервісу.

Мобільний додаток працює на будь-якому гаджеті, достатньо підтримки крокоміру, моніторингу серцебиття і типів фізичних активностей пацієнта. Далі все зробить штучний інтелект.

Додаток Bicovery здатний скоротити витрати на лікування людини з біполярним розладом на 10-30%, значно зменшити кількість візитів до лікаря, знизити необхідність амбулаторного лікування та прискорити процес підбору ефективних препаратів.

У липні 2020 року державний Український фонд стартапів вибрав девʼять сервісів для інвестування. Серед них — Bicovery. Усі відібрані стартапи на етапі pre-seed отримали гранти $ 25 тис., а на етапі seed — $ 50 тис. Також Bicovery отримав інвестиції від компанії "Фармак" у сумі $ 50 тис., ще $ 30 тис. проект привернув від інвесторів.

10. Finmap

• Засновники: Олександр Соловей, Іван Каунов, Дмитро Дубілет
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 172

Сервіс обліку фінансів бізнесу — проект Finmap. Онлайн-інструмент дозволяє підприємцю легко вести облік, одном кліком отримувати необхідну аналітику для прийняття правильних управлінських рішень.

Сервіс запустили два київських підприємці — Іван Каунов і Олександр Соловей. Каунов — засновник компаній BusinessLab і PIX. Соловей — серійний підприємець, серед його проектів — меблевий бренд Drømmel.

Останні півроку з проектом співпрацював Дмитро Дубілет, співзасновник мобільного банку Monobank, колишній IT-директор ПриватБанку.

"Завдяки новому крутому партнерству Finmap стає таким же простим і зручним, як Monobank", — коментує Олександр Соловей, співзасновник проекту. У березні стало відомо, що Дубілет став співвласником і співзасновником проекту.

Сервіс отримав нову версію, що забезпечує користувачам миттєвий доступ до інформації про кількість грошей на їхніх рахунках. Витрати і доходи фіксуються за допомогою простого інтерфейсу або телеграм-боту, причому різним співробітникам можна надавати різні права доступу. Була дороблена функція "аналітика", додані дашборди, завдяки чому користувачі бачать усі доходи і витрати в розрізі проектів, клієнтів, співробітників, тегів тощо.

За словами Соловʼя, сервіс орієнтований на мікро-, малий і середній бізнес. Він хмарний, усі зʼєднання захищені SSL-шифруванням, дані зберігаються в хмарі Amazon. Навесні 2020 року Finmap отримав грант $ 50 тис. від Українського фонду стартапів.

11. IntelSoft Technologies

• Засновники: Андрій Матвійчук, Юрій Клебан, Антон Бочаров, Дмитро і Григорій Ковальські
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 172

Ідея IntelSoft Technologies — у розробці рішень автоматизації передбачуваної аналітики. Іншими словами, сервіс допомагає бізнесу краще розуміти і прогнозувати внутрішні процеси, поведінка клієнтів і зовнішні чинники. Наприклад, у банках можна прогнозувати невиконання зобовʼязань щодо кредиту, на виробництві — відсоток браку продукції, у продажах — їхній рівень та ймовірність відтоку клієнтів.

Стартап заснували в кінці 2018 року, проект відразу став прибутковим, а у 2019-му почав роботу в Україні і за кордоном. Серед клієнтів компанії — Всесвітній банк і міжнародна банківська група BNP Paribas. Компанія також працює з держсектором — технологія пілотується спільно з Мінсоцполітики. У цьому проекті IntelSoft допомагає визначити шахраїв серед людей, які звертаються за соціальною допомогою, і показує точність понад 90%.

"У нас той період, коли на підході велика кількість нових проектів — і клієнтів, і юзкейсів. Сарафанне радіо вже працює", — говорить Дмитро Ковальський.

За словами співзасновників, у проект вони вкладали насамперед інтелектуальний ресурс, а операційні витрати закривали грантами і доходами від паралельної діяльності. Точних сум не називають. Однак погодилися розповісти, на чому заробляють: на ліцензіях і доопрацюваннях/кастомізації базової платформи. За словами Дмитра Ковальського, ліцензія стартує від $ 100 тис. на рік, а максимум визначається складністю системи.

12. Outloud.ai

• Засновники: Ігор Шелвінський, Олександр Мʼякий
• У якій країні працює: Україна, США
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 168

Проект Outloud.ai заснували Ігор Шелвінський, розробник у галузі штучного інтелекту, та Олександр Мʼякий, випускник Массачусетського технологічного інституту, який має досвід роботи у великих корпораціях і консалтингових фірмах США та Європи. Платформа діалогового штучного інтелекту, створена Шелвінським та Мʼяким, заснована на новітніх дослідженнях у галузі автоматичного розпізнавання мови, а також клонування і генерації голосу. На практиці технологію можна застосовувати у сфері послуг і розваг. Наприклад, компанії можуть за допомогою Outloud.ai автоматизувати комунікацію зі своїми клієнтами. Алгоритми сервісу дозволяють зрозуміти будь-яку мову і навіть різні діалекти. Сервіс буде незамінний в ресторанно-готельному, туристичному бізнесі, сфері обслуговування.

За словами його засновників, з Outloud.ai не просто зручно, але і весело спілкуватися. Він може вести розмову з клієнтом "по-людськи", при цьому говорити голосами відомих людей, персонажів, вести світську бесіду, використовувати жаргон і навіть жартувати.

Outloud розроблений таким чином, що його можна швидко інтегрувати в уже існуючі цифрові і офлайн-канали. "Наші прості у використанні маркетингові інструменти дозволять налаштовувати типи голосів і тематику розмов, щоб зробити ваш бізнес унікальним", — зазначають на сайті компанії-розробника.

Стартап — частина американського акселератора The Venture City. У 2020 році він отримав грант $ 50 тис. від Українського фонду стартапів.

13. Unicorn Nest

• Засновник: Денис Довгополий
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 159

Раніше проект Unicorn Nest тільки допомагав стартапам знайти інвесторів за допомогою алгоритмів штучного інтелекту, а у 2019 році вирішили відкрити базу даних про венчурні фонди для загального користування. Вона містить понад 500 тис. одиниць інформації про понад 26 тис. фондів у світі і 30 тис. співробітників, які приймають рішення про інвестиції. Базою активно користуються через бот у Telegram.

Дані про інвесторів і фонди доступні у вигляді загального файлу. Щоб його отримати, стартапам необхідно авторизуватися і заповнити коротку форму, після чого користувачі зможуть завантажити таблицю безкоштовно [для цього необхідно поділитися посиланням на Unicorn Nest у соціальних мережах] або заплативши $ 5. Крім самої бази, сервіс пропонує стартапам набір інструментів зі збору коштів, включаючи управління відносинами з інвесторами, систему рекомендацій по збору коштів на базі штучного інтелекту і виходи на ринок.

Профілі інвесторів на сайті компанії оновлюються щотижня, а сама база — щоквартально. "Для підприємця основна діяльність — це побудова і розвиток бізнесу, не просто бізнесу, але глобальної компанії. Це вимагає концентрації, фокусування і мобілізації зусиль. На противагу фандрайзингу, який забирає багато часу в команди і сильно відволікає від основної діяльності, одна з наших цілей — виключення middle man [посередників] з процесу, оскільки вони не приносять цінності. Володіння базою інвесторів ми не вважаємо цінністю. Саме тому ми вирішили зробити базу даних інвесторів загальнодоступною", — зазначає Денис Довгополий, засновник Unicorn Nest.

14. Legal Nodes

• Засновники: Нестор Дубневич, Маргарита Сивакова, Максим Малюк
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 154

Стартап Legal Nodes автоматизує "неюридичну" частину роботи юриста. Це онлайн-платформа, де клієнтів, замість менеджера, консультує бот з різних питань, наприклад щодо правил заповнення бланків, оформлення документів тощо. Бот ставить запитання і формує чек-лист, а далі автоматично підтягує провайдерів юридичних послуг, релевантних клієнтам. За допомогою платформи Legal Nodes засновники, керівники або юрисконсульти технологічних компаній можуть знайти юриста, котрий відповідає потребам і фінансовим можливостям компанії, і звʼязатися з ним. Як наслідок, уся процедура проходить швидше, зручніше і коштує дешевше.

У 2020 році стартап отримав понад сто запитів від технологічних компаній, зокрема від випускників програм Y Combinator і TechStars.

"Наше рішення дозволяє розширити доступ до юридичних фірм, які займаються технічною підтримкою. LeNA (скорочено Legal Nodes Assistant) — чат-робот, який проводить легальну перевірку бізнесів компаній, а потім "зіставляє" клієнтів з юридичними постачальниками", — коментують розробники.

Стартап став переможцем конкурсу інноваційних ідей на Lviv IT Arena у 2020 році, отримавши грант на $ 10 тис. Також проект відзначений грантом на $ 50 тис. від державного Українського фонду стартапів. В останні місяці Legal Nodes активно працює над тим, щоб вийти на ринок Великобританії, а також планує закрити раунд інвестицій у розмірі $ 300 тис.

15. Tradomatic

• Засновники: Денис Дмитрієв, Денис Балон
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 153

Платформа підготовлена для розвитку агроринку України. Tradomatic працює за принципом маркетплейсу. Тут можна продавати і купувати соняшникову олію, соняшник, пшеницю, кукурудзу, сою, рапс і ячмінь — одним натисканням і за кращою ціною. За останні півроку реалізовано понад 700 тис. т продукції.

Основний функціонал платформи — аукціони. Система автоматично оповіщає відповідальних менеджерів закупівлі всіх ключових покупців обраного товару. Також користувачі можуть переглядати аналітику, стежити за обраним товаром на ринку, переходити від перегляду цін до безпосереднього укладення угоди. Наявність таких функцій відрізняє Tradomatic від простих дощок оголошень.

Платформа має і так звані індикативи — спеціально розроблений функціонал для великих покупців. Розміщення індикативів дозволяє користувачам менше ніж за хвилину повідомити всіх гравців ринку про ціни або будь-які зміни. Також Tradomatic регулярно аналізує ринкові ціни і генерує звіти щодо аукціонів.

За словами Костянтина Литвинського, радника платформи, Tradomatic покликаний вирішити ключові проблеми трейдингу зернових та олійних. Зокрема, обʼєднати інструменти аналізу ринку, пошуку потенційного клієнта і кращої ціни з одночасними можливостями обговорення деталей угоди й отриманням її моментального підтвердження.

Tradomatic став переможцем змагання Startup Competition — 2020 року, яке пройшло в рамках конференції IT Arena, отримавши приз $ 10 тис. від CRDF Global.

16. Elision

• Засновник: Віктор Павлучинський
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 145

Історія проекту Elision почалася в листопаді 2019 року. Його засновник Віктор Павлучинський дійшов висновку, що в найближчому майбутньому найактуальнішою формою подачі інформації стануть подкасти — інформаційні тематичні мультимедійні дані, які поширюються в інтернеті. При цьому подкаст-індустрія до 2026 року може зрости в 10 разів.

Натхненний актуальним трендом, Павлучинський вирішив розробити платформу, де користувачі зможуть безкоштовно (за умови перегляду реклами) або за допомогою підписки прослуховувати подкасти, а подкастери (автори подкастів) — отримувати винагороду за кожне відтворення своїх матеріалів.

Заробляти проект Elision планує за рахунок реклами і платної підписки. Спочатку для запуску проекту розробники зібрали мільйони подкастів, які є в інтернеті у вільному доступі. Крім того, тепер кожен охочий може завантажити на платформу свої файли з перспективою заробити на цьому. Щоб збагатити матеріал аудіотекстом, фотографіями, ілюстраціями і веб-посиланнями, подкастери на платформі Elision можуть використовувати ексклюзивний формат Rich Audio.

Невелика команда Elision працює в затишному офісі в центрі Львова. Однак продукт, який впроваджують розробники, орієнтований на світовий ринок — перш за все на аудиторію США.

Молодий проект уже привернув $ 150 тис. від венчурного фонду Genesis Investments, створеного для інвестування в стартапи на ранній стадії відомої міжнародної продуктової IT-компанією українського походження Genesis.

17. ticketsell

• Засновник: Олег Пилипенко
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 140

Заснована на технології штучного інтелекту платформа ticketsell покликана допомогти організаторам заходів (концертів, фестивалів, спортивних подій, конференцій) отримати максимальний прибуток від продажу квитків.

Як зазначає засновник проекту Олег Пилипенко, ідеальний сценарій для організаторів заходів — продаж останніх квитків за годину до початку. Навпаки, реалізація всіх квитків, скажімо, за місяць до події означає недоотримання прибутку, а порожні місця в залі — помилки в стратегії продажів.

Уникнути таких перекосів якраз і допомагає платформа ticketsell. Вона збирає інформацію про продані квитки і їхню вартість на конкурентних заходах у різних країнах, на основі технології штучного інтелекту прогнозує продаж і пропонує гнучкі рішення щодо переоцінки квитків. Це забезпечує організаторам заходів максимальний дохід і позбавляє спекулянтів можливості заробити на перепродажі квитків.

Пандемія коронавірусу, через яку проведення масових заходів у всьому світі поставлено на паузу, стала серйозним викликом для індустрії розваг у цілому і платформи ticketsell зокрема. Однак сервіс, запропонований українськими розробниками, незабаром може стати затребуваним для відновлення галузі після кризи. Проект ще до пандемії у 2019 році почав роботу на ринку Росії, ставши партнером квиткової екосистеми TicketsCloud.

18. trendHERO

• Засновник: Віктор Назаренко
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 139

Сьогодні співробітництво з популярними інстаграм-блогерами дозволяє реалізовувати ефективні промокампанії. "Будь-яка інформація, розміщена в профілі інфлюенсера [лідера думок], сприймається як дружня рекомендація або особиста думка, а не пряма реклама", — описують переваги такого способу просування продуктів або послуг у блозі проекту trendHERO. Втім, відсутність грамотної аналітики і, як результат, помилковий вибір лідерів думок для співпраці може звести нанівець усі зусилля.

Сервіс для аналізу інстаграм-блогерів trendHERO допомагає агентствам, власникам бізнесів, SMM-маркетологам знайти за заданими параметрами і перевірити найбільш вдалих для промокампанії лідерів думок у великій і постійно оновлюваній базі. На початок 2021 року там налічувалось понад 60 млн акаунтів в Instagram з кількістю підписників понад 1 тис. осіб.

Сервісом скористалися вже понад 64,8 тис. клієнтів. Завдяки trendHERO вони отримують можливість скласти докладне уявлення про аудиторію блогерів і перевірити лідерів думок на накрутку (штучне збільшення підписників, лайків, коментарів), провести в блогерів моніторинг реклами.

Послуги trendHERO коштують від $ 9,99 до $ 99,99 в місяць, втім, базовий потенціал платформи можна отримати безкоштовно. Крім того, багато корисної інформації про інфлюенсер-маркетинг є в блозі на сайті компанії.

Детальніше про trendHERO

19. Mriyar

• Засновник: Олександр Попов
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2018
• Бали: 139

Платформу Mriyar у 2018 році заснував Олександр Попов, екс-гендиректор одного з найбільших магазинів автозапчастин в Україні. За його словами, назва Mriyar походить від "мрія".

Мрією творця проекту стали систематизація та спрощення роботи ринку автозапчастин для всіх його учасників — від автосервісних підприємств, продавців, імпортерів автодеталей до власників транспортних засобів. Mriyar націлений на розвиток як в Україні, так і по всьому світу. Над втіленням мрії працює команда розробників у Києві.

У 2020 році проект вийшов на новий рівень — на початку року залучив $ 300 тис. інвестицій на запуск b2b- і b2c-платформ (для бізнесу та кінцевих споживачів відповідно). ЗМІ повідомляли, що інвестор отримав міноритарну частку в проекті.

У вересні 2020-го Mriyar спільно з компанією "Епіцентр К" запустили нішевий маркетплейс з продажу автозапчастин у форматі B2C. Така колаборація обʼєднує можливості найбільшої в Україні мережі торгових центрів, які виступають як точки видачі замовлень, ресурсу epicentrk.ua та IT-рішень Mriyar.

"Торгівля автозапчастинами — специфічна ніша. "Епіцентр К" — великий гравець, який хоче професійно закрити цю нішу за допомогою нашого продукту Mriyar.ua, професійного маркетплейсу автозапчастин", — говорить Олександр Попов. Мета амбітна: через два-три роки стати лідером ринку роздрібної торгівлі автозапчастинами.

20. FlashBeats

• Засновники: Роман Кірігетов, Олександр Юрʼєв
• У якій країні працює: Україна
• Рік заснування проекту: 2019
• Бали: 137

Ліхтарики тисяч смартфонів, які глядачі вмикають у кульмінаційні моменти музичних заходів, обʼєднують аудиторію і створюють неповторну атмосферу. Додаток для синхронізації спалахів смартфонів FlashBeats здатний "диригувати" цими вогниками, змушуючи їх блимати в такт музиці.

За допомогою FlashBeats смартфони стають елементами ефектних світлових шоу на концертах, фестивалях просто неба, клубних вечірках. Для синхронізації пристроїв організатор заходу, який оплачує послуги сервісу, повинен повідомити аудиторії спеціальний код. Його потрібно ввести в установленому на смартфоні додатку. Плата за це для учасників заходів не передбачена.

Додаток FlashBeats у травні 2019 року запустили Роман Кірігетов і Олександр Юрʼєв. Творці FlashBeats — IT-підприємці з великим стажем. У 2014 році Кірігетов у числі пʼяти початківців бізнесменів взяв участь у проекті Фокуса "Будівельники нової країни" як керівник створеного у 2012-му інтернет-ресурсу "Метнись кабанчиком" (сьогодні це онлайн-сервіс замовлення послуг Kabanchik.ua).

Пізніше "Кабанчик" приєднався до EVO Group (prom.ua), а у 2019 році Кірігетов з Юрʼєвим пішли з компанії. Тоді підприємці і заявили про намір зайнятися створенням нових проектів. Анонс FlashBeats не змусив себе довго чекати.